ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18.11.2013Справа № 901/3173/13
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі судді Гризодубової А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом - Фізичної особи - підприємця Дулєпова Сергія Павловича, м. Сімферополь
до відповідача Територіального відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим, м. Сімферополь
про визнання недійсним розпорядження
За участю представників:
від позивача- Дулєпов С.П.
від відповідача- Левицький Р.О., довіреність № 03/158 від 15.01.2013
від позивача- Якубовська С.В., довіреність № б/н від 30.10.2013
Суть спору: Фізична особа - підприємець Дулєпов Сергій Павлович звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Територіального відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим, в якій просить визнати розпорядження Адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету № 45/05-14.3/74 від 29.08.2013 року недійсним.
Ухвалою господарського суду від 25.09.2013 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 14.10.2013 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що розпорядження антимонопольного комітету прийняте всупереч фактичним обставинам, а реклама, розповсюджена позивачем, не є такою, що вводить в оману.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, мотивуючи свої заперечення відсутністю доказів та порушеного права спірним розпорядженням.
Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим № 48/05143/74 від 29.08.2013 року постановлено розпочати розгляд справи у відношенні фізичної особи - підприємця Дулєпова Сергія Павловича ( позивача) щодо неподання відділенню інформації на вимогу ТВ АМКУ в АРК від 14.05.2013 року у встановлені строки , за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». ( а.с. 15-16).
Наведене розпорядження прийняте на підставі того, що згідно з приписами рішення АМКУ № 17-р від 16.01.2013 року ТВ АКМУ на адресу позивача надіслано вимогу про надання інформації у 15-денний строк з дня отримання вимоги, яка відповідно до поштового повідомлення отримана позивачем 16.05.2013 року, та не виконана позивачем у встановлений строк.
Як вбачається з вимоги, у позивача була запитана наступна інформація:
Перелік споживачів послуг ФОП Дулєпова С.П.Ю на автомобілі яких в 2012 році було встановлене газове обладнання.
Чи було встановлене в 2012 році ФОП Дулєповим С.П. газове обладнання 4 та 3 покоління на автомобілі з наданням розстрочки без сплати відсотків.
У разі позитивної відповіді на 2 цієї вимоги надати перелік споживачів, які отримали цю послугу.
Вартість послуги з встановлення газового обладнання 4 та 3 покоління на автомобілі, яку має сплатити споживач за умовами розстрочки без сплати відсотків.
Вартість послуги з встановлення газового обладнання 4 та 3 покоління на автомобілі, яку має сплати споживач без розстрочки платежу.
Відомості про дохід ФОП Дулєпова С.П. за 2012 рік. ( а.с. 20).
У відповідності до статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» твердить, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Згідно з пунктом 1 статті 22-1 названого Закону, суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Так, позивач посилається на той фактор, що ним негайно направлено відповідь, згідно з якою надані роз'яснення стосовно вимоги.
Проте, надана позивачем копія листа ( а.с. 17) не є доказом на підтвердження зазначених обставин, оскільки по-перше, жодних роз'яснень стосовно відомостей, запитуваних відповідачем, не містить, по-друге, не має ані дати, ані підпису, та крім того, жодних доказів його відправлення позивачем не надано.
Копія листа від 29.05.2013 року ( а.с. 19) свідчить про те, що позивач ухилився від виконання вимоги позивача із посиланням на відсутність у вимозі відомостей щодо заяви, на підставі якої здійснюється провадження.
Позивачем не доведено суду, на яких підставах він звільнив себе від обов'язку, передбаченого вимогами діючого законодавства, надати відомості, запитані уповноваженим органом.
У відповідності до приписів пунктів 3, 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» проводити перевірки суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
В позовній заяві позивач також посилається на припущення відповідачем у запиті помилки в частині зазначення ТОВ «Амальгама Люкс», що твердить про відсутність компетенції співробітників відповідача.
Проте припущення помилки чи опечатки, в даному випадку, не може слугувати обставиною, що звільняє позивача від обов'язку виконувати вимоги Закону, що виразились за допомогою реалізації повноважень відповідачем.
Так, позивач зазначає, що після ознайомленням зі справою, ним направлено листа, відповідно до якого повідомлено відповідача про надання інформації під час розгляду заяви Жиганова І.В.
При дослідженні взаємовідносин сторін, суд встановив, що рішенням адміністративної колегії територіального відділення антимонопольного комітету України в АР Крим від 31.07.2013 року ( а.с. 25-26)., що дії позивача щодо розміщення реклами «Газ на авто розстрочка 0%» визнані такими, що вводять в оману, накладений штраф в розмірі 5 600, 00 грн.
Рішенням антимонопольного комітету № 17-р від 16.01.2013 року скасоване вищенаведене рішення на справу направлено на новий розгляд.
У відповідності до приписів статті 57 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення, прийняті адміністративною колегією територіального відділення Антимонопольного комітету України, державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, адміністративною колегією Антимонопольного комітету України у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у заявах, справах про узгоджені дії, можуть бути перевірені за заявою осіб, які брали участь у справі, або за власною ініціативою у порядку, встановленому Антимонопольним комітетом України. За результатами перевірки рішення органи Антимонопольного комітету України мають право, зокрема, передати справу на новий розгляд .
Отже, за таких обставин, територіальне відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим мало розпочати розгляд даної справи заново, що надає можливість для направлення запитів, тощо.
Отже, яким чином порушені вимоги закону діями щодо направлення позивачеві запиту, на який він зобов'язаний був відповісти наданням інформації, з фактичних обставин справи не вбачається.
Твердження позивача щодо ухилення відповідача від належного виконання своїх повноважень є неспроможними, оскільки, по-перше, жодними документами не підтверджені, а по-друге, винесення розпорядження про початок розгляд справи, яке оскаржується позивачем, не може бути затягуванням розгляду справи, як на те вказує останній.
Твердження відповідача щодо відсутності порушеного права позивача в рамках даного спору є невірними з огляду на таке:
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» у вирішенні господарським судом спору щодо визнання недійсним розпорядження Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції суд не здійснює оцінки правомірності дій особи, стосовно якої видано розпорядження; разом з тим підлягає встановленню наявність обставин, які свідчили б про видання оспорюваного розпорядження з порушенням чинного законодавства та/або компетенції органу, що його видав. При цьому, саме по собі видання органом Антимонопольного комітету України такого розпорядження та здійснення ним розгляду відповідної справи не можна кваліфікувати як порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у цій справі.
Позивачем у позовній заяві оспорюється безпосередньо відповідність спірного розпорядження вимогам закону, що є припустимим для звернення до суду.
Тобто саме аналіз наявності у діях позивача при винесенні спірного акту порушення законодавства дозволить твердить про те, чи було порушене право позивача.
Проте, позивачем у встановленому законом порядку не доведено порушення відповідачем закону при виданні розпорядження, що унеможливлює задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні 18.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складене та підписане 18.11.2013р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
В позові відмовити.
Суддя А.М. Гризодубова