№ справа:122/16722/13-кСлідчий суддя:Спасьонова Олена Анатоліївна

№ провадження:11-кп/190/798/13Доповідач:Опанасюк О. Д.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р. колегія суддів спеціалізованої судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіЯзєва С.О.

СуддівОпанасюка О.Д., Куртлушаєва І.Д.

при секретаріПавленко М.В.

за участю прокурора Бородіної І.Т.,

обвинуваченогоОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Залізничного району м. Сімферополя Чумаченка І.А. на вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 28 серпня 2013 року, яким

ОСОБА_7, уродженця м. Сімферополя, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 1) 08.04.2013 року Центральним районним судом м. Сімферополя за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до 200 годин громадських робіт; 2) 18.05.2013 року Центральним районним судом м. Сімферополя за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі,

визнано винним у скоєнні злочинів передбачених, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання у вигляді 1 року 1 місяця позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів із застосуванням принципу часткового складання призначених покарань, до призначеного покарання частково приєднати покарання, призначене вироком Центрального районного суду м. Сімферополя від 08.04.2013 року і вироком Центрального районного суду м. Сімферополя від 18.05.2013 року та остаточно призначено покарання у вигляді 1 року 3 місяців позбавлення волі.

Питання про речові докази вирішені на підставі ст. 100 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду, 13.03.2013 року приблизно о 19 годині 40 хвилин ОСОБА_7, знаходячись в приміщенні супермаркету «Fozzy», який належить ТОВ «Експансія» та розташований за адресою: м. Сімферополь. вул. Євпаторійське шосе, 8, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно викрав прилад «Знімач D-302» вартістю 399 гривень 48 копійок, після чого з місця злочину зник, викраденим майном розпорядився на свій розсуд, чим заподіяв ТОВ «Експансія» матеріальну шкоду на 399 гривень 48 копійок.

02.04.2013 року приблизно о 21 годині 20 хвилин ОСОБА_7 знаходячись в приміщенні маркету «Яблуко», який розташований ТОВ «Декоста» та розташований за адресою: М. Сімферополь, вул. Гагаріна/вул. Набережна 9/91, реалізуючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно викрав упаковку зубної пасти «Splat» 74 мл. вартістю 19 гривень 12 копійок, упаковку риби «Форель СБ» вагою 0, 2 кг. вартістю 37 гривень 15 копійок, упаковку риби «Форель СБ» вагою 03 кг. вартістю 54 гривні 20 копійок, палку ковбаси «Мясков Зерниста» вагою 0, 34 кг. вартістю 32 гривні 81 копійок, упаковку сиру «Чаплинка Карат» вагою 0, 72 кг. вартістю 41 гривня 84 копійок, всього на загальну суму 214 гривень 51 копійок. Про те, при спробі скритися з місця злочину з викраденим, він був помічений співробітниками маркету, у зв'язку з чим, не довів свій злочинний намір до кінця з причин, що не належать від його волі.

В апеляційній скарзі прокурор, просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, вказавши у мотивувальній та резолютивній частинах вироку вид покарання з урахуванням вироків Центрального районного суду м. Сімферополя від 08.04.2013 року та від 18.05.2013 року з урахуванням вимог ст. ст. 70-72 КК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги прокурора та просив їх задовольнити, обвинуваченого, який не заперечував проти задоволення апеляційних вимог прокурора, заслухавши учасників кримінального провадження у дебатах і останнє слово обвинуваченого, вивчивши кримінальне провадження, розглянувши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора, не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом правильно встановлено фактичні обставини кримінального провадження та зроблений обґрунтований висновок про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом доказах, зокрема показаннях самого обвинуваченого у судовому засіданні, в яких він повністю визнавав себе винним за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України не заперечував своєї причетності до вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно у зв'язку з чим справа розглядалася в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, без дослідження інших доказів.

Кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 і ч. 2 ст. 185 КК України є правильною і прокурором теж не оспорюється.

Відповідно до ст. 404 КПК України, перевіривши вирок суду у межах апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вважає, що доводи прокурора стосовно не врахування судом першої інстанції вимог ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків, та не переведення менш суворого виду покарання в більш суворий вид, а також не вказання у вироку суду цих підрахунків покарань призначених за вироками Центрального районного суду м. Сімферополя від 08.04.2013 року і 18.05.2013 року, у ході апеляційного розгляду свого підтвердження не знайшли.

Так, відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 22 постанови Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» за № 7 від 24.10.2003 року принцип повного або часткового складання покарань може застосовуватись у випадках призначення за окремі злочини, що входять до сукупності, як однакових, так і різних за видом покарань у Загальній частині КК України. При частковому складенні розмір остаточного покарання в усякому разі має бути більшим за розміром кожного з покарань, призначених за окремі злочини.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 був засуджений 28.08.2013 року.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України обвинувачений вчинив 13.03.2013 року та 02.04.2013 року, тобто, до винесення вироку Центральним районним судом м. Сімферополя від 08.04.2013 року та від 18.05.2013 року, а отже в такому випадку місцевий суд при призначенні покарання обвинуваченому вірно врахував, що ОСОБА_7 вчинив зазначені злочині до постановлення вироку 08.04.2013 року Центральним районним судом м. Сімферополя та вироку 18.05.2013 року Центральним районним судом м. Сімферополя і суд першої інстанції відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими ст. 72 КК України, до покарання, призначеного зазначеним вироком, зарахував покарання за попередніми вироками.

Суд першої інстанції призначив обвинуваченому покарання за сукупністю злочинів за ч. 4 ст. 70 КК України застосувавши при цьому принцип часткового складання призначених покарань і вірно перевівши покарання у вигляді обмеження волі та громадських робіт у позбавлення волі та згідно вимог ч. 1 ст. 72 КК України призначив покарання, яке за своїм розміром є більшим ніж ті, що переведені за попереднім вироком у більш суворий вид покарання.

Так, суд першої інстанції в резолютивній частині зазначив, що на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів із застосуванням принципу часткового складання призначених покарань, до призначеного покарання часткового покарання, призначене Центрального районного суду м. Сімферополя від 08.04.2013 року і вироком Центрального районного суду м. Сімферополя від 18.05.2013 року та остаточно визначив покарання вигляді 1 року 3 місяців позбавлення волі.

Таким чином, вирок суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 374 КПК України.

Інших підстав для зміни чи скасування вироку суду, з мотивів викладених у апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів не вбачає.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 404, ст. 407 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Залізничного району м. Сімферополя Чумаченка І.А. - залишити без задоволення.

Вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 28 серпня 2013 року стосовно ОСОБА_7, залишити - без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

На ухвалу апеляційного суду може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, що тримається під вартою - в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали апеляційного суду.

Судді:

С.О. Язєв О.Д. Опанасюк І.Д. Куртлушаєв