Справа № 424/6021/13-к

1-кп/424/367/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 рік м. Ровеньки

Ровеньківський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді О.В.Мариніна

при секретарі С.О.Погрєлової

прокурора М.Ф.Черського

захисника ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ровеньки Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Ровеньки Луганської області, українки, громадянки України, освітою 8 класів, не працюючої, не судимої в силу ст. 89 КК України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, яка мешкала за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

18 серпня 2013 року приблизно о 14 годині, встановити більш точний час не представилося можливим, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, маючи намір на заподіяння тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, під час сварки з ОСОБА_3, умисно нанесла останньому удар ножем в живіт, заподіявши йому тілесне ушкодження: проникаючу колото-різану рану передньої черевної стінки живота з пошкодженням брижейки і стінки тонкого кишечника, перинатальної черевини, ускладнену кровотечею 2 ступеню, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 338 від 24-25.09.2013 року за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень небезпечне для життя в момент заподіяння, з якими останній був доставлений до Ровеньківської центральної міської лікарні.

Викладені обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2, свою провину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.121 ч.1 КК України, визнала повністю та суду пояснила, що вона мешкала у ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_2.

16 серпня 2013 року до них прийшов ОСОБА_3, який мешкав у них два дні. 18 серпня 2013 року вона з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розпивала спиртне. Потім о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_4 заснув у залі на матраці, який лежав на полу, а вона з ОСОБА_3 пішла спати на канапу. ОСОБА_3 почав ображати її, висловлюватися в її адресу нецензурною лайкою, хапав за шию. Вона пригрозила, йому, що може його вдарити ножем, та ОСОБА_3 продовжував її ображати. Вона пішла на кухню узяла кухонний ніж зі світлою рукояткою, повернулась до кімнати. ОСОБА_3 побачив ніж та сказав, що вона не вдарить його ножем. Тримаючи ніж у правій руці клинком від мізинця, рухом зверху-вниз, нанесла один удар ножем у живіт ОСОБА_3, який продовжував лежати. Коли вона зрозуміла, що ОСОБА_3 почуває себе погано, то пішла до сусідів та визвала швидку. Ніж вона помила та поклала на місце у кухні. Постіль замочила у воді, щоб попрати.

Свою провину визнає повністю, у скоєному щиро кається.

Потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що 16 серпня 2013 року він прийшов до ОСОБА_4 та мешкав в нього два дні. 18 серпня 2013 року він з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розпивала спиртне. Потім вони з ОСОБА_2 пішли у спальню, де в них зав'язалась сварка. У ході якої ОСОБА_2 вдарила його ножем у живіт.

Просить призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Враховуючи, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи та судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст цих обставин, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення частини 3 ст. 349 КПК України, а також те, що вони не зможуть оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд вважає визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням показань обвинуваченого, потерпілого та дослідженням обставин, які характеризують особу обвинуваченого.

Суд, оцінивши досліджені у справі докази у інкримінованого кримінального правопорушення, в їх сукупності, вважає, що винність обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні за ст. 121 ч.1 КК України, доведена та не заперечується учасниками судового процесу.

Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_2 за ст. 121 ч.1 КК України, як спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Згідно акту № 160 стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 20 вересня 2013 року, ОСОБА_2 хронічним психічним захворюванням в період часу, який відноситься до скоєного діяння, у якому вона підозрюється, не страждає, і не страждає у теперішній час. Виявлена легка розумова відсталість з помірно вираженими порушеннями поведінки, що не позбавляє її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_2 могла в період часу, який відноситься до скоєного діяння, у якому її підозрюють и може в теперішній час усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, який відноситься до скоєного діяння, у якому вона підозрюється, ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляла, знаходилась у стані алкогольного сп'яніння. У застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.118-120).

У суду в процесі розгляду справи, не виникло підстав засумніватися в об'єктивності висновків судово-психіатричної експертизи, проведеної стосовно ОСОБА_2 і тому відповідно до вимог ст. 19 ч.1 КК України, суд визнає ОСОБА_2 осудною, оскільки вона віддавала собі звіт в своїх діях і керувала ними в період часу, що ставиться до інкримінованому діянню, і керуючи своїми діями в даний час.

Кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_2 за ст. 121 ч.1 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Обвинувачена ОСОБА_2 на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с.70), за місцем мешкання характеризується задовільно (а.с.79), в силу ст. 89 КК України не судима (а.с.66-67).

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України є: визнання своєї провини повністю, щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, надання допомоги потерпілому безпосередньо після скоєння злочину.

Обставиною, яка обтяжує, відповідно до ст. 67 КК України, покарання обвинуваченої ОСОБА_2 є: вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_2 слід призначити покарання відповідно до санкції ст.121 ч.1 КК України, із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбуття покарання з випробуванням.

Цивільний позов до суду не заявлено.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з ОСОБА_2, відповідно до ст. 124,126 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.373, 374,376,395 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити їй покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 п.п.2,3,4 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_2, скасувати, звільнивши з-під варти у залі суду негайно.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код не отримувала, паспорт серії НОМЕР_1 від 09.09.2006 року Ровеньківським МВ УМСВ України в Луганській області, суму витрат, понесених за проведення експертизи холодної зброї № 112 від 23.08.2013 року, в сумі 195 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код не отримувала, паспорт серії НОМЕР_1 від 09.09.2006 року Ровеньківським МВ УМСВ України в Луганській області, суму витрат, понесених за проведення дактилоскопічної експертизи № 123 від 19.09.2013 року, в сумі 293 грн. 40 коп.

Речові докази:

- зразок крові ОСОБА_3 та контрольний зразок бинту, зразрок рові ОСОБА_2 та контрольний зразок бинта, камері зберігання речових доказів Ровеньківського МВ ГУМВС України - знищити.

- сарафан ОСОБА_2, ніж, фрагмент ковдри з накладенням речовини бурого кольору, в камері зберігання речових доказів Ровеньківського МВ ГУМВС України, повернути - ОСОБА_2, за належністю.

-відбитки пальців рук, які знаходяться в матеріалах справи, залишити в матеріалах справи;

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Ровеньківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченій, захиснику обвинуваченої, потерпілому.

Суддя О.В.Маринін