Справа №22 -2125/08 Головуючий у 1 інстанції: Партоліна І.П. Категорія 44 Доповідач: Кривохижа В. І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І.
Суддів: Голованя А.М.
Черниш Т.В.
при секретарі Салабай М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Агрофірма «Кочубій» на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 4 вересня 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА :
У листопаді 2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Кочубій», за участю третіх осіб - Новоархангельської районної державної адміністрації, Кальниболотської сільської ради про розірвання договорів оренди, стягнення заборгованості по орендній платі.
Зазначали, що в грудні 2005 року під психологічним тиском ТОВ «Агрофірма «Кочубій» вимушено уклали договори оренди належних їм на підставі відповідних державних актів земельних ділянок, які в натурі не виділялись, про їх місцезнаходження вони не знали, що позбавляло можливість контролювати належне їх використання відповідачем. Останнім були фіктивно складені акти прийому-передачі земельних ділянок та визначення їх меж в натурі. Крім того, ТОВ «Агрофірма «Кочубій», як орендар, не виконує передбачених договором умов, зокрема, в частині виплати орендної плати, за оренду землі в 2006 та 2007 році розрахувався частково. Посилаючись на такі обставини, просили розірвати договори оренди, визнати незаконними акти про передачу та прийняття земельних ділянок і про визначення меж цих ділянок в натурі; стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі на користь ОСОБА_1 в сумі 1585,38 грн., ОСОБА_2. - 1587,98 грн, ОСОБА_3. - 1585,88 грн. та судові витрати, зменшивши розмір стягнень в судовому засіданні відповідно до 336,70, 339,40 грн., 336,89 грн.
Рішенням Новоархангельського районного суду від 4 вересня 2008 року позов задоволено частково. Розірвано договори оренди земельних ділянок, укладені між кожним з позивачів та ТОВ «Агрофірма «Кочубій»; стягнуто з відповідача заборгованість з орендної плати за 2006, 2007 роки, судові витрати на користь ОСОБА_1 - 581,92 грн., ОСОБА_2. - 584,14 грн., ОСОБА_3. - 582,34 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині розірвання договорів оренди земельних ділянок та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог і відповідний розподіл судових витрат. Зазначає, зокрема, що висновок суду про наявність підстав для розірвання договорів оренди не відповідає обставинам справи, нормам матеріального права та доказам.
Заслухавши доповідача, представника відповідача, ОСОБА_2., перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 21 грудня 2005 року уклала з ТОВ «Агрофірма «Кочубій» договір оренди землі, за яким передала останньому в оплатне користування строком на 3 роки належну їй на підставі державного акту земельну ділянку розміром 4,42 га. ОСОБА_216 грудня 2005 року уклав з ТОВ «Агрофірма «Кочубій» договір оренди землі, за яким передав останньому в оплатне користування строком на 3 роки належну йому на підставі державного акту земельну ділянку розміром 4,48 га. ОСОБА_3 28 листопада 2005 року уклала з ТОВ «Агрофірма «Кочубій» договір оренди землі, за яким передала останньому в оплатне користування строком на 10 років належну їй на підставі державного акту земельну ділянку розміром 5,08 га.
Частково задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав умов договорів оренди: не повністю розрахувався з орендодавцями-позивачами за користування земельними ділянками в 2006, 2007 роках; на порушення п.12 договорів не оформляв акти про передачу продукції та надання послуг в рахунок орендної плати, що призвело до необізнаності позивачів щодо розміру орендної плати, вартості отриманого зерна. Виходячи з умов договору, нормативної грошової оцінки земельних ділянок та наданих відповідачем документів, суд визначив розмір недоплаченої орендної плати і стягнув борг кожному з позивачів. В цій частині рішення не оскаржується.
Проте висновок суду про наявність підстав для розірвання договорів оренди позбавлений достатнього правового та фактичного обґрунтування, не повною мірою узгоджується з нормами чинного земельного та цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду, зокрема, в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24, 25 Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України, іншими законами України. Стаття 141 Земельного кодексу України визначає систематичну несплату орендної плати як одну з підстав припинення права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або Законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Проте, встановлена судом відсутність актів про передачу сільгосппродукції в рахунок орендної плати та визначені ним до стягнення суми недоплаченої кожному з позивачів орендної плати за 2006, 2007 роки в незначних розмірах не можна визнати суттєвим порушенням договору орендарем, ухиленням його від оплати за користування земельними ділянками. Інші доводи, на які позивачі посилались як на підставу своїх вимог, теж не є достатніми для висновку про наявність правових підстав для припинення оскаржуваних договорів шляхом їх розірвання. За таких обставин рішення суду в цій частині не можна визнати законним і обґрунтованим, згідно ст. 309 ЦПК України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог за їх безпідставністю.
В решті рішення суду першої інстанції у встановленому ЦПК порядку не оскаржувалось, передбачених ст.ст. 309, 311 ЦПК України підстав для скасування чи зміни немає.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає необхідним відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК змінити розподіл судових витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, зменшивши їх розмір з 500 до 100 грн. на користь кожного з позивачів, а рішення в частині присудження з відповідача судового збору та витрат на інформаційне забезпечення розгляду справи залишити без змін.
Керуючись ч. 2 ст. 651 ЦК України, ст.ст. 31, 32 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 4 вересня 2008 року в частині розірвання договорів оренди земельних ділянок скасувати.
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у задоволенні позову про розірвання укладених з ТОВ «Агрофірма «Кочубій» 28 листопада, 16 і 21 грудня 2005 договорів оренди земельних ділянок відмовити.
Стягнути з ТОВ «Агрофірма «Кочубій» на користь ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 100 грн. витрат на правову допомогу.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча:
Судді: