ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.12.2006 Справа № 17/34
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Павловського П.П.
при секретарі судового засідання Мацекос І.М.
з участю представника відповідача-2 Гормін О.О.
розглянувши апеляційну скаргу Української державної інноваційної компанії в особі її Кіровоградського відділення на рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.12.2005р. по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Олександрійська ливарна компанія”, м. Олександрія Кіровоградської області
до відповідача-1 Концерн “Лан”, м. Олександрія
відповідача-2 Української державної інноваційної компанії в особі її Кіровоградського відділення
з участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Олександрійського відділу державної виконавчої служби Олександрійського управління юстиції
про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту
В С Т А Н О В И В :
11.11.2005р. до господарського суду Кіровоградської області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “Олександрійська ливарна компанія” (далі Ливарна компанія) про визнання права власності на прес для гнуття типу ВМ 200-3100 та станок лазерний системи BYSPINT-3015 і звільнення цього майна з-під арешту. Свої вимоги позивач мотивував тим, що він придбав спірне майно за договором купівлі-продажу від 10.05.2005р. Але під час примусового виконання судового рішення зазначене майно було арештовано державним виконавцем, хоча Компанія не є боржником по справі.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.12.2005р. (суддя Таран С.В.) позов задоволено.
Не погодившись з рішенням, Українська державна інноваційна компанія в особі її Кіровоградського відділення (далі Інноваційна компанія) звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому апелянт послався на те, що спірне майно було придбано концерном “Лан” на виконання умов інноваційного договору, укладеного з позивачем. Відповідно до умов договору зазначене майно є власністю Інноваційної компанії і не може бути відчужено без її згоди. Але порушуючи умови договору концерн “Лан” продав обладнання позивачу, а тому укладена між Ливарною компанією та відповідачем-1 угода не відповідає вимогам закону.
У своєму відзиві позивач та відповідач-2 зазначили, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
_____________________________________________________________________________
Під час розгляду справи оголошувалась перерва з 23.02. по 23.03.2006р. та з 23. по 4.04.2006р.
Провадження по справі зупинялось з 4.04. по 28.11.2006р.
Розгляд справи продовжено до 28.12.2006р.
Третя особа у відзиві послалась на те, що дії державного виконавця було вчинено у повній відповідності до вимог чинного законодавства.
На час апеляційного перегляду справи Олександрійській відділ державної виконавчої служби Олександрійського управління юстиції реорганізовано у державну виконавчу службу в м. Олександрія (далі ДВС), в зв’язку з чим колегія суддів вважає можливим здійснити заміну вибулої сторони правонаступником в порядку, передбаченому ст. 25 ГПК України.
Після поновлення провадження у справі позивач, відповідач-1 та третя особа в судове засідання не з’явились. Від Ливарної компанії надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з зайнятістю адвоката у розгляді іншої справи в суді. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення та те що сторонам було надано реальну можливість для забезпечення явки своїх представників до апеляційного суду, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність сторін, що не з’явились.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав :
З матеріалів справи вбачається, що вимоги позивача обґрунтовано наявністю договору купівлі-продажу майна від 10.10.2005р. (а.с.9), відповідно до умов якого Ливарна компанія придбала у Концерну “Лан” спірне майно. Задовольнивши позов суд першої інстанції також послався на те, що право власності на спірне майно у Ливарної компанії виникло на підставі договору від 10.10.2005р.
В той же час, під час як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду справи, Інноваційна компанія посилалась на невідповідність договору від 10.10.2005р. вимогам закону та на те, що на момент його укладення спірне майно знаходилось у власності відповідача-2, отже Концерн “Лан” не мав права здійснювати його відчуження (а.с.29,111-114).
Не зважаючи на це, суд не скористався наданим йому п.1 ч.1 ст.83 ГПК України правом перевірити відповідність зазначеного договору вимогам закону, безпідставно не зважив на клопотання Інноваційної компанії зупинити провадження по справі №17/34 до закінчення розгляду справи про визнання договору від 10.10.2005р. недійсним. Обмежившись формальним посиланням на те, що недійсність договору від 10.10.2005р. не визнано судом, суд першої інстанції допустив неповноту з’ясування обставин справи, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав вважати позивача власником спірного майна.
В той же час, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2006р. по справі №5/62 було задоволено позов прокурора та визнано недійсним договір від 10.10.2005р. Не зважаючи на те, що на час прийняття судом першої інстанції рішення по справі №17/34 судового рішення про визнання вказаного договору недійсним не існувало, колегія суддів вважає можливим наслідки розгляду справи №5/62 при прийнятті постанови з огляду на таке.
З мотивувальній частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2006р. по справі №5/62 вбачається, що договір було укладено з грубим порушенням вимог чинного законодавства, а Концерн “Лан” розпорядився майном, яке йому на той час не належало, оскільки відповідно до умов інноваційного договору, укладеного між відповідачем-1 та Інноваційною компанією, спірне майно було власністю останньої. Під час розгляду справи №17/34 суд не був позбавлений можливості дати правову оцінку законності дій відповідача при укладенні договору від 10.10.2005р., але внаслідок неповного з’ясування обставини, пов’язаних з придбанням позивачем спірного майна, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про належність спірного майна Ливарній компанії.
За таких обставин, у відповідності до п.1,4 ч1 ст. 104 ГПК України рішення суду повинно бути скасовано, а в задоволенні позову відмовлено, оскільки позивачем не доведено його твердження про належність йому на праві власності спірного майна.
Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Української державної інноваційної компанії в особі її Кіровоградського відділення задовольнити.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.12.2005р. скасувати.
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати по справі покласти на позивача.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Олександрійська ливарна компанія” (28000 м. Олександрія Кіровоградської області, пр. Леніна,63, ідентифікаційний код 31907552) на користь Української державної інноваційної компанії в особі її Кіровоградського відділення (25022, м. Кіровоград, вул. Дзержинського,82) державне мито в сумі 3502,7гр.
Видачу наказу доручити господарському суду Кіровоградської області.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя О.В. Чус
Суддя П.П. Павловський
Постанову оформлено у відповідності
до вимог ст.84 ГПК України 13.12.2006р.