УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ справи: 115/3777/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Ісламгулова О.В.
№ провадження: 22-ц/190/5665/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Берещанська І. І.
04 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Берещанської І.І.
Суддів:Кузнєцової О.О., Новікова Р.В.
При секретарі:Таранець О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення витрат на правову допомогу,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_7 про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 2100 грн., які вона витратила на оплату послуг адвоката, як представника потерпілого у кримінальному процесі. Позовні вимоги мотивовані тим, що вироком Сакського міськрайонного суду АР Крим від 11 березня 2013 року ОСОБА_7 була засуджена за ч.1 ст. 125 КК України за те, що 05 грудня 2012 року близько 01-00 годині у приміщені будинку АДРЕСА_1, навмисно нанесла позивачу удари палицею, внаслідок чого їй були заподіяні легкі тілесні ушкодження. Вказаним вироком з засудженої на користь потерпілої стягнуті, зокрема, витрати на правову допомогу у сумі 2100 грн. Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 30 травня 2013 року виключено з резолютивної частини вироку вказівку суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_7 витрати пов'язані з наданням правової допомоги на користь потерпілої ОСОБА_6 у сумі 2100 грн. та цивільний позов у даній частині скасований. На підставі викладеного, ОСОБА_6 просить стягнути з ОСОБА_7 судові витрати по вказаній кримінальній справі у сумі 2100 грн. відповідно до квитанцій, які додані до матеріалів кримінальної справи.
Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2013 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення витрат на правову допомогу задоволено частково:
- стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 витрати на правову допомогу у сумі 816,05 грн.
В решті позову відмовлено.
- стягнено з ОСОБА_7 судовий збір на користь місцевого бюджету у сумі 229,30 грн.
Не погодившись з рішенням суду представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, провадження у справі закрити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним та необгрунтованним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що суд у своєму рішенні послався на нормативно-правові акти, які втратили чинність, а саме норми КПК України від 1960 року та постанову КМУ від 27.04.2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави». Посилається на те, що ст. 79 ЦПК України не може бути застосована при вирішенні вказаного спору, оскільки витрати на правову допомогу виникли у кримінальному процесі. Вважає, що провадження у справі повинно бути закрито на підставі ст. 205 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, його представника, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову місцевий суд виходив з того, що при розгляді кримінальної справи, адвокат ОСОБА_6 - ОСОБА_9 працювала у судових засіданнях 1 годину 49 хвилин, тому належить стягнути з відповідача судові витрати на правову допомогу у сумі 816,05 грн.
Колегія судів не може погодитися з висновками місцевого суду, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи, вимогам закону.
З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли при розгляді кримінальній справі.
Так, матеріалами справи встановлено, що вироком Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 березня 2013 року ОСОБА_7 визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 КК України та призначено їй покарання у вигляді громадських робіт на строк 200 годин; стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 витрати у зв'язку із наданням правової допомоги у сумі 2100, 00 грн.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 травня 2013 року виключено з резолютивної частини вироку вказівку суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_7 витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги на користь потерпілої ОСОБА_6 у сумі 2100, 00 грн., цивільний позов у даній частині скасовано.
10 липня 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом в порядку цивільного судочинства в якому просить стягнути з ОСОБА_7 судові витрати на правову допомогу в сумі 2100,00 грн., мотивуючи тим, що при розгляді кримінальної справи вона була вимушена звертатися за правовою допомогою до адвоката, який захищав її інтересі у суді.
Згідно із ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних справ, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Так, в матеріалах справи є договір про надання правової допомоги укладений між адвокатом ОСОБА_9 та ОСОБА_6 від 11.02.2013 року, предметом якого є надання правової допомоги, пов'язаної з порушенням кримінальної справи відносно ОСОБА_7 за ст. 125 ч.1 КК України (а.с.4).
Відповідно до ч.1 ст. 118 діючого КПК України процесуальні витрати складаються з витрат на правову допомогу.
Частиною 1 ст. 124 діючого КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Згідно із положенням ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою. Сторони кримінального провадження, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі мають право оскаржити судове рішення щодо процесуальних витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.
З огляду на викладене, ці питання вирішуються лише при розгляді кримінальної справи, а не у цивільному провадженні.
Проте, як вбачається з ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 травня 2013 року з резолютивної частини вироку виключено вказівку суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_7 витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги на користь потерпілої ОСОБА_6 у сумі 2100, 00 грн., цивільний позов у даній частині скасовано.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_6 зазначену ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим щодо процесуальних витрат не оскаржено, а звернулася з позовом в порядку цивільного судочинства про стягнення витрат на правову допомогу.
У зв'язку із викладеним, колегія суддів вважає, що посилання суду першої інстанції та застосування судом положень ч.3 ст. 79, ст. 84 ЦПК України, постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» є неприпустимими, оскільки у даному випадку мова йде лише про витрати у процесі розгляду цивільної справи.
З огляду на викладене, відповідно до ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 310, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 задовольнити.
Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2013 року скасувати, провадження у справі закрити, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: