Справа №22-2001/07                                         Головуючий у 1 інстанції: Городецька Л.М.

Категорія: 27                                                  Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В.Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЛЬВІВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 листопада 2007 року                                                                       м. Львів

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: судді Каблака П.І.,

суддів: Бакуса В.Я., Цяцяка Р.П.,

при секретарі: Раб О.В.,

з участю: представника ПП „РПІКС" Чупи М.І., представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 травня 2007 року у справі за позовом приватного підприємства „РПІКС" (далі ПП „РПІКС") до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення боргу за надання комунальних послуг, переселення, -

встановила:

оскаржуваним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 30 травня 2007 року задоволено позов ПП „РПІКС". Постановлено стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в користь позивача 5 119 грн. 63 коп. боргу та 331 грн. понесених судових витрат. Переселено ОСОБА_3, ОСОБА_1 разом з членами сім'ї з кімнат №№ 36, 37 у кімнати №№ 65, 71, 72 гуртожитку по АДРЕСА_1, призначених для проживання сімей.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, просить його скасувати й ухвалити нове про відмову у задоволені позову, посилаючись на те, що позивач не вправі переселяти жильців з кімнат та самовільно встановлювати плату за проживання в гуртожитку.

Вислухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, законність і обгрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід задовольнити частково.

Відповідно до ст.130 ЖК України порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається законодавством.

Відповідно до п.1 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року № 208 (далі Примірне положення), це Примірне положення встановлює порядок надання жилої площі в гуртожитках підприємств, установ, організацій, виселення з гуртожитків, користування цими гуртожитками та їх утримання, оплати за користування жилою площею в гуртожитку. Ці питання віднесенні до компетенції адміністрації підприємств, установ, організацій.

Судом безспірно встановлено, що спірне приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_1, є гуртожитком, який спеціально збудований як гуртожиток

2

для проживання одиноких громадян та зареєстрований у відповідному виконавчому комітеті.

Як вбачається з договору оренди від 01 березня 2003 року (а.с.83-85) приміщення лівого крила гуртожитку, де знаходиться спірні кімнати, в яких проживають відповідачі, були передані дочірним підприємством Акціонерного товариства „Міжміськзв"язокбуд" - „Фірма по будівництву міжміських телекомунікаційних мереж" в оренду позивачу. Як зазначено в договорі оренди це приміщення передане орендарю з метою ефективного використання і зберігання належного технічного стану конструктивних елементів і технічного обладнання, допоміжних приміщень і при будинкової території цього приміщення (п.1.1). Орендар вступає у строкове платне користування приміщенням та має право використовувати його відповідно до його призначення та умов цього договору (п.п. 2.1 та 5.1). Питання звернення орендаря до суду з позовними вимогами від власника щодо стягнення з осіб плати за проживання в орендованому гуртожитку, виселення та переселення осіб, що проживають в гуртожитку договором не передбачено. Крім того, як встановлено в судовому засіданні апеляційної інстанції, відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, власником лівого крила будівлі гуртожитку є виробничо-торгово-господарське об'єднання концерн „Сімекс" на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 21.10.2004 року. Таким чином, задовольнивши позов ПП РПІКС" про стягнення з відповідачів коштів за проживання в гуртожитку та про їх переселення суд тим самим вирішив про права та обов'язки власника гуртожитку.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні апеляційної інстанції, що не заперечив представник позивача, позивач дозволу виконавчого комітету міської ради на виділення в гуртожитку приміщень для проживання сімей не отримував та не приймав рішення про видачу позивачам ордеру на переселення з кімнат, в яких проживають позивачі, в інші приміщення. А відтак вимоги позивача про переселення позивачів в інші жилі приміщення суперечать вимогам пунктів 4, 19 Примірного положення.

Також позивачем не представлено розрахунку заборгованості відповідачів по оплаті за користування площею в гуртожитку до 01.01.2004 року, а є лише посилання позивача на заборгованість на цей період в сумі 432 грн. 11 коп. (а.с.89). В той же час відповідачами представлено квитанції про сплату ними за користування жилою площею в гуртожитку за 2003 рік в сумі 2 058 грн. 61 коп. таким чином позивач не довів, що оплата за користування жилою площею в гуртожитку становила більшу суму, ніж сплачено відповідачами.

Що стосується заборгованості з 01.01.2004 року до 01.05.2007 року, відповідно до дати зазначеної в представленому розрахунку позивача (а.с.91), то як вбачається з нього позивачем нараховано до сплати відповідачами за користування жилою площею в гуртожитку 9 875 грн. 58 коп., а відповідно до представлених відповідачами квитанцій ними сплачено за користування жилою площею в гуртожитку за цей період - 5 292 грн. 26 коп. А відтак різниця становить 4 583 грн. 32 коп.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді слід врахувати викладене і залежно від встановленого вирішити справу у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.303, п.3 ч.1 ст. 309, п.4 ч.1 ст.311, п.2 ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

3

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 травня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.