ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2006                                                                                   Справа № 16/288  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Лотоцької Л.О.

суддів:    Бахмат Р.М. ( доповідач), Євстигнеєва О.С.

при секретарі:  Шваб О.А.

за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 05.12.06:

від позивача:  Матвійчук Д.В. (дов. № 231  від 30.12.03 р.); Курзенко І.С. (дов. № 30  від 13.10.06 р.);

від відповідача:  Скідоненко В.Б. директор (протокол б/н  від 31.08.04 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Акціонерного товариства закритого типу “Ульяновський молочний завод” м.Ульянівка на рішення господарського суду Кіровоградської обл.  від 16.10.2006 р. у справі № 16/288

за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма  “Фермсервіс” м.Київ

до   Акціонерного товариства закритого типу “Ульяновський молочний завод” Кіровоградська обл., м. Ульянівка

про  стягнення 265 600 грн.    

                                                  

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Кіровоградської обл. від 16.10.2006 р. у справі № 16/288 задоволено позов ТОВ “Агрофірма “Фермсервіс”  до акціонерного товариства закритого типу “Ульяновський молочний завод” про стягнення 265 600 грн.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення і постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у позові.

Скаржник вважає, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, а саме ст. 43 ГПК України, а тому є незаконним.

АТЗТ “Ульяновський молочний завод” в апеляційній скарзі вказує, що додатковий договір № 08.04 від 17.08.2004 р. та додаткова угода № 9 від 25.08.2004 р. з боку відповідача буди підписані виконуючим обов’язки Голови правління Романцовим П.А., який діяв на підставі наказу від 16.08.2004 р. № 29; що судом не прийнято до уваги, що вказана особа на момент підписання правочину була позбавлена права підписувати будь-які угоди, тому що ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської обл. від 10.08.2004 р. було заборонено Голові правління ЗАТ “Ульяновський молокозавод” вчиняти певні дії, а саме: заборонено право підпису на цивільно-правових угодах. Ухвала суду вступила в законну силу з моменту її оголошення і діяла на момент підписання додаткового договору № 08.04 та додаткової угоди № 9.

Романцов П.А. виконував обов’язки Голови правління ЗАТ і не мав права підписувати будь-які угоди або укладати будь-які  правочини, а тому скаржник вважає, що договір № 08.04 від 17.08.2004 р. та додаткова угода № 9 від 25.08.2004 р. підписані з порушенням закону.

Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що ним в грудні 2000 р. на адресу позивача був направлений лист з повідомленням про те, що з грудня 2000 р. відповідачем  припиняється виробництво казеїну в зв’язку  зі зносом агрегату ВС-150, а в подальшому прийняв рішення взагалі розірвати договір від 19.05.1995 р.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, також  зазначає в апеляційній скарзі, що позивач не  надав доказів того, що з початку 2001 р.  установка ВС-150 дійсно працювала і була здібна виробляти ту кількість продукції, про яку їде мова в позові.

Відповідач вважає, що господарський суд віддав перевагу доказам позивача, які викликають у нього дуже великі сумніви, і не надав належної оцінки доказам і документам відповідача в їх сукупності з іншими  матеріалами справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення, яке оскаржується без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, так як відповідно до наданих позивачем доказів та встановлених фактів господарський суд постановив законне та обґрунтоване рішення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що, постановляючи рішення по даній справі, суд повністю виконав вимоги ст. 43 ГПК України, за своїм внутрішнім переконанням оцінив надані сторонами докази, а тому вважає, що рішення ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. Також позивач зазначає у відзиві на апеляційну скаргу, що надані позивачем докази, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, були досліджені та отримали правову оцінку в іншій господарській справі № 16/201 за позовом ТОВ “Агрофірма “Фермсервіс” до АТЗТ “Ульяновський молочний завод” про стягнення штрафу за ненадання доступу до промислової установки для виробництва казеїну.

Позивач вказує у своєму відзиві, що  посилання скаржника на незаконність рішення носить надуманий характер та не мають об’єктивного підтвердження, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення по даній справі.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 05.12.06 р. до 19.12.06 р. до 15 год. 30 хвилн.

          Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні,  розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

           Між позивачем та відповідачем укладено договір від 19.05.1995 р. № 818613 про сумісну промислову експлуатацію установки для виробництва казеїну ВС-150.

          Згідно з пунктом 1.1 вказаного договору сторони домовилися спільними зусиллями здійснювати промислову експлуатацію агрегату для переробки казеїну ВС-150 з подальшою участю в прибутку від його експлуатації.

          За своєю правовою природою зазначений договір є договором про сумісну діяльність.

