Справа № 2-а-81      

2008 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

31 березня 2008 року                                    Замостянський районний суд м. Вінниці

в складі: головуючого - судді Батрин О.В.

при секретарі Кононенко О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління праці і соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці, Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про стягнення щорічної разової грошової допомоги, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці і соціального захисту населення в Замостянському району м. Вінниці та  Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про стягнення разової щорічної допомоги за 2005 - 2007 роки, мотивуючи тим, що він є учасникам війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Управлінням соціального захисту населення Замостянського району м. Вінниці 10.08.1999 року.         

Відповідно до ст. 12 Закону України '' Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального  захисту '' позивачці щорічно до 5 травня повинна надаватися грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, однак відповідачем з посиланням на Закони України «Про державний бюджет України» на відповідні роки дана допомога не виплачувалася в повному обсязі. В зв'язку з цим позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь недоплачену частину разової грошової допомоги за 2005-2007 роки в сумі 3148,18 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги повністю, пославшись на обставини, викладені вище а також просив суд поновити строк звернення до суду, посилаючись на те, що позивач пропустив річний строк звернення до суду через свою юридичну необізнаність та похилий вік.

Представник відповідача Управління праці і соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці до судового засідання не з'явилася по невідомим суду причинам, хоча про час, день та місце розгляду спавши була належним чином повідомлена. Тому, суд розглянув справу у її відсутність відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України.

Представник Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради також позов не визнав, суду пояснив, що Головне управління ніколи до квітня 2007 року не здійснювало ні призначення, ні виплати щорічної разової допомоги до 5 травня ветеранам війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ніколи не приймало будь-яких рішень та не вчиняло будь-яких дій щодо виплати зазначеного виду допомоги. Зазначені виплати у 2004-2006 роках позивачці здійснювало управління праці і соціального захисту населення Замостянської  районної ради м. Вінниці - виконавчий орган Замостянської районної ради, а відповідно до вимог ч.1 ст.77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом. Крім того, єдиною підставою для виплати даного виду допомоги для Головного управління згідно вищезазначеного рішення міської ради від 30.03.2007р. № 845 є розрахункові документи, що подаються управліннями праці і соціального захисту населення міської ради у районах міста Вінниці, які безпосередньо здійснюють нарахування зазначеного виду допомоги. Крім того, згідно наданих Головному управлінню повноважень, воно здійснює виплату за рахунок коштів державного бюджету щорічної разової допомоги, відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та „Про жертви нацистських переслідувань", виключно у розмірах, передбачених Законом України „Про державний бюджет України" на відповідний рік, на підставі розрахункових документів, поданих зазначеними вище виконавчими органами міської ради. Головне управління створене лише 01.08.2006р., є виконавчим органом Вінницької міської ради і не може відповідати за рішення та дії виконавчих органів районних в місті рад, а тому не є належним відповідачем у даній справі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданим Управлінням соціального захисту населення Замостянського району м. Вінниці 10.08.1999 року, позивач являється учасником війни, а отже відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" їй щорічно до 5 травня повинна надаватися грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, однак відповідачем з посиланням на Закони України «Про державний бюджет України» на відповідні роки дана допомога не виплачувалася в повному обсязі.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню і на його користь слід стягнути недоплачену частину разової щорічної грошової допомоги як учаснику війни в межах строку позовної давності, передбаченого ст. 257 ЦК України, тобто за 2005-2007 роки, оскільки рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2004 від 01.12.2004 року у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 44, 47, 78, 80 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" та конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої, третьої, четвертої статті 78 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" {справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", якими встановлено, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів віти, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи - 195 гривень, інвалідам війни II групи -160 гривень, інвалідам війни III групи - 130 гривень, учасникам бойових дій - 120 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною - 195 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами - 65 гривень.

У вказаному рішенні Конституційний Суд України чітко визначив, що звуження змісту та обсягу існуючих прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції не допускається. Зменшення розмірів щорічної разової допомоги ветеранам війни суперечить вимогам ст. 2 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно з якою права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни (частина друга); нормативні, акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними (частина третя) на що звернуто увагу апеляційним судом Вінницької області по справі № 22-151 від 20.01.2006 року.

