П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

01 листопада 2013 р. Справа № 802/4307/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до Головного управління Держземагентства у Вінницькій області

про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій, суд, -

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Держземагентства у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до Головного управління Держземагентства у Вінницькій області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0га на території Іванівської сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту). Однак, відповідач відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Свою відмову відповідач мотивував тим, що на даний час проводиться інвентаризація земель сільськогосподарського призначення державної власності, а тому, його заяву буде розглянуто після проведення такої. Позивач просить суд визнати таку відмову протиправною, а також зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0га на території Іванівської сільської ради Вінницького району Вінницької області. Позивач просить адміністративну справу розглядати без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, але подав до суду заперечення проти позову та просив здійснити розгляд справи без участі представника.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження. При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Дослідивши надані у справу докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 02.08.2013 року позивач звернувся до Головного управління Держземагентства у Вінницькій області із письмовою заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 гектара на території Іванівської сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту).

Однак, Головне управління Держземагентства у Вінницькій області листом №03-55/6033 від 23.08.2013р. повідомив, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення, яка визначена на графічних матеріалах включається до переліку земельних ділянок, на які надано дозвіл на проведення інвентаризації. Разом із тим, позивачу запропоновано отримати земельну ділянку за рахунок земель комунальної власності або після проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Так, відповідно до ст. 33 Земельного кодексу України, громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Пунктом "в" частини 3 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Крім того, частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.01.2013 року №40, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2013 року за №260/22792, внесено зміни до Положення про Головне управління Держземагентства в області, яким передбачено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань: передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У такому клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Суд окремо зазначає, що підставою відмови у наданні такого дозволу, може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач відмовив позивачу у задоволенні його заяви у зв'язку з тим, що на даний час проводиться інвентаризація земель сільськогосподарського призначення державної власності. Разом з тим, запропонував вирішити зазначене питання за рахунок земель комунальної власності або після проведення такої інвентаризації.

Суд, надаючи правову оцінку такій відмові відповідача, виходив з того, що вищезазначені підстави відмови суперечать нормам чинного законодавства, зокрема, приписам ч.7 ст.118 Земельного Кодексу України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо визнання протиправною дану відмову відповідача, оскільки, позивачем не надано, а судом не здобуто належних і допустимих доказів для їх задоволення.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже, підлягають до часткового задоволення, а тому, керуючись ст.ст. 158,160-163,167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Держземагентства у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 серпня 2013 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 гектара на території Іванівської сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту).

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня її проголошення, апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Суддя Крапівницька Н. Л.