Пунктом 9.1 договору сторони передбачили, що строк дії договору безстроковий і може бути розірвано однією із сторін в любий час, але не раніше 5-ти років з початку експлуатації, з обов’язковим письмовим повідомленням протилежної сторони за 50 календарних днів.

Відповідач не надав суду письмового повідомлення про розірвання договору за 50 календарних днів.

02.12.1995 позивачем у відповідності з договором № 818513 від 19.05.1995 р. було передано відповідачу установку для виробництва казеїну, у відповідності з умовами п.2 договору, на відповідальне зберігання (т.1 а.с. 13).

Зазначену установку по виробництву казеїну, було введено в експлуатацію 20.05.2000 р. (т.1 а.с. 14).

17.08.2004 р. позивач стверджує, що між сторонами у справі було підписано додатковий договір № 08.04 до договору №  818513 від 19.05.1995 р. для визначення загальних умов співпраці між сторонами, а 25.08.2004 р. підписано угоду № 9 до договору № 818613 від 19.05.1995 р., в якій сторони визначили загальний обсяг виробленого на установці ВС-150 казеїну в період часу 2001-2004  р.р., порядок розрахунків між сторонами та санкції за прострочення строку виконання взятих зобов’язань.

Вказана додаткова угода від 17.08.2004 р. та угода від 25.08.2004 р. до договору № 818513 від 19.05.1995 р. від імені АТЗТ “Ульяновський  молокозавод” підписана виконуючим обов’язки Голови правління молокозаводу –головним інженером Романцевим П.А., який був призначений на цю посаду наказом від 16.08.2004 р. № 29 по  Ульяновському молокозаводу (т.1, а.с. 23).

В матеріалах справи (т.1 а.с.139) знаходиться ухвала від 10.08.2004 р. Ульяновського районного  суду Кіровоградської обл. за скаргою Фасольняк О.В. на неправомірні дії правління ЗАТ “Ульяновський молокозавод”, якою заборонено Голові правління ЗАТ “Ульяновський молокозавод”  вчиняти певні дії – заборонено право підпису на цивільно-правових угодах.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом, або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

На момент підписання вищевказаної додаткової угоди від 17.08.2004 р. і угоди від 25.08.2004 р. до договору № 818513 від 19.05.1995 р. посадова особа відповідача була позбавлена права підпису будь-якої угоди, але господарським судом при винесенні рішення цей факт не був прийнятий до уваги.

Відповідно до ч.3 статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути  визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, мав право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов’язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Колегія суддів вважає, що додаткову угоду від 17.08.2004 р. та угоду від 25.08.2004 р. до договору № 818513 від 19.05.1995 р. слід визнати недійсними, оскільки з боку ЗАТ “Ульяновський молокозавод” вони підписані особою, яка була позбавлена права підпису за ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 10.08.2004 р.

Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Правові наслідки недійсності правочину вказані у статті 216 ЦК України.

Задовольняючи позов господарський суд прийняв до уваги додаткову угоду № 08.04 від 17.08.2004 р. та угоду № 9 до договору № 818513 від 19.05.1995 р.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки колегія суддів визнала недійсними вказані правочини, на підставі яких суд задовольнив позов, то у  позові слід відмовити.

В обґрунтування позовних вимог позивач не надав доказів того, що з початку 2001 р. установка ВС-150 дійсно працювала і була здібна виробити ту кількість продукції, про яку позивач вказав у позові.

Колегія суддів вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення, господарський суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, порушив та  неправильно застосував ст.ст. 43, 83 ГПК України та неправильно застосував норми матеріального права, а саме ст.ст. 215, 216 ЦК України.

Порушення норм процесуального та матеріального права призвело до прийняття неправильного рішення, що згідно до ст. 104 ГПК України є підставою для його скасування.

          Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу  Акціонерного товариства закритого типу “Ульяновський молочний завод” м.Ульянівка задовольнити.

Рішення господарського суду Кіровоградської  обл. від 16.10.2006 р. у справі № 16/288 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Фермсервіс” м.Київ  на користь Акціонерного товариства закритого типу “Ульяновський молочний завод” м.Ульянівка державне мито в сумі 1 328 грн., сплачене за подання апеляційної скарги.

Зобов’язати господарський суд Кіровоградської обл., згідно ст. 117 ГПК України, видати наказ.

Головуючий                                                                                 Л.О. Лотоцька

Судді:                                                                                          Р.М. Бахмат

                                                                                                     

О.С.Євстигнєєв

З оригіналом згідно:

Пом. судді                                 І.Г.Логвиненко

19.12.06 р.