№ справи:114/1848/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Абеляшев О.В.

№ провадження:22-ц/190/6772/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Синельщікова О. В.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Синельщікової О.В.

суддів:Курської А.Г., Чистякової Т.І.

при секретарі:Щегловій Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління Державної казначейської служби України у Роздольненському районі Автономної Республіки Крим, третя особа - Красноперекопська об'єднана державна податкова Інспекція Головного управління Міністерства доходів в Автономній Республіці Крим про стягнення незаконно сплаченого штрафу,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною ухвалою Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2013 року провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Державної казначейської служби України у Роздольненському районі Автономної Республіки Крим, третя особа - Красноперекопська об'єднана державна податкова Інспекція Головного управління Міністерства доходів в Автономній Республіці Крим про стягнення незаконно сплаченого штрафу закрито за підстав пункту 1 частини 1 статті 205 Цивільного процесуального кодексу України.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ставить питання про скасування ухвали суду та просить ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що ухвала незаконна і необґрунтована, постановлена з порушенням норм процесуального права. Вважає, що судом не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, висновок суду про те, що статтею 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачений спеціальний порядок звернення та відшкодування штрафів, стягнутих на виконання вироку суду, а тому ці вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, необґрунтований, оскільки частиною 6 статті 1176 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Також вказує, що відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» у разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди відповідно до статті 2 цього Закону орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор або суд зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди, проте останніми зазначений порядок, в порушення цієї норми, не був роз'яснений. Крім того, посилається на те, що, закриваючи провадження у справі за підстав пункту 1 частини 1 статті 205 Цивільного процесуального кодексу України, суд першої інстанції, в порушення вимог частини 2 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України не повідомив позивачу, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Закриваючи провадження у цивільній справі, суд першої інстанції виходив з того, що статтею 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» визначений спеціальний порядок звернення за відшкодуванням шкоди, завданої громадянинові незаконним накладенням штрафу, та спеціальний порядок відшкодування штрафів, що унеможливлює розгляд таких вимог в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що в порядку цивільного судочинства неможливо вирішувати питання про повернення суми штрафу, сплаченого на виконання вироку суду у кримінальній справі, але вважає, що підстави для закриття провадження повинні бути іншими, у зв'язку з чим, ухвалу суду слід змінити за пунктом 2 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 205 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При апеляційному перегляді питання встановлено, що вироком Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 серпня 2012 року ОСОБА_6 засуджено за частиною 3 статті 365 Кримінального кодексу України із застосуванням статті 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 5 років та штрафу в розмірі 12750 грн. в дохід держави, а також з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими і організаційно-розпорядчими функціями на 2 роки.

На підставі частини 4 статті 70 КК України за сукупністю злочинів, за які його засуджено даним вироком та вироком Роздольненського районного суду АРК від 27 березня 2012 року, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на 5 років та штрафу в розмірі 12750 грн. в дохід держави, а також з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими і організаційно-розпорядчими функціями на 2 роки.

На підставі статі 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено на засудженого обов'язок, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 76 КК України (а.с.8-9).

Згідно квитанцій № 22520.417.1 від 30 жовтня 2012 року, № 22589.87.1 від 07 грудня 2012 року, № 22589.313.1 від 28 грудня 2012 року, № 22520.2.1 від 01 лютого 2013 року ОСОБА_6 сплатив по 1063 грн., а всього 4252 грн. (а.с.12) на виконання вироку Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 серпня 2012 року в частини додаткового покарання у виді штрафу.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 квітня 2013 року вирок Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 серпня 2012 року змінений, виключено рішення про призначення засудженому додаткового покарання у виді штрафу в розмірі 12750 грн. в дохід держави з тих підстав, що на час вчинення ОСОБА_6 злочину санкція частини 3 статті 365 Кримінального кодексу України не передбачала покарання у виді штрафу (а.с.10-11).

Таким чином, позивач ОСОБА_6 є засудженим за скоєння злочину, передбаченого частиною 3 статті 365 Кримінального кодексу України, йому помилково призначено додаткове покарання у виді штрафу, і вирок у скасованій частині, яким призначено додаткове покарання, є частково виконаним - сплачено 4252 грн. штрафу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин положення Закону України від 01 грудня 1994 року «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», тому що у громадянина, який був незаконно засуджений судом, право на відшкодування шкоди за цим Законом виникає у випадку повної його реабілітації, що у зазначеній кримінальній справі відносно ОСОБА_6 не відбулося.

Колегія суддів вважає, що питання повернення штрафу, сплаченого на виконання додаткового кримінального покарання, повинно вирішуватися судом першої інстанції в порядку статей 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України, норми якого діють на час виникнення зазначеного питання і звернення засудженого ОСОБА_6 до суду.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кримінального процесуального кодексу України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення, і Перехідні положення Кодексу (Розділ ХІ) відносно виконання вироків, ухвалених до набрання чинності КПК України 2012 року, порядку розгляду зазначеного питання не змінюють.

Відповідно до п. 14 частини 1 статті 537 Кримінального процесуального кодексу України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

За частиною 1 статті 539 Кримінального процесуального кодексу України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Таке клопотання (подання) подається до суду, який ухвалив вирок (пункт 4 частини 2 статті 539 Кримінального процесуального кодексу України).

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 20 постанови № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснив, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішуються відповідно до розділу VIII Кримінального процесуального кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підставою для закриття провадження у справі повинна стати неможливість вирішення зазначених вимог в порядку цивільного судочинства і позивачу відповідно до частини 2 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України необхідно повідомити, що розгляд таких справ віднесений до юрисдикції суду в порядку Кримінального процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалу суду слід змінити.

Відповідно до пункту 2 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішення було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2013 року змінити у частині мотивів закриття провадження у справі.

Позивачу роз'яснити, що розгляд справи віднесений до кримінально-процесуального судочинства.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Синельщікова О.В. Курська А.Г. Чистякова Т.І.