ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.12.2006 Справа № 33/192-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Лотоцької Л.О.
суддів: Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Шваб О.А.
за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 12.12.06 р.:
від позивача: Петрова Л.І. ( дов. № 19 від 10.01.06 р.);
від відповідача: Заворотченко О.Л. (дов. № 13 від 01.02.06 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Комунального виробниче житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району м. Дніпропетровська на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.06 року у справі № 33/192-06
за позовом: Комунального виробниче житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району м. Дніпропетровська
до Комунально-житлового експлуатаційного підприємства № 2 м. Дніпропетровськ
про стягнення 15 000 грн.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 26.10.2006 р. у справі № 33/192-06 (суддя Разіна Т.І.) відмовлено у позові Комунальному виробничому житлове ремонтно-експлуатаційному підприємству Жовтневого району м. Дніпропетровська до Комунально-житлового експлуатаційного підприємства № 2 м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості у сумі 15 000 грн. за договором підряду № 1/1 від 21.10.2003 р.
Позивач, не погодившись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив відмінити оскаржуване рішення і задовольнити позов.
В апеляційній скарзі скаржник вказує, що підставою для скасування рішення є те, що:
- при розгляді справи суд послався на договір підряду від 01.01.04 р. і не звернув уваги на наявність договору доданого пізніше, що діяв з 01.10.2003 р. до 31.12.2003 р., не розглядав справу в контексті уточненої позовної заяви від 16.10.06 р.;
- що господарський суд послався на договір від 01.10.2003 р., укладений між КВЖ РЕП і КЖЕП-2 на утримання житлових будинків і прибудинкових територій, який ніяк не є по своїй суті договором підряду і дійшов до помилкових висновків про те, що строк виконання зобов’язання в цьому договорі не встановлений, в той час як в п.4.1, 4.2 договору підряду № 1/1 від 01.10.2003 р. встановлено терміни оплати виконаних робіт;
- що судом не прийнято до уваги, що ст. 5 ГПК України не передбачає досудового врегульовання даного спору і договором не встановлено досудове врегульовання спору.
Скаржник вважає, що посилання господарського суду в рішенні на статті 165, 530 ЦК України взагалі не має відношення до розглянутої справи, що поверхній розгляд справи, посилання на невідповідні норми матеріального і процесуального права, ігнорування доданих документів, невірне їх трактування призвело до винесення неправильного рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення, яке оскаржується без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, так як на день подання позову від позивача не надходило жодних повідомлень про виконання ним робіт по договору № 1/1 від 01.10.2003 р. та пропозицій прийняти виконані роботи, що в тексті актів виконаних робіт від 03.12.2003 р. № 174 та від 05.01.2004 р. № 198 не вказано, що роботи виконувалися саме по договору № 1/1; що при виконанні робіт, які зазначені у актах, між сторонами у справі не було встановлено строки виконання робіт та сплатити грошові кошти.
Відповідач вважає, що спірна сума не підлягає стягненню по договору № 1/1 від 01.10.2003 р., оскільки роботи по вказаному договору не виконувалися, що стягнення 15000 грн. по актам виконаних робіт, які позивач вважає заборгованістю відповідача, та порядок такого стягнення встановлено чинним законодавством України.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 12.12.06 р. до 14.12.06 р. до 14 год.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні в судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи, вказані в апеляційній скарзі, у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між КЖЕП № 2 (замовник), відповідач у справі, та КПЖРЕП Жовтневого району (підрядчик), позивач, укладено договір підряду № 1/1 від 01.10.2003 р. (а.с. 83-84), який підписаний сторонами і скріплений печатками.
Вказаний договір за своєю суттю є договором підряду.
Згідно з пунктом 1.1 зазначеного договору замовник передав, а підрядчик прийняв на себе виконання ремонтно-будівельних робіт по поточному ремонту житлового фонду району.
Пунктом 1.5 договору сторони встановили, що замовник приймає виконані роботи і сплачує їх, згідно акту виконаних робіт по Ф-2, а пунктом 4.1-4.2 договору передбачено, що замовник сплачує виконану роботу, згідно Акту виконаних робіт по формі (КБ-2В), складеного підрядчиком не пізніше 30 числа поточного місяця. Оплата виконаних робіт повинна бути проведена протягом наступного місяця.
Строк дії договору встановлено до 31.12.2003 р.
Відповідно до ст. 161 ЦК УРСР зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в строк встановлений договором.
Одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом ( ст. 162 ЦК УРСР).
Статтею 216 ЦК України передбачено, що зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Замовник зобов’язаний оплатити виконану підрядчиком роботу після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.
В разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання боржником, він зобов’язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов’язання було виконано боржником.
За вищевказаним договором підряду позивач виконав для відповідача роботу, передбачену договором, на загальну суму 19 137 грн. 60 коп., про що свідчить акт № 174 приймання підрядних робіт за листопад 2003 р. по формі № КБ-2в та акт № 198 за грудень 2003 р., які підписані сторонами і скріплені печатками.
В позовній заяві позивач стверджує, що виконані роботи частково оплачені відповідачем на протязі 2004 р.. про що свідчать копії виписок з розрахункового рахунку:
№ 335 від 21.07.2004 р. на суму 1 060 грн. 80 коп.
№ 586 від 28.12.2004 р. на суму 1 343 грн.
№ 591 від 30.12.2004 р. на суму 1 733 грн. 80 коп., а всього сплачено 4 137 грн. 60 коп.
Заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи складає 15 000 грн.
Відповідач не заперечує, що роботи виконані, але стверджує, що роботи були виконані не за договором підряду № 1/1 від 01.10.2003 р., а за договором на утримання житлових будинків і прибудинкових територій від 01 жовтня 2003 р., так як в актах виконаних робіт № 174 та № 198 не вказано, що роботи виконувалися позивачем саме по договору підряду № 1/1.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що інші договори, крім договору підряду № 1/1 від 2003 р. та договору на утримання житлових будинків від 01.10.2003 р., між сторонами не укладалися.
Колегія суддів вважає, що доводи відповідача є безпідставними, так як факт виконання позивачем підтверджено матеріалами справи, відповідачем не спростовується факт виконання робіт, а тому позовну заяву позивача слід задовольнити в повному обсязі.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення господарський суд помилково зробив висновок, що договір підряду в 2003 р. не укладався, але в матеріалах справи (а.с. 83-84) знаходиться вказаний договір, який в оригіналі був наданий суду.
Відмовляючи позивачу в позові господарський суд послався на те, що позивач не надав суду доказів пред’явлення відповідачу вимоги щодо оплати решти суми боргу, але такі висновки суду спростовуються матеріалами справи (а.с 27-29), а саме рахунками № 159 від 16.12.2003 р. та № 37 від 16.01.2004 р., які були пред’явлені відповідачу на суму 19137 грн. 60 коп. і на які відповідач послався при частковій оплаті вартості виконаних робіт.
Колегія суддів вважає, що при розгляді справи господарський суд неповно з’ясував обставини справи, що мають значення для справи, має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також при винесенні рішення господарським судом порушено норми матеріального права, а саме ст. 161-162, 203, 216, 332 ЦК України, а також процесуального права –ст. 43 ЦК України. Порушення та неправильне застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права призвело до прийняття неправильного рішення, що згідно зі ст. 104 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Комунального виробниче житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району м. Дніпропетровська задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2006 р. у справі № 33/192-06 скасувати.
Стягнути з Комунально-житлового експлуатаційного підприємства № 2 м.Дніпропетровськ на користь Комунального виробниче житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району м. Дніпропетровська 15 000 грн. заборгованості, 225 грн. витрати по сплаті державного мита, в тому числі сплачені при поданні апеляційної скарги, 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Зобов’язати господарський суд Дніпропетровської обл., згідно ст. 117 ГПК України, видати наказ.
Головуючий Л.О.Лотоцька
Судді: Р.М.Бахмат
О.С.Євстигнеєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
14.12.06 р.