ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 листопада 2013 р. Справа № 802/4313/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря с/з Павліченко А.В.

за участю представників сторін:

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Феська В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вінниці адміністративну справу за адміністративним позовом

ОСОБА_4

до головного управління Держземагентства у Вінницькій області

про визнання дій протиправними та зобов'язання повторно розглянути звернення ОСОБА_4 від 30.07.13 року, суд, -

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_4 з адміністративним позовом до Головного управління Держземагентсва у Вінницькій області (далі-Управління) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_4 звернувся до Управління із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 15 гектарів на території Юрівської сільської ради Козятинського району Вінницької області для ведення фермерського господарства із земель резерву, запасу сільськогосподарського призначення. Однак, відповідач відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Свою відмову відповідач мотивував тим, що в клопотанні про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, не в повній мірі зазначається інформація щодо обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Представник відповідача, в судовому засіданні проти позову заперечив, надавши суду письмові заперечення, в яких зазначив, що листом Управління позивачу було повідомлено про те, що в клопотанні про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, орієнтовною площею 15га не в повній мірі зазначається інформація щодо обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, так згідно представленого викопіювання, на місцевості землі запасу, пасовища площею 35га, однак під фермерське господарство без будь-яких обґрунтувань пропонується видовжена ділянка орієнтовно на 1,3км шириною від 20 до 90 метрів.

Крім того, відповідач в судовому засіданні повідомив, що відповідно до наказу Управління №ВН/0521487800:03:002/00000573 від 06.08.2013 р., громадянину ОСОБА_5 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 35га в оренду із земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення на території Юрівської сільської ради Козятинського району Вінницької області, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Заслухавши пояснення сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Управління із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 15гектарів на території Юрівської сільської ради Козятинського району Вінницької області для веденная фермерського господарства із земель резерву, запасу сільськогосподарського призначення.

Однак, Управління листом від 30.08.2013 р. №03-55/6190 повідомило позивача про те, що п.6 ст. 118 Земельного кодексу України та ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки із земель державної власності для ведення фермерського господарства, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України. У клопотанні зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви надаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Проте, у вказаному клопотанні не в повній мірі зазначається інформація щодо обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, так згідно представленого викопіювання, на місцевості землі запасу, пасовища площею 35га, однак під фермерське господарство без будь-яких обґрунтувань пропонується видовжена ділянка орієнтовно на 1,3км шириною від 20 до 90метрів.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 31 Земельного кодексу України, громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до частини 1 статті 121 Земельного кодексу України Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство.

Крім того, частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.01.2013 року №40, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2013 року за №260/22792, внесено зміни до Положення про Головне управління Держземагентства в області, яким передбачено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань: передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У такому клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач відмовив позивачу у задоволенні його заяви у зв'язку з тим, що в клопотанні про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, орієнтовною площею 15га не в повній мірі зазначається інформація щодо обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, так згідно представленого викопіювання, на місцевості землі запасу, пасовища площею 35га, однак під фермерське господарство без будь-яких обґрунтувань пропонується видовжена ділянка орієнтовно на 1,3км шириною від 20 до 90 метрів.

Суд, надаючи правову оцінку такій відмові відповідача, виходив з того, що вищезазначені підстави відмови суперечать нормам чинного законодавства, зокрема, приписам ч.7 ст.118 Земельного Кодексу України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Крім того, в судовому засіданні стало відомо те, що відповідачем надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 35га в оренду із земель запасу на території Юрівської сільської ради Козятинського району для ведення фермерського господарства громадянину ОСОБА_5

Суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо визнання протиправною дану відмову відповідача, оскільки, позивачем не надано, а судом не здобуто належних і допустимих доказів для їх задоволення.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже, підлягають до часткового задоволення, а тому, керуючись ст.ст. 2, 17, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати головне управління Держземагентства у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 30 липня 2013 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 15га на території Юрівської сільської ради Козятинського району Вінницької області.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня її проголошення, апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Суддя Крапівницька Н. Л.