Справа № 167/536/13-к

Провадження №1-кп/167/36/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2013 року м.Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Панасюка С.П..

при секретарі – Пазюку О.О.

прокурора – Горбача В.М.

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника – ОСОБА_2, ОСОБА_3

потерпілих – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рожище Волинської області кримінальне провадження №120120201800000109 про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2, без постійного місця проживання, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: - 11.06.2009р. Ківерцівським районним судом за ч.2 ст.186 КК України на строк 4 роки 8 місяців, в відповідності до ст.71 КК України частково приєднано покарання по вироку Луцького міського суду від 07.10.2005 року до 5 років позбавлення волі, у 2012 році звільнений,

- у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.186 ч.2, 186 ч.3, 129 ч.1, 185 ч.3, 190 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 30 липня 2012 року близько 23 год. 40 хв., перебуваючи в м.Луцьку по вул.Ковельській, сів в автомобіль таксі марки «Фольксваген Пасат Б4», за кермом якого перебував водій ОСОБА_8. Переслідуючи корисливу мету, а саме, заволодіння мобільним телефоном водія таксі, ОСОБА_1. вимкнув живлення свого мобільного телефону, після чого попросив у ОСОБА_8 скористатись його мобільним телефоном, при цьому продемонстрував вимкнений дисплей. В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, попросив водія таксі відвести його в с.Зміїнець Луцького району. Перебуваючи по вул.Ковельській с.Зміїнець, зловживаючи довірою ОСОБА_8, повідомив неправдиві відомості, попросив зупинитись та вийшов з автомобіля таксі, при цьому взяв з собою мобільний телефон останнього. Будучи на вулиці, зник у невідомому напрямку, заволодівши мобільним телефоном марки «LG S3110BK», чорного кольору, що належав ОСОБА_8.

Він же, 11 серпня 2012 року приблизно в 14 год., перебуваючи в парку ім.Лесі Українки, напроти будинку №5, що по вул.Замковій в м.Луцьку, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою заволодіння чужим майном, із застосування насильства, що не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілої ОСОБА_4, яке проявилося в нанесенні двох ударів дерев’яною палицею по голові потерпілої, в результаті, їй було заподіяно фізичну біль без тілесних ушкоджень, після чого шляхом ривка, відкрито, повторно викрав два золоті ланцюжки, один вагою 5,04 грама, вартістю 3000 грн., другий вагою 2,5 грам – вартістю 1500 грн., золотий кулон, вартість якого 1200 грн., золотий хрестик, вартістю 1000 грн., жіночу сумочку, в якій знаходився мобільний телефон «Самсунг Х480», вартістю 100 грн., в якому знаходилась сім карта мобільного оператора «Діджус», вартістю 10 грн., на рахунку якої коштів не було, гаманець, в якому були грошові кошти в сумі 500 грн., парасолька, вартістю 70 грн., паспорт громадянина України, банківська картка, чим завдав ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 7380 гривень.

Він же, 27 вересня 2012 року, близько 14 год., знаходячись в с.Звірів Ківерцівського району, шляхом відкривання защіпки на дверях, проник в будинок №60 по вул.Центральній с.Звірів, де із застосуванням фізичного насильства, що не є небезпечним для життя і здоров»я потерпілої, яке виразилось в тім, що він двічі штовхнув потерпілу, людину похиловго віку, ОСОБА_5, після чого відкрито заволодів майном останньої, а саме: мобільним телефоном «Нокіа 1600», вартість якого становить 100 грн., сім карткою «Life», вартість якої становить 25 грн. та гаманцем з грішми в сумі 1250 грн. і пенсійним посвідченням на ім’я потерпілої, чим спричинив майнову шкоду на загальну суму 1375 грн..

Він же, 26 січня 2013 року близько 01 год. ночі, шляхом вільного доступу, через вхідні двері, проник до будинку с.Рудня, вул. Залізнична, 9а, Рожищенського району, де проживає ОСОБА_7, звідки умисно, повторно та відкрито заволодів його грошима в сумі 100 гривень, які привласнив, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

Він же, 26.01.2013 року близько 02 год.00 хв. проник в будинок за адресою с.Рудня, вул. Квітнева, 19, Рожищенського району, де проживає ОСОБА_9, дістав із кишені куртки кухонний ніж та тримаючи його в руці, наблизився до ОСОБА_9, яка сприйнявшии його дії, як реальну загрозу своєму життю і здоров’ю, почала кричати, виштовхала ОСОБА_1 з будинку, під час чого, останній загубив ніж та побіг в невідомому напрямку.

Він же, 26.01.2013 року близько 02 год.00 хв., проникнувши в будинок за адресою с.Рудня, вул.Квітнева, 19, Рожищенського району, де проживає ОСОБА_9, вчинив крадіжку грошей в сумі 27 грн. та золотих сережок, вартістю 1200 грн., які знаходилися в футлярі від мобільного телефону, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на суму 1227 грн.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в інкримінованих йому обвинуваченнях визнав частково, та суду показав, що дійсно, вночі 26 січня 2013 року перебував в с.Рудня Рожищенського району у ОСОБА_7, там же розпивали спиртні напої, однак ніяких грошей у останнього не брав і не забирав.

Тоді ж вночі, біля 2 години ночі зайшов в будинок, двері якого були відкриті, до ОСОБА_6, в кімнаті на столі біля ялинки взяв 27 грн., які забрав із собою. Також, на столі взяв ніж, який заховав в рукав куртки. Оскільки його побачили господарка, то почала кричати та виштовхувати із будинку, під час чого він загубив ніж. Вибігши із будинку, він побіг по вулиці села. Ніяких золотих сережок в футлярі не було і він їх не брав. Будь-яких погроз в адресу ОСОБА_6 він не висловлював, ножем не погрожував. Будь-яких інших злочинів він не вчиняв – ніякого телефона у ОСОБА_8 він не брав і його мобільним телефоном не користувався.

В серпні 2012 року в парку ім.Лесі Українки в м.Луцьку він не був і ніяких золотих речей та мобільного телефона не викрадав у ОСОБА_4 та ніякого насильства відносно неї не вчиняв.

Крім того, у вересні 2012 року в с.Звірів Ківерцівського району він не був, в будинок ОСОБА_5 не заходив, ніякого мобільного телефона не викрадав. Вказані злочини не вчиняв, взяв на себе вину під тиском та проханням працівників міліції, оговорив себе.

Крім часткового визнання вини вина ОСОБА_1 у вчиненому обвинуваченні доводиться перевіреними і дослідженими в судовому засіданні доказами.

1. По епізоду заволодіння шахрайським способом мобільним телефоном у потерпілого ОСОБА_8, винність ОСОБА_1 стверджується:

- показаннями потерпілого ОСОБА_8 про те, що 30.07.2012 року він знаходився на роботі, оскільки працює таксистом. Біля 24 години знаходився на вулиці Ковельській в м.Луцьку біля кафе «Українські страви». До автомобіля підійшов незнайомий чоловік, та сівши в автомобіль, поїхали в кінець вулиці Ковельської і далі до новобудови за готелем «Формула» метрів 200-300. Дана особа розмовляла по мобільному телефону, а потім сказав, що у нього на рахунку закінчились гроші і попросив його мобільний телефон. Він дав останньому мобільний телефон марки «IG», який набрав якийсь номер і розмовляв. На прохання останнього, він зупинився і незнайомець вийшов до новобудов, підійшовши до одного із будинків, постукав в двері та втік. Він вийшов із автомобіля, однак незнайомця ніде не було. Заїхавши додому, взяв документи на мобільний телефон марки «IG» та поїхав до міліції, щоб написати відповідну заяву.

          - протоколом усної заяви ОСОБА_8 про злочин від 31.07.2012 року (а.с.24 т.3).

          - протоколом пред»явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.04.2013 року, згідно якого ОСОБА_8 вказав на фотографію ОСОБА_1 як на особу, яка 30.07.2012 року заволоділа його мобільним телефоном марки «IG». (а.с.66 т.3).

          - протоколом пред»явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.04.2013 року, згідно якого свідок ОСОБА_10 вказав на фотографію ОСОБА_1 як на особу, в якої він придбав телефон марки «IG». (а.с.64 т.2).

Твердження ОСОБА_1 про те , що він в автомобілі таксі ніде не їхав, ОСОБА_8 не знав і не знає, його мобільним телефоном не користувався, вказаний злочин «взяв на себе» по проханню працівників міліції, є голослівні, спростовуються вищевикладеними доказами і не відповідають дійсності, а тому суд їх до уваги не приймає і розцінює як намагання останнього уникнути відповідальності.

2. По епізоду відкритого викрадення чужого майна поєднаного з насильством, що не є небезпечним для життя потерпілої ОСОБА_4, винність ОСОБА_1 стверджується:

- Показаннями потерпілої ОСОБА_4 про те, що 11.08.2012 року приїхала до м.Луцька з метою продати на ринку вирощену вдома малину. Через деякий час на ринку до неї підійшов раніше незнайомий їй чоловік і сказав, що придбає у неї всю малину, яка є. У неї було 5 кг малини, вона продала її за 75 грн.. Незнайомий попросив допомогти йому піднести малину до автомобіля, щоб висипати відро, на що вона погодилася. Вони ішли разом в сторону вулиці Паркової. Пройшовши певний відрізок дороги, останній раптово почав з дороги тягти її в сторону кущів. Вона намагалась вирватись, однак останній був сильнішим. Дотягнувши до кущів, невідомий дерев»яною палицею наніс їй удар в голову. Від отриманого удару вона впала на землю. Останній ще наніс один удар і захищаючись, їй вдалось вибити палицю із рук невідомого і стати на ноги. Після цього, невідомий, підійшовши до неї, ривком зірвав з ший два золотих ланцюжки, на одному був кулон, на іншому хрестик, а з рук сумочку і побіг в парк. На її крик підійшов невідомий чоловік. який викликав працівників міліції. По приїзду працівників міліції, недалеко від цього місця знайшли її сумочку і гаманець, в яких нічого не було. Із сумочки було викрадено гаманець, в якому було 500 грн., мобільний телефон марки «Самсунг» червоного кольору, з рельєфним покриттям у вигляді зірочок, типу жабка, на якому на передній панелі були наклейки рибок. За медичною допомогою не зверталась, від удару був лише набряк та боліла голова.

          - Про те, що на потерпілу ОСОБА_4 в парку ім.Лесі Українки в м.Луцьку на відстані 109 м. від будинку №5 по вул..Замковій було вчинено напад, підтверджується протоколом огляду місця події від 11.08.2012 року (т.1 а.с.54-58), згідно якого вбачається, що на території парку виявлено розсип ягід малини, розміром 2 на 4 метри та на відстані 190 м від розсипу ягід в траві виявлено сумочку світло коричневого кольору та гаманець.

          - Протоколом пред»явлення особи для впізнання від 29.08.2012 року, згідно якого свідок ОСОБА_11 впізнала у ОСОБА_1 особу, яка 11.08.2012 року продала їй мобільний телефон марки «Самсунг» червоного кольору на проспекті Відродження (т.1 а.с.73-76).

          - Протоколом пред»явлення особи для впізнання від 29.08.2012 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_4 впізнала у ОСОБА_1 особу, яка 11.08.2012 року вчинила напад на неї в парку ім.Лесі Українки в м.Луцьку. (т.1 а.с.77-80).

          - Протоколами пред»явлення особи для впізнання, згідно яких вбачається, що свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13 вказали на ОСОБА_1 як на особу, яка біля 16 години 11.08.2012 року в супермаркеті «Колібріс » та магазині «Берізка» біля 17-18 години намагався купити товари та розрахуватися платіжною карткою, на правій руці останнього було татуювання. (т.1 а.с.87-90).

           - Твердження обвинуваченого про те, що 11.08.2012 року він в м.Луцьку не перебував, а знаходився с.Піддубці Луцького району, а також у своєї сестри в с.Звірів Ківерцівського району, суд до уваги не приймає, оскільки перебувати в один і той самий час в двох різних місцях ОСОБА_1 фізично не міг, і останні спростовуються вищевикладеними доказами.

          - Протоколом пред»явлення предметів для впізнання від 10.102012 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_4 серед пред»явлених їй для впізнання мобільних телефонів, впізнала телефон марки «Самсун Х480» червоного кольору з наліпками у вигляді рибок, що саме це її телефон . (т.1 а.с.139-141).

          - Згідно протоколу огляду мобільного телефону вбачається, що мобільний телефон марки «Самсунг Х480» червоного кольору, на якому наявні наліпки у вигляді рибок. (а.с.142-145 т.1).

          Твердження обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що нападу на ОСОБА_4 він не вчиняв, ніяких речей не викрадав, повністю спростовується вищевикладеними доказами, об»єктивно, повно та всесторонньо дослідженими в судовому засіданні, і суд розцінює їх як намагання останнього уникнути відповідальності.

3. По епізоду відкритого заволодіння чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілої з проникненням у житло ОСОБА_5, винність ОСОБА_1 стверджується:

- показаннями потерпілої ОСОБА_5 про те, що 27.09.2012 року біля 2 години дня вона знаходилась вдома в с.Звірів Ківерцівського району. Двері будинку були закриті на защіпку. Вона почула якийсь звук, коли підвелася, то побачила незнайомого і закричала, хто там ходить. Незнайомий представився працівником карного розшуку і показав якесь посвідчення, на що остання сказала показати його ближче і підійшла до нього. Він її відіпхнув, пробігши повз кухні в кімнату, взяв на столі мобільний телефон марки «Нокіа 1600» та гаманець з грошима в сумі 1250 грн., відштовхнувши її, вибіг на вулицю. Вибігши на вулицю, вона зупинила автомобіль і попросила викликати в міліцію. Чоловік, який вчинив крадіжку, є ОСОБА_1., який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4. Вона його знає, оскільки в їхньому селі проживає його сестра. Просить стягнути з ОСОБА_1 завдані збитки.

Про те, що у потерпілої дійсно був мобільний телефон марки «Нокіа 1600», підтверджується протоколом огляду книжки інструкції по експлуатації телефону «Нокіа». (т.1 а.с.216-217).

- протоколом пред»явлення фотознімків для впізнання, згідно якого ОСОБА_5 впізнає ОСОБА_1 як особу, яка 27.09.2012 року відкрито заволоділа її гаманцем з грошима та мобільним телефоном. (т.1 а.с.205-206).

- протоколом усної заяви ОСОБА_5 про відкрите викрадення у неї майна (т.1 а.с.194).

- протоколом огляду місця події (т.1 а.с.198-200), яким засвідчується, що із будинку ОСОБА_5 в с.Звірів Ківерцівського району було вчинено крадіжку майна останньої.

          Твердження обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що в будинку ОСОБА_5 він не був, будь-яких цінностей у неї не викрадав, насильницькі дії відносно неї не вчиняв, суд до уваги не приймає, оскільки вони повністю спростовуються показаннями потерпілої як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні, іншими доказами по справі, а тому в даній частині показання ОСОБА_1 суд до уваги не приймає і розцінює як намагання останнього уникнути відповідальності.

4. По епізоду відкритого викрадення чужого майна у потерпілого ОСОБА_7 винність ОСОБА_1 стверджується:

-          показаннями потерпілого ОСОБА_7 про те, що вночі 26 січня 2013 року в с.Рудня Рожищенського району він зустрів раніше не знайомого йому ОСОБА_1. Разом із ним та ОСОБА_14 прийшли до нього додому, де всі трьох вживали спиртне. Після чого, провівши хлопців, ліг спати, при цьому вхідних дверей не закривав. Прокинувся від того, що ОСОБА_1 його розбудив і почав говорити, що він взяв його гроші. Оскільки в нього були свої гроші, він вийняв їх із кишені, щоб показати ОСОБА_1. Побачивши в його руках гроші, ОСОБА_1 вирвав із його рук купюру номіналом 100 грн. і вибіг із будинку. Він зразу вийшов за ОСОБА_1, та його вже не було. Після цього він зателефонував по мобільному телефону в міліцію;

-          заявою ОСОБА_7 від 26.01.2013 року з якої вбачається, що у нього ОСОБА_1 було відкрито викрадено гроші в сумі 100 грн. (т.2 а.с.22);

-          протоколом слідчого експерименту, проведеного за участю обвинуваченого ОСОБА_1, за участю захисника, (т.2 а.с.53-60) згідно якого, ОСОБА_1 відтворив та показав на місці яким чином він заволодів грошима у ОСОБА_7.

-          протоколом слідчого експерименту, проведеного за участі потерпілого ОСОБА_7, згідно якого ОСОБА_7 відтворив та показав на місці всі обставини вчинення відносно нього злочину (т.2 а.с.112-113).

Твердження обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він грошей у ОСОБА_7 не викрадав, повністю спростовуються проведеним слідчим експериментом, показаннями потерпілого, які є послідовні, чіткі, співпадають з обставинами вчиненого злочину і суд їх розцінює як намагання обвинуваченого уникнути відповідальності.

5. По епізоду вчинення погрози вбивством та таємного викрадення майна у потерпілої ОСОБА_6 винність ОСОБА_1 стверджується :

- показаннями потерпілої ОСОБА_6, яка показала, що 26.01.2013 року біля 2 години ночі вона відпочивала вдома в однієї із кімнат будинку с.Рудня Рожищенського району. Прокинулась від того, що в кімнаті хтось був. Вона піднялась і підійшла до приміщення веранди, де знаходився незнайомець. Останній був одягнутий в чорне пальто та головний убір – шапку. Він почав розмовляти, при цьому руки тримав в кишені пальто. Під час розмови він вийняв ножа і почав наближатися до неї, зробивши декілька кроків. Вона сильно злякалась, почала кричати і кликати на допомогу чоловіка, який знаходився в сусідній кімнаті. Крім того, відштовхнула незнайомця двома руками, при цьому ніж випав у нього із рук. Однак останній взяв її збоку за шию, здушив та пригрозив, щоб вела себе тихо та не кричала. В цей час вийшов з іншої кімнати її чоловік, включивши світло у веранді. Останній відпустив її, і вона його почала виштовхувати з веранди, однак двері були закриті на внутрішній замок. Їй вдалося відкрити двері веранди і виштовхнути ОСОБА_1 на вулицю. Після цього, вона повідомила сусідів і міліцію. Крім того, у веранді виявила дерев»яну палицю довжиною біля одного метра, якої раніше там не було. В це же день, біля 15 години до неї прийшов її син і приніс футляр золотисто-червоного кольору до її мобільного телефону, який був розірваний. Футляр лежав в кишені куртки на дивані кімнати і в ньому було 27 грн. і золоті сережки, вартістю 1200 грн..

Діями ОСОБА_1 як в подальшому їй стало відомо, вона була дуже налякана і реально сприймала загрозу своєму життю і здоров»ю. Просить стягнути завдані збитки.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні ствердив, що 26.01.2013 року перебував вдома у своєму будинку. Серед ночі почув крик дружини та вибіг із своєї кімнати в коридор, увімкнувши світло. Побачив, що його дружина випихає з будинку незнайомого чоловіка худорлявої статури, одягненого в темний одяг. Дружині вдалося випхати незнайомця на вулицю. В кімнаті на підлозі лежав кухонний ніж. Пізніше дружина розповіла, що сталося із нею, дружина була схвильована, налякана. Після цього викликали міліцію.

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 23.01.2013 року, згідно якого ОСОБА_1 відтворив та показав на місці всі обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_6 (т.2 а.с.53-60), які повністю співпадають з показаннями потерпілої.

- Протоколом проведення слідчого експерименту із потерпілою ОСОБА_6, згідно якого потерпіла відтворила і показала всі обставини вчинення відносно неї злочину ОСОБА_1. (т.2 а.с.114-118).

          - Протоколом огляду речей, що належать ОСОБА_6 вбачається, що футляр для зберігання мобільного телефону є золотистого кольору з червоними квадратиками, розірваний, кухонний ніж з ручкою чорного кольору, довжиною лезо 15 см. (т.2 а.с.66-68).

          Про те, що ОСОБА_1 був в будинку ОСОБА_6 по вул. Квітнева,19 в с.Рудня Рожищенського району, звідки вчинив крадіжку майна, підтверджується висновком трасологічної експертизи. (т.2 а.с.132-135), згідно якої вбачається, що слід низу взуття, гіпсовий зліпок якого виготовлений в ході огляду місця події від 26.01.2013 року, міг бути залишений черевиком на ліву ногу, вилученим у ОСОБА_1. (т.2 а.с.125-127).

Твердження обвинуваченого про те, що золотих сережок він не викрадав, потерпілій не погрожував, повністю спростовується показами потерпілої ОСОБА_6, які є послідовні, чіткі як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні і суд їх покладає в основу вироку, а показання ОСОБА_1 до уваги не приймає і розцінює їх як намагання уникнути відповідальності.

Таким чином, аналізуючи вищевикладені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними діями шляхом обману, повторно заволодів майном потерпілого ОСОБА_8, то його дії суд кваліфікує за ч.2 ст.190 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились у відкритому викрадені чужого майна, вчиненими повторно, поєднаними з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, з проникненням в житло останньої, та у відкритому викраденні майна у ОСОБА_7,повторно вчинив злочин, передбачений ст.ст.186 ч.2, 186 ч.3 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 своїми умисними діями реально загрожував життю і здоров»ю потерпілої ОСОБА_6 та таємно, повторно, шляхом проникнення в житло, викрав майно потерпілої ОСОБА_6, вчинив злочин, передбачений ст.129 ч.1, ст.185 ч.3 КК України.

Оскільки, згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_1 визнаний осудним, то повинен нести відповідальність за вчинені протиправні дії. (т.2 а.с.184-186).

При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, всі обставини справи та дані про особу винного.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 суд відносить вчинення злочину відносно особи похилого віку.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисний злочин, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства і останньому слід обрати покарання у виді позбавлення волі.

Цивільні позови потерпілих про відшкодування матеріальної шкоди, зокрема: ОСОБА_5 про відшкодування 1375 грн., ОСОБА_6 – 1227 грн., ОСОБА_4 – 7380 грн., ОСОБА_8 – 550 грн., підлягають до задоволення повністю.

Суд виходить з того, що вина ОСОБА_1 в заподіянні шкоди потерпілим доведена повністю, тобто підтверджується той факт, що обвинувачений заволодів майном потерпілих, а тому у відповідності до ст.1166 ЦК України вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_5 1375 грн., ОСОБА_6 -1227 грн., ОСОБА_4 – 7380 грн., ОСОБА_8 – 550 грн. матеріальної шкоди.

Цивільні позови потерпілих про відшкодування моральної шкоди, зокрема: ОСОБА_5 про відшкодування 2000 грн., ОСОБА_6 – 10000 грн., ОСОБА_4 – 20000 грн., підлягають до задоволення частково.

Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з обвинуваченого в користь потерпілих суд враховує, що ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перенесли моральні страждання психологічного характеру внаслідок протиправних дій обвинуваченого, а ОСОБА_4, крім того, фізичну біль, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що за даних обставин стягненню з обвинуваченого в користь потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підлягає 700 грн. моральної шкоди, а в користь ОСОБА_4 – 1200 грн. моральної шкоди.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 витрати за проведення дактилоскопічної та трасологічної експертиз в сумі 911,40 грн. в користь держави.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.186 ч.2, 186 ч.3, 129 ч.1, 185 ч.3, 190 ч.2 КК України, та призначити покарання:

- ч.2 ст.186 КК України – 4 роки позбавлення волі;

-          ч.3 ст.186 КК України – 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

-          ч.1 ст.129 КК України – 6 місяців арешту;

-          ч.3 ст.185 КК України – 3 роки позбавлення волі;

-          ч.2 ст.190 КК України – 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточну міру покарання визначити у виді 5 (п»яти) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з часу затримання - 27 січня 2013 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню – утримання під вартою.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_5 1375 грн. (одну тисячу триста сімдесят п»ять грн.) матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_6 - 1227 грн. (одну тисячу двісті двадцять сім грн.) матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 В»ячеславівни 7380 грн. (сім тисяч триста вісімдесят грн.) матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_8 550 грн. (п»ятсот п»ятдесят грн.) матеріальної шкоди.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_6 700 грн. (сімсот грн.) моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_5 700 грн. (сімсот грн.) моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 В»ячеславівни 1200 грн. (одну тисячу двісті грн.) моральної шкоди.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 витрати за проведення дактилоскопічної та трасологічної експертиз в сумі 911,40 грн. в користь держави.

Речові докази по справі:

- телефон марки «Самсунг Х480» залишити потерпілій ОСОБА_4 сумочку, що знаходиться в камері схову Луцького МВ УМВС України у Волинській області – знищити. (т.1 а.с.181);

- футляр від мобільного телефону та кухонний ніж, залишити потерпілій ОСОБА_6;

- черевики, вилучені у ОСОБА_16, які знаходяться у камері схову Рожищенського РВ УМВС України у Волинській області – повернути ОСОБА_16 (т.2 а.с.142)

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Волинської області через Рожищенський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя : /підпис/

Оригіналу відповідає

Суддя Рожищенського

районного суду ОСОБА_17