ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2006                                                                                             Справа № 17/242  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                Чус О.В., Павловського П.П.

при секретарі судового засідання       Мацекос І.М.

з участю представника відповідача    Чорна Т.В.

розглянувши апеляційну скаргу житлово-експлуатаційної контори №2 на постанову господарського суду Кіровоградської області від 28.09.2006р. у справі

за позовом      Житлово-експлуатаційної контори №2, м. Світловодськ Кіровоградської області

до відповідача Управління пенсійного фонду України в м. Світловодськ  Кіровоградської області

про визнання рішення нечинним

В С Т А Н О В И В :

    9.08.2006р. до господарського суду Кіровоградської області надійшов адміністративний позов житлово-експлуатаційної контори №2 (далі ЖЕК) про визнання нечинним рішення з управління пенсійного фонду України в м. Світловодськ (далі Фонд). Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідачем 29.03.2006р. було прийнято рішення №107 про застосування до ЖЕК фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 9239,14гр. та пені в розмірі 16113,11гр. Вважаючи, що нарахування штрафних санкцій було здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, позивач просив визнати спірне рішення нечинним.

    Постановою господарського суду Кіровоградської області від 28.09.2006р. в задоволенні позову відмовлено.

    

    Не погодившись з постановою ЖЕК звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального права, просила рішення скасувати та задовольнити позов. При цьому апелянт зазначив, що суд дійшов неправильного висновку про те, що відповідачем обґрунтовано нараховано фінансові санкції за час, коли судом розглядалась справа в якій ЖЕК оскаржував законність вимоги Фонду щодо сплати страхових платежів.

    Апеляційну скаргу позивач просив розглянути у відсутність свого представника.

    У своєму запереченні Фонд зазначив, що постанова є законною та обґрунтованою.

     Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

    Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено матеріали справи, правильно встановлено фактичні обставини справи, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають приписам закону. При цьому колегія суддів враховує таке.

    З тексту адміністративного позову та апеляційної скарги вбачається, що позивачем оскаржуються дії Фонду при обрахуванні фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків. Зазначеним рішенням (а.с.25-27) до позивача було застосовано штраф в сумі 9239,14гр. та пеня в сумі 16113,11гр. за період з 2.10.2003р. по 21.02.2004р. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ЖЕК оскаржував до суду вимоги Фонду про сплату недоїмки по страховим внескам і на час розгляду справи в суді Фонд зупинив нарахування штрафних санкцій. Оскільки чинним законодавством не передбачено можливості поновлення зупиненого строку у випадку відмови в задоволенні позовних вимог, Фонд безпідставно нараховував фінансові санкції з урахуванням спірного періоду.

    Посилання позивача на невідповідність закону дій Фонду безпідставно з огляду на таке.

    Під час розгляду справи №12/295 (а.с.44-50) відповідачем, у відповідності до ст.12 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, нарахування фінансових санкцій до позивача було зупинено. Після відмови в задоволенні позову ЖЕК, відповідач обґрунтовано поновив нарахування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків. При цьому відповідач діяв у повній відповідності до приписів ст. 10.6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затв. постановою правління від 19.12.2003р. №21-1).

    Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що спірне рішення Фонду прийнято останнім в межах своєї компетенції та з дотриманням вимог нормативних актів, що регламентують діяльність Фонду.

    З огляду на викладене, колегія суддів вважає відсутніми підстави передбачені ст.201-202 КАС України для скасування чи зміни постанови місцевого суду.

    Керуючись ст.196,198,200 КАС України суд, -

У Х В А Л И В :

    Постанову господарського суду Кіровоградської області від 28.09.2006р. залишити без змін, а апеляційну скаргу житлово-експлуатаційної контори №2 –без задоволення.

    Ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі одного місяця шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

 

     Головуючий                                                                                                  А.О. Логвиненко

     Суддя                                                                                                           О.В. Чус

Суддя                                                                                                           П.П. Павловський