ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2013 року № 813/7416/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лейко-Журомської М.В.,

секретар судового засідання Козак Н.Є.,

за участю представника позивача Биць І.А., представника відповідача Холявки І.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Творчого об'єднання «Компанія «Альтернатива» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Творче об'єднання «Компанія «Альтернатива» у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 вересня 2013 року № 0000152240.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що факт реальної поставки товарів та виконаних робіт підтверджується належно оформленими первинними документами, які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій. Податкові накладні, які засвідчують факт виконання робіт, належно оформлені, що дає позивачу право на віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість. Господарські операції проведені позивачем з його контрагентами мають реальний характер, що підтверджується усіма первинними документами оформленими відповідно до вимог чинного законодавства. Проте відповідач, на підставі актів перевірок контрагентів позивача , маючи в розпорядженні первинні документи, безпідставно прийшов до висновку про безтоварність господарських операцій, що суперечить принципу персональної відповідальності платника. Позивач вказав, що висновки перевірки не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, не відповідають фактичним обставинам, матеріалам фінансово господарської діяльності підприємства, документам бухгалтерського та податкового обліку. Просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, подав письмові заперечення на позовну заяву.

Представник відповідача в судовому засіданні подані заперечення підтримав. Зазначив, що при перевірці позивача використано акти перевірок його контрагентів, якими не підтверджено факти здійснення господарської діяльності. Перевіркою встановлено відсутність фактичного придбання робіт, послуг, та те, що операції здійснювались без мети настання реальних наслідків, отже це виключає право позивача на формування податкового кредиту за такими операціями. Вважав позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Творчого об'єднання «Компанія «Альтернатива» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТО «Компанія «Альтернатива») з питань господарських взаємовідносин з ПП «Галтехцукор» за період з 01.11.2011 року по 31.01.2012 року та з ТзОВ «Будівельна компанія «Адена» за лютий 2013 року.

За результатами перевірки встановлено порушення підприємством п. 135.1, п.135.2 ст. 135, п.137.4 ст. 137, п.138.1, 138.2, п.138.4 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме безпідставне віднесення до складу витрат на загальну суму 463 150,00 грн. придбання робіт (послуг) у ПП «Галтехцукор», та завищення доходів на загальну суму 472 707,75 грн. по операціях з ПП «Святкове агентство «Особлива подія», ПрАТ «Компанія «Ензим», ТзОВ «Місцевий організаційний комітет» ЄВРО 2012 Україна; ст.. 185, п.п.187.1 ст. 187, ст.. 188, п.198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, а саме завищення суму податкових зобов'язань на загальну суму 94 541,55 грн. по операціях з ПП «Святкове агентство «Особлива подія», ПрАТ «Компанія «Ензим», ТзОВ «Місцевий організаційний комітет» ЄВРО 2012 Україна, а також завищення податкового кредиту на загальну суму 328 220,67 грн. за рахунок проведення взаєморозрахунків з ПП «Галтехцукор», що призвело до заниження ПДВ в розмірі 233 679,12 грн., що відображено в акті перевірки № 199/22-40/23888086 від 10.09.2013 року.

На підставі встановлених порушень 19.09.2013 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000152240, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 292 098,90 грн. (за основним платежем 233 679,12 грн. та за штрафними санкціями 58 419,78 грн.).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Як встановлено судом з матеріалів справи, між ТО «Компанія «Альтернатива» та ПП «Галтехцукор» укладено договори про надання послуг, а саме - Договір № 011111 від 01.11.2011 року, Договір № 051211 від 05.12.2011 року, Договір № 060112 від 06.01.2012 року. Предметом вказаних договорів було надання комплексу послуг по технічному забезпеченню світловим, звуковим та сценічним обладнанням, по розробці сценарію, по відеозйомці навчань з охорони праці, організації розважальних програм, тощо.

На виконання вказаних договорів виписано податкові накладні № 22 від 07.11.2011 року, № 55 від 29.11.2011 року, № 61 від 30.11.2011 року, № 31 від 14.12.2011 року, № 61 від 27.12.2011 року, № 10 від 09.01.2012 року, № 14 від 11.01.2012 року, № 32 від 25.01.2012 року, № 39 від 31.01.2012 року.