Виходячи з наведеного, слід визнати, що виплатою позивачу щорічної грошової допомоги в травні 2005 року в зменшеному розмірі, ніж це передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (який був чинний па протязі 2004 року) тобто в меншому розмірі ніж три мінімальних розмірів пенсії за 2005 рік, порушено його конституційні права і свободи.

З огляду на вищенаведене та відповідно до правової позиції Конституційного Суду України про недопущення звуження змісту та обсягу права громадян України, шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів, суд прийшов до висновку про задоволення вимог позивачки.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" до числа основних державних соціальних гарантій включаються мінімальний розмір заробітної плати, мінімальний розмір пенсії за віком. Відповідно до ст. 20 вказаного закону України Державні соціальні гарантії є основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на їх основі бюджетів усіх рівнів, а отже при розрахунку одноразової грошової допомоги позивачу мас бути використана основна державна соціальна гарантія мінімальний розмір пенсії за віком.

Аналогічним чином повинне вирішуватись і питання щодо виплати грошової допомоги позивачу як учаснику війни за 2006-2007 роки, оскільки її виплата проводилась вже після винесення рішення Конституційним Судом України.

Головне управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради є виконавчим органом Вінницької міської ради, яке створене 01.08.2006 року відповідно до рішення Вінницької міської ради від 04.07.2006 року №180 "Про реформування системи соціального захисту населення у м. Вінниці" та рішення міської ради від 22.09.2006 року №466 "Про загальну структуру виконавчих органів міської ради, апарату міської ради та її виконкому та їх чисельність". Положення про Головне управління затверджене рішенням міської ради від 22.12.2006 року №737 «Про утворення секретаріату міської ради, виконавчих органів міської ради та Територіальних центрів соціального обслуговування населення у м. Вінниці та затвердження їх положень».

Відповідно до рішення міської ради від 30.03.2007 року №845 внесено зміни до Положення про Головне управління праці і соціального захисту населення міської ради та Положень про управління праці і соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці. Згідно зазначеного рішення встановлено, що управління праці і соціального захисту населення міської ради у районах м. Вінниці здійснюють прийом документів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2004 року № 177 „Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої законами України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та „Про жертви нацистських переслідувань", нарахування та подання розрахункових документів у встановленому порядку Головному управлінню праці і соціального захисту населення міської ради, а також здійснює виплату одноразової грошової допомоги непрацюючим малозабезпеченим особам; Головне управління праці і соціального захисту населення міської ради здійснює виплату за рахунок коштів державного бюджету щорічної разової допомоги, відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та «Про жертви нацистських переслідувань", у розмірах, передбачених Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік, на підставі розрахункових документів, поданих управлінням праці і соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці.

Відповідно до вимог Конституції України та ст,11, 34 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи міських рад виконують надані їм Законом делеговані повноваження та є підконтрольними і підзвітними з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади відповідним органам виконавчої влади та вповноважені діяти лише в межах та на підставі Закону та наданих їм повноважень. До 01.08.2006 року зазначені повноваження здійснювали управління праці і соціального захисту населення районних в місті Вінниці рад, у даному випадку управління праці і соціального захисту населення Замостянської районної ради м. Вінниці, а тому недоплачену грошову допомогу як учаснику війни за 2005-2007 роки в сумі 3148,18 грн. слід стягнути з Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради.

Також суд приходить до висновку, що слід поновити строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України, позивачу за захистом свого порушеного права, оскільки причини з яких він пропустив є поважними, це його похилий вік та юридична необізнаність. Але суд вважає, що позов підлягає задоволенню в межах строків позовної давності, передбачених ст. 257 ЦК України, тобто на користь позивача слід стягнути грошову допомогу як учаснику війни за період 2005-2006 роки в сумі 1973 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-12, 70, 94, 159-163 КАС України, п. 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд -

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_1строк звернення до суду за захистом свого порушеного права.          

Позов ОСОБА_1про стягнення щорічної разової грошової допомоги задовольнити.

Визнати дії органів праці і соціального захисту населення щодо виплати надбавки як учаснику війни ОСОБА_1в заниженому розмірі незаконними.

Стягнути з Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради  шляхом списання на рахунок Управління праці і соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці на користь ОСОБА_1недоплачену грошову допомогу як учаснику війни за 2005-2007 рік в сумі 3148 грн. 18 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.

            Суддя