Справа № 424/6873/13-к

1кп/424/416/13

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

15 листопада 2013 року            м. Ровеньки

Ровеньковский міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Мариніна О.В.,

при секретарі                     Погорєлової С.О.,

за участю прокурора Бабака О.В.,

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

           розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ровеньки кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, не одруженого, має доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого в силу ст. 89 КК України, який мешкає за адресою: Луганська обл., м. Ровеньки, вул. Кам'яна, 12

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, який уклав угоду з ОСОБА_1 31 жовтня 2013 року про примирення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2,на підставі рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 02 жовтня 2009 року, зобов'язаний виплачувати на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання своєї неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/4 частини всіх видів його прибутку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, від дня подання заяви, з 24.03.2009 року та до досягнення нею повноліття.

Однак ОСОБА_2 злісно ухиляється від сплати встановленого рішенням суду платежу на утримання дитини в добровільному порядку, матеріальної допомоги ОСОБА_1 не надає, на виклики і попередження державного виконавця державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції про працевлаштування та погашення заборгованості не реагує, на обліку як безробітний не перебуває, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість по аліментах на 29.10.2013 року становить 1 рік 1 місяць 14 днів, або в грошовому вимірі - 13748 гривень 34 копійок.

Зазначеними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України, а саме: злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

31 жовтня 2013 року між потерпілою ОСОБА_1 з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_2 з іншого боку, укладено угоду про примирення на наступних умовах: обвинувачений ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному вище діянні.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 164 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

          Потерпіла ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні підтримала угоду про примирення та просила її задовольнити. Наслідки затвердження угоди про примирення їй відомі.

           Обвинувачений ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні свою винуватість у вчинені злочину визнав повністю. Просив затвердити укладену між ним та потерпілою ОСОБА_1 31 жовтня 2013 року угоду про примирення. Наслідки затвердження даної угоди йому відомі.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні проти затвердження угоди про примирення, укладеної між обвинуваченим та потерпілою, не заперечував.

Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначенні статтею 471 КПК України, а саме: зазначення сторін, формулювання підозри та правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов’язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов’язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, зазначення дати та скріплення підписами сторін.

Суд переконався у добровільності укладення потерпілою та обвинуваченим угоди, і що вона не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь –яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Враховуючи що угода про примирення від 31 жовтня 2013 року, була укладена добровільно, вона відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого ОСОБА_2, який за місцем мешкання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на обліку в КВІ не перебуває, не судимого в силу ст. 89 КК України.

Речові доказі по справі відсутні.

Процесуальні витрати по справі не здійснювались.

На підставі викладеного, керуючись ст. 373,374,473,474,475 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 31 жовтня 2013 року між потерпілою ОСОБА_1 з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_2 з іншого боку.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

У відповідності до ст. 76 п.п.2,3 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

          Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Ровеньківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому та потерпілій.

Суддя О.В.Маринін