В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2007 року Радехівський районний суд
Львівської області
В складі головуючого: Крета А.І.
при секретарі: Кончук Н.В.
з участю прокурора: Ватраля Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Радехові справу про обвинувачення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,українця, громадянина України, з середньою освітою, уродженця та жителя с. Топорів Буського району Львівської області, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 06.06.2005 року Буським районним судом Львівської області за ст. ст. 186 ч.2, 342 ч.2, 70 КК України до 4-ох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки
за ст.122 ч.1 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Підсудний ОСОБА_1 17.09.2006 року, приблизно о 20 годині, перебуваючи в будинку своєї співжительки ОСОБА_2, що в АДРЕСА_1, під час сварки з сином співжительки ОСОБА_3, яка виникла на побутовому грунті, умисно наніс декілька ударів дерев»яним макогоном по тілу ОСОБА_3, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, яка проявилася струсом головного мозку та перелому лівої ключиці, тобто середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою довготривалого розладу здоров”я.
Підсудний ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочину визнав повністю та в судовому засіданні показав, що до 17.09.2006 року він на протязі пів року проживав в АДРЕСА_1, разом з своєю співжителькою ОСОБА_2 та двома її синами ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
10.09.2006 року з будинку де вони проживали зникли гроші. Він подумав, що гроші міг взяти син ОСОБА_2 ОСОБА_3, який якраз зник з дому. 17.09.2006 року ОСОБА_4 повернувся додому і ОСОБА_2 запитала його чи він не брав грошей. ОСОБА_4 відповів, що він взяв гроші і їх потратив. Тоді він вступив в розмову і запитав ОСОБА_3, куди він потратив їх гроші. ОСОБА_3 відповів, щоб він відчепився від нього і не встрявав в розмову. Така поведінка сина спів жительки його обурила і він схопивши зі столу дерев»яного макогона наніс два удари по тілу ОСОБА_3
Він не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів по епізоду умисного нанесення ним тілесних ушкоджень середньої важкості ОСОБА_3
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що він разом з своєю матір»ю ОСОБА_2, братом ОСОБА_5 та співжителем матері ОСОБА_1 проживають в АДРЕСА_1
10.09.2006 року він вдома взяв гроші в сумі 1700 грн. і поїхав до свого батька ОСОБА_6 в с. Соколя Буського району. Всі гроші він потратив на свої потреби і вернувся додому 17.09.2006 року. В цей же день, 17.09.2006 року, близько 20 год., мати почала сварити його за те, що він без дозволу взяв гроші і потратив їх. В сварку втрутився також співжитель матері ОСОБА_1, який також почав сварити його за гроші. Він відповів, що не хоче з ним розмовляти і щоб той відчепився від нього. Тоді, ОСОБА_1 взяв зі столу дерев»яний макогон і наніс йому декілька ударів по тілу спричинивши тим самим тілесні ушкодження.
На даний час він не має жодних ні матеріальних, ні моральних претензій до підсудного ОСОБА_1 і просить його суворо не карати.
Свідок ОСОБА_2О. в судовому засіданні показала, що проживає в АДРЕСА_1. разом із своїми синами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та своїм спів жителем ОСОБА_1.
10.09.2006 року з будинку де вони проживали зникли гроші. В свого молодшого сина ОСОБА_5 вона дізналася, що гроші взяв її старший син ОСОБА_3, який якраз зник з дому. 17.09.2006 року ОСОБА_4 повернувся додому і вона запитала його чи він не брав грошей. ОСОБА_4 відповів, що він взяв гроші і їх потратив. В розмову втрутився також її співжитель ОСОБА_1, який також запитав сина на що він потратив гроші. ОСОБА_3 відповів, щоб він відчепився від нього і не встрявав в розмову. Тоді ОСОБА_1 схопив зі столу дерев»яного макогона наніс два удари по тілу ОСОБА_3
Винність підсудного ОСОБА_1 в скоєнні злочину, стверджується й іншими зібраними під час досудового слідства доказами, які є в матеріалах справи і не оспорюються в судовому засіданні, а саме:
· показами свідка ОСОБА_7 /а.с. 22/;
· висновком судово-медичної експертизи № 442/2006 від 20.09.2006 року /а.с. 5-7/;
Таким чином, на думку суду, винність підсудного ОСОБА_1 в скоєнні злочину доведено повністю.
Дії підсудного ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за 122 ч.1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров»я.
Визнаючи підсудному ОСОБА_1 міру покарання, суд, в якості обставин, що пом»якшують покарання визнає визнання ним своєї вини та щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання, на думку суду, є рецидив злочинів.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України , суд-
ЗАСУДИВ
ОСОБА_1визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ст. 122 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання у вигляді 1 року позбавлення волі частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Буського районного суду від 06.06.2005 року та остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 років та 1 місяця позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.
Міру запобіжного заходу - взяття під варту - залишити засудженому ОСОБА_1 без змін.
Початок відбуття покарання обчислювати з 5 березня 2007 року з моменту взяття під варту.
На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом 15 діб з моменту оголошення всіма учасниками судового розгляду, засудженим ОСОБА_1- протягом 15 діб з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий:
З оригіналом вірно:
Голова суду: Міга Я.М.