ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
справа № 20-3/325 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"14" грудня 2006 р. 15:00 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Гоголя Ю.М.,
при секретарі: Юренкової І.В.,
представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Севморверфь” – не з’явився,
представник Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя – Шульга К.В., довіреність № 10596/10 від 01.12.06,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Севморверфь” до Державної податкової інспекції в Балаклавському районі міста Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 22.08.2006 № 0000991530/0/526
в с т а н о в и в:
Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Севморверфь”, звернулося до суду з позовною заявою до відповідача, Державної податкової інспекції в Балаклавському районі міста Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 22.08.2006 № 0000991530/0/526 про застосування штрафних санкцій за невчасне погашення узгодженого податкового зобов'язання по орендній платні за землю у розмірі 3424,13 грн..
Представник позивача у судове засідання 14.12.06 не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, про причини неявки суд не повідомив, у попередніх судових засіданнях обґрунтовував позовні вимоги тим, що спеціальним законом, що визначає порядок і терміни сплати за користування земельними ресурсами, відповідальність платників є Закон України «Про плату за землю», у зв'язку з чим у відповідача відсутні підстави застосовувати до даних правовідносин Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ для нарахування штрафних санкцій за порушення строків.
Відповідач в наданому відзиві на позов позовні вимоги не визнав, просить відмовити в їх задоволенні, вказує на те, що ТОВ „Севморверфь” орендує землю, що перебуває в комунальній власності, а орендна плата за землю є загальнодержавним податком, у зв'язку з чим, вимоги чинного законодавства, передбачені, зокрема, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181, також поширюється на порядок погашення зобов'язань по орендній платні за землю. Тобто, на думку відповідача, при несвоєчасній сплаті орендної оплати за землю не є винятковим нарахування пені, передбаченої ст. 25 Закону України «Про плату за землю», а застосування в даному випадку положень ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»щодо нарахування у відповідному розмірі штрафних санкцій є правомірним і відповідним нормам чинного законодавства.
Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської Хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 № 802-IV), статті 10 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002 № 3018-III, статті 18 Закону України “Про мови в Українській РСР” від 28.10.1989 № 8312-XI та по клопотанню представника відповідача, судочинство здійснювалось на російській мові.
В судовому засідання оголошувалася перерва з 05.12.06 до 14.12.06.
Заслухавши доводи представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази, суд,
В с т а н о в и в :
22.08.06 р. Державною податковою інспекцією в Балаклавському районі м. Севастополя була проведена перевірка ТОВ „Севморверфь” щодо питання своєчасності і повноти внесення до бюджету погоджених податкових зобов'язань по орендній платні за землю за червень 2006 року.
В ході перевірки було встановлено порушення ст. 17 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року № 2535, яке виразилося в тому, що податкове зобов'язання по оплаті орендної платні за землю було погашено несвоєчасно, а саме 21.08.2006 р. по строку оплати 31.07.2006 року.
За наслідками розгляду матеріалів перевірки, 22.08.2006 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000991530/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3424,13 грн., відповідно до п.п. 17.1.7, п.17.1, ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181.
Згідно даного повідомлення-рішення за затримку на 21 день граничного строку сплати податкового зобов'язання на позивача був покладений обов'язок сплатити штраф у розмірі 10 % від несвоєчасно сплаченої суми податкового боргу, що склало 3 424,13 грн..
Позивач вважає, що дане повідомлення-рішення є незаконним по тих підставах, що спеціальним законом, що визначає порядок і терміни сплати за користування земельними ресурсами, відповідальність платників є Закон України «Про плату за землю», у зв'язку з чим у відповідача відсутні підстави застосовувати до даних правовідносин Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ для нарахування штрафних санкцій за порушення строків.
Так, відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю»податкове зобов'язання по орендній платні, визначене в податковій декларації на поточний рік, оплачується рівними частинами за звітний період, рівний календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
Відповідальність за невчасну сплату встановлена ст. 25 Закону України «Про плату за землю», згідно якої за прострочення строків сплати стягається пеня. Інші санкції даним законом не передбачені. Розмір пені передбачається в договорі оренди, але не може перевищувати ставку пені за невчасну сплату земельного податку.
Відповідач не погодившись з доводами позивача, надав відзив на позов у якому вказує, що згідно ст. 17 Закону України «Про плату за землю» орендна платня за землю є податковим зобов'язанням, а поняття податкового зобов'язання визначено п.1.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», згідно якому податкове зобов'язання –це зобов'язання платника податків сплатити до бюджеті або державних цільових фондів відповідну суму коштів в порядку і в строки, визначені чинним Законом або іншими законами України.
Відповідно до п.1.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»штрафна санкція (штраф) –платня у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені і штрафних санкцій), яка стягується з платника податків у зв'язку з порушенням їм правил оподаткування, визначених відповідними Законами.
Відповідно до п.п. 6.1.7, п.6.1, ст. 6 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, якщо платник податків не погашає узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законодавством, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф в наступних розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання –у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу.
Штрафні санкції у розмірі пені, передбачені ст. 25 Закону «Про плату за землю», на думку відповідача, визначаються договором оренди земельної ділянки, а штрафні санкції у розмірі 10 % за несвоєчасну оплату податкового зобов'язання передбачені Законом, і застосовуються незалежно від нарахування пені за договором оренди.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Податкове повідомлення-рішення від 22.08.2006 № 0000991530/0/526 було прийнято відповідачем на підставі акта від 22.08.06 планової виїзної документальної перевірки позивача з питань своєчасності і повноти внесення до бюджету погоджених податкових зобов'язань по орендній платні за землю за червень 2006 року всупереч вимогам Закону України „Про плату за землю” щодо строків сплати податку на землю, на тій підставі, що відповідач при прийнятті вказаного податкового повідомлення-рішення помилково дійшов до висновку, відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», що за порушення граничних строків сплати платником орендної платні за землі державної і комунальної власності він несе відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій і пені, однак, відповідачем не було враховано ст. 17 Закону України „Про плату за землю”, якою визначено порядок та строки сплати земельного податку.
Однією з умов застосування фінансових санкцій відповідно до п. 17.1.7, ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є порушення платником податків граничних строків проведення платежів, встановлених цим Законом. Оскільки строки сплати податку на землю встановлюються спеціальним Законом, то у відповідача відсутні правові підстави розповсюджувати дію Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків на дані правовідносини.
Згідно з ст.. 25 Закону України „Про плату за землю” передбачена відповідальність за прострочення встановлених строків сплати податку у вигляді пені, інші санкції даним Законом не передбачені.
При таких обставинах, суд вважає за необхідне позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Севморверфь” задовольнити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005, суд,-
постановив:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2006 № 0000991530/0/526 недійсним.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя підпис Ю.М. Гоголь
Копія вірна:
Помічник судді Ю.А. Радвановська
18.12.06
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України 18.12.06
Розсилка:
1.ТОВ “Севморверфь” (99001, м. Севастополь, вул. Г. Севастополя, буд. 13-г)
2. ДПІ в Балаклавському районі міста Севастополя (99042, м. Севастополь, вул. 7-го Листопада, 3)
3.Справа.
4. Наряд.