Справа № 11 -765/2007р. Головуючий 1 -ї інстанції Дробинський О.Е.
Категорія: ч. 2 ст. 286 КК Доповідач апеляційної інстанції Пісной І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області
в складі: Головуючого: Погорєлової Г.М. суддів: Карпія В.М. , Пісного І.М. при секретарі Брянській Г.Є. за участю прокурора: Баранкевича С. В. засудженого:ОСОБА_1 зхисника: ОСОБА_2
потерпілих: ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5 представника потерпілої ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 представника цивільного відповідача: ОСОБА_81 листопада 2007 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та представника цивільного відповідача на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06.08.2007 року, яким:
ОСОБА_1, ОСОБА_1, уродженця м. Інгулець Дніпропетровської області, не судимого,
- засуджено: за ч. 2 ст. 286 КК України - до 3-х років позбавлення волі з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки. На підставі ст. 76 КК України зобов'язано не виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання чи роботи та періодично з'являтися для реєстрації.
Постановлено стягнути з ТОВ «Негоціант-Південь» на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 69217, 65 грн., в рахунок погашення моральної шкоди - 20000 грн.
Постановлено стягнути з ТОВ «Негоціант-Південь» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 22814 грн., в рахунок погашення моральної шкоди - 40000 грн.
Постановлено стягнути з ТОВ «Негоціант-Південь» на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди -20000 грн.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області: 41, 32 грн. за проведення судової експертизи матеріалів та виробів № 1107 від 04.10.2005 p.; 282, 47 грн. за проведення судової авто технічної експертизи № 144 від 02.09.2005 p.; 192 грн. за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи № 143 від 15.09.2005 p.; 192 грн. за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи № 184 від 23.09.2005 р.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь Миколаївського відділення Одеського НДІСЕ міністерства Юстиції України: 726, 50 грн. за проведення судово-комісійної експертизи № 282 від 18.11.2006 p.; 290, 60 грн. за проведення судово-комісійної експертизи № 595 від 06.03.2006 р.
Засуджений ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 11.07.2005р. близько 10 ° години керуючи автомобілем ЗІЛ-431610, який належить ТОВ «Негоціант-Південь», рухався в напрямку м. Вознесенськ зі сторони м. Южноукраїнськ Миколаївської області зі швидкістю 50 км/г в умовах необмеженої видимості по мокрій проїжджій частині автошляху М-23 «Ульянівка-Миколаїв». В цей час в зустрічному напрямку по відповідній смузі руху, зі швидкістю 80-100 км/г рухався автомобіль ВАЗ-21093, під керуванням ОСОБА_7 Під час руху, в районі 125-го кілометру даного автошляху, з виїздом на смугу зустрічного руху автомобіль «Москвич» скоїв обгін автомобіля «ЗІЛ- 431610», за яким розпочав маневр обгону останнього мікроавтобус «Сітроен».
В момент завершення автомобілем «Сітроен» маневру обгін та повернення його на відповідну смугу для руху, водій ОСОБА_1 грубо порушивши п.п. 11.2, 11.3, 13.1, 13.3, ПДР не врахував ширину проїжджої частини, габарити транспортних засобів, не переконавшись в безпеці свого маневру, змінив напрямок руху в сторону правого узбіччя і в результаті з'їзду на ґрунтове покриття дороги його автомобіль втратив керування, в наслідок екстреного гальмування. Після чого ОСОБА_1 не врахувавши дорожню обстановку, що виникла, намагаючись вирівняти рух свого автомобіля, виконав маневр повороту ліворуч, в наслідок чого керований ним автомобіль ЗІЛ став завалюватись на смугу зустрічного руху, де сталося зіткнення з автомобілем ВАЗ-21093, який рухався назустріч під керуванням водія ОСОБА_7
В наслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а потерпілий ОСОБА_7 помер на місці.
В апеляції прокурор, просить вирок скасувати та постановити новий вирок яким призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Посилається на те що суд не вказав жодної з пом'якшуючих покарання обставин, а також на те, що призначене покарання на його думку не відповідає тяжкості вчиненого злочину.
В апеляції представник цивільного відповідача просить змінити вирок в частині цивільного позову зі зменшенням сум, які підлягають стягненню. Вказує, що суд безпідставно стягнув на користьОСОБА_5 20000 грн. у відшкодування моральної шкоди, оскільки вона не належить до кола осіб, визначених ч.2 ст. 1168 ЦК України. На його ж думку суд безпідставно, всупереч вимогам ст. 1201 ЦК України, постановив стягнути витрати, які не є необхідними, як то оплату за живі квіти, витрати на проведення поминальних обрядів на 9 та 40 днів, та півріччя з дня похорон та інші обрядові витрати.
В своїх запереченнях на апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та її представник адвокат ОСОБА_6 просять вирок районного суду залишити без змін, а апеляцію представника цивільного відповідача без задоволення. На їх думку суд постановив законне та обґрунтоване рішення.
Заслухавши доповідь судді; прокурора в підтримання апеляції, який просив вирок скасувати та постановити новий вирок; представника цивільного відповідача в підтримання апеляції; засудженого, заперечувавшого проти задоволення апеляцій; потерпілих та представника потерпілої, просивших вирок залишити без зміни, а апеляції без задоволення; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає їх не підлягаючими задоволенню за таких підстав.
Винність засудженого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, за обставин викладених у вироку суду підтверджується сукупністю доказів належним чином досліджених в судовому засідані і в цій частині вирок суду ніким з учасників судового розгляду не оспорюється.
Що стосується міри покарання засудженому, вона призначена у повній відповідності до вимог ст. ст. 65-67 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину та даних про особу засудженого, який раніше не судимий, виключно позитивно характеризується, займається суспільно корисною працею.
Хоча суд і не послався у вироку на пом'якшучі покарання обставини, але фактично їх врахував застосовуючи ст. 75 КК України. Зокрема, як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 у вчиненому щиро розкаявся. Заподіяна ним матеріальна шкода відшкодована частково, в значній мірі. Крім того, злочин
вчинено з необережності, а потерпілі не наполягають на позбавленніОСОБА_1 волі, що підтвердили й в апеляційній інстанції.
За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для погіршення становища засудженогоОСОБА_1 та скасування звільнення від відбування покарання згідно ст. 75 КК України, як просить прокурор в апеляції.
Колегія суддів розцінює як неспроможні доводи представника цивільного відповідача щодо безпідставності стягнення 20000 грн. у відшкодування моральної шкоди на користьОСОБА_5, як такої, що не входить до кола осіб, визначених ч.2 ст. 1168 ЦК України.
Відповідно до вимог ст. 49 КПК України, потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно зокрема моральну шкоду. За матеріалами справиОСОБА_5 є рідною сестрою потерпілого ОСОБА_7 Злочином їй заподіяно моральну шкоду, а тому вона визнана потерпілою. В зв'язку з викладеним, суд правильно вирішив питання про стягнення на її користь заподіяної моральної шкоди.
Безпідставні й доводи представника цивільного відповідача щодо необґрунтованості стягнення обрядових витрат та витрат на поминальні обіди з посиланням на вимоги ст. 1201 ЦК України. Вказані витрати потерпілими підтверджені документально в повному обсязі та грунтуються на законі. Вказаною статтею ЦК України обрядові витрати та витрати на поминальні обіди передбачені як такі, що підлягають відшкодуванню.
За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для скасування або зміни вироку.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та представника цивільного відповідача залишити без задоволення, а вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 серпня 2007 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.