За результатами виконання договорів складено акти здачі-прийняття послуг від 30.11.2011 року, 30.12.2011 року, № 1 від 09.01.2012 року, № 2 від 11.01.2012 року, № 3 від 25.01.2012 року, № 4 від 31.01.2012 року.

Між ТО «Компанія «Альтернатива» та ТзОВ «Будівельна компанія «Адена» 14.02.2013 року укладено договір №Б-01/140213 про виконання робіт та оренди обладнання з метою облаштування місць для проведення етапу Кубка світу з фрістайлу на МТК «Буковель».

На виконання вказаного договору виписано податкові накладні № 221, № 222 від 18.02.2013 року, № 281 від 21.02.2013 року, № 362 від 27.02.2013 року.

За результатами виконання договору складено акти здачі-прийняття робіт від 27.02.2013 року № 27/02-01, № 27/02-02, № 27/02-03, № 27/02-04.

Придбані у ПП «Галтехцукор» послуги в подальшому реалізовані ТО «Компанія «Альтернатива» , ПП «Святкове агентство «Особлива подія», ПрАТ «Компанія «Ензим», ТзОВ «Місцевий організаційний комітет» ЄВРО 2012 Україна. Так, на підтвердження використання у власній господарській діяльності вказаних послуг позивачем до матеріалів справи долучено акти здачі-приймання наданих послуг, податкові накладні та договори.

При перевірці позивача податковим органом використано акт № 2045/22-10/31144584 від 26.10.2012 року складений ДПІ у Сихівському районі м. Львова «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Галтехцукор» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Наладка» за весь період їх здійснення».

З долученого до матеріалів справи акту № 2045/22-10/31144584 від 26.10.2012 року вбачається, що ПП «Галтехцукор» завищено податкові зобов'язання за рахунок безпідставного віднесення до складу податкового зобов'язання операцій з реалізації робіт, послуг покупцю, попередньо придбаних у ПП «Наладка», що фактично не здійснювалися в межах господарської діяльності ПП «Галтехцукор», не спричиняють реального настання правових наслідків, тому відсутня реалізація по ланцюгу до «вигодонабувача».

На підставі даних вказаного акту, відповідач при перевірці ТО «Компанія «Альтернатива» прийшов до висновку, що господарські операції позивача з ПП «Галтехцукор» не мали реального товарного характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проводками, оскільки ПП «Галтехцукор» не володіє трудовими ресурсами, транспортними засобами та іншим майном, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності та свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Тому податковий орган прийшов до висновку, що представлені до перевірки податкові накладні, акти здачі-приймання наданих послуг не підтверджують факт надання послуг, не є свідченням реальності господарських операцій, оскільки містять недостовірні дані щодо змісту господарських операцій.

В ході проведеної перевірки позивача відповідачем використано акт № 1264/22-3/37634172 від 04.04.2013 року складений ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Будівельна компанія «Адена» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 28.02.2012 року.».

У вказаному акті ДПІ у Печерському районі м. Києва встановила, що фінансово-господарська діяльність ТзОВ «Будівельна компанія «Адена» здійснюється поза межами правового поля, що свідчить про ненабуття належним чином цивільної правоздатності, а фінансово-господарські взаємовідносини Товариства з контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, а отже у Товариства відсутній об'єкт оподаткування. Також ДПІ у Печерському районі м. Києва в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від Товариства до контрагентів-покупців, у зв'язку відсутністю (не наданням до перевірки) договорів, актів приймання-передачі товару, довіреностей, тощо.

На підставі даних вказаного акту відповідач при перевірці ТО «Компанія «Альтернатива» прийшов до висновку, що господарські операції позивача з ТзОВ «Будівельна компанія «Адена» не мали реального товарного характеру. Фактично перевіркою встановлено документування безтоварних операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проводками.

Проте з такими висновками податкового органу суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України є дата здійснення першої з наступних подій: а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дата отримання податкової накладної.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2 стаття 9 цього Закону).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пункт 198.6 стаття 198 ПК України).

З акту перевірки № 199/22-40/23888086 від 10.09.2013 року вбачається, що податковий орган прийшов до висновку про непідтвердження ТО «Компанія «Альтернатива» господарських операцій з його контрагентами на підставі актів перевірок його контрагентів, та їх висновків про безтоварність господарських операцій.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем до матеріалів справи надано первинні документи: договори, акти приймання - передачі робіт, податкові накладні, тощо, які складені між позивачем та його контрагентами-