РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 106/5168/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Абзатова Г.Г.
№ провадження: 22-ц/190/5710/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Берещанська І. І.
"04" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Берещанської І.І.
Суддів:Кузнєцової О.О., Новікова Р.В.
При секретарі:Таранець О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ДТЕК «Крименерго» в особі структурного підрозділу Євпаторійський РЕМ до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ПАТ ДТЕК «Крименерго» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, мотивуючі свої вимоги тим, що ОСОБА_6 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 та на її ім'я в Євпаторійському РЕМ відкрито особовий рахунок №НОМЕР_1. Проте договір між сторонами не укладався. На підставі наявної заборгованості, 18.05.2011 року ОСОБА_6 звернулася на адресу ЄРЕМ з заявою, відповідно до якої прийняла на себе обов'язок сплатити заборгованість за використану електроенергію, яка на той час становила 4741,00 грн. протягом 6 місяців, але зазначені умови боржником не виконані. В наслідок неналежного виконання обов'язків, щодо сплати вартості споживчої енергії, за відповідачем станом на 22.04.2013 року утворилась заборгованість у розмірі 3650 грн. 79 коп. На підставі викладеного просять суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 3650 грн. 79 коп. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 229 грн. 40 коп.
Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ДТЕК «Крименерго» в особі структурного підрозділу Євпаторійський РЕМ до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості задоволені:
- стягнено з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства ДТЕК «Крименерго» в особі структурного підрозділу Євпаторійський РЕМ заборгованість в розмірі 3650 грн. 79 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 229 грн. 40 коп., а разом 3880 грн. 19 коп.
Не погодившись з рішенням суду відповідач ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідно до ст. 257 ЦК України строк позовної давності складає три роки. Посилання позивача на те, що заявою від 18.05.2011 року вона визнала наявність заборгованості за період з 2004 року вважає необґрунтованими, оскільки їй не була надана виписка із особового рахунку з вказівкою періоду нарахування заборгованості, а крім того за період з 2004 року та 2005 роки вона в повному обсязі сплачувала послуги за електроенергію.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що за ОСОБА_6 утворилася заборгованість за користування електричної енергією у розмірі 3650 грн. 79 коп., яка підлягає стягненню.
Колегія суддів не може погодитися з висновками місцевого суду та вважає, що вони не відповідають дійсним обставинам справи, вимогам закону.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_6, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 є абонентом Євпаторійського РЕМ та на її ім'я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1, що підтверджується особовою карткою (а.с.6, 7).
Згідно із ч.1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином.
У зв'язку із неналежним виконанням своїх обов'язків, щодо сплати вартості споживчої електричної енергії, станом на 22.04.2013 року за ОСОБА_6 утворилася заборгованість у розмірі 3650 грн. 79 коп., що підтверджується довідкою-розрахунком (а.с.5).
Проте, колегія суддів не може погодитися із розміром суми заборгованості, оскільки вона розрахована без застосування строку позовної давності.
В обґрунтування позовних вимог про стягнення суми заборгованості у розмірі 3650 грн. за період з вересня 2004 року по 22.04.2013 року позивач посилався на переривання позовної давності заявою ОСОБА_6 від 18.05.2011 року. Проте, з цим погодитися неможливо.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно із ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. У сенсі цього положення визнання боргу чи іншого обов'язку перериває позовну давність незалежно від наміру, з яким боржник здійснив визнання.
У дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу необхідно встановити, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише у межах строку давності, а не після його спливу. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть належати, у тому числі письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу. Визнання боржником основного боргу після спливу позовної давності не свідчить про переривання перебігу такої давності.
Згідно із заявою ОСОБА_6 від 18.05.2011 року, яка знаходиться на а.с.8 остання визнала борг на суму 4741 грн. У резолютивній частині заяви на а.с. 31 відповідач просила застосувати строк позовної давності.
Тому, виходячи з наведених норм матеріального закону щодо переривання позовної давності визнанням боргу, необхідно враховувати перебіг позовної давності починаючи з 18.05.2008 року до 18.05.2011 року (заяви ОСОБА_6 про визнання суми боргу), оскільки до 18.05.2008 року мав місце сплив позовної давності.
Відповідно до розрахунку заборгованості, з урахуванням строку позовної давності, за період з 18.05.2008 року по травень 2013 року ОСОБА_6 нараховано до сплати 4862,33 грн., а сплачено нею 5548,78 грн., (з урахуванням сплати боргу у сумі 2700 грн.) тобто на 686,45 грн. більш чим нараховано (а.с.115-116).
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки ОСОБА_6 сплачено суму заборгованості у розмірі більшому чим нараховано, застосовуючи правила переривання перебігу строку позовної давності, тому висновок суду про стягнення суми заборгованості у розмірі 3650,79 грн. є необґрунтованим, а у задоволені позову належить відмовити.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення відповідно до ст. 309 ЦПК України є невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 309, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позові Публічного акціонерного товариства ДТЕК «Крименерго» в особі структурного підрозділу Євпаторійський РЕМ до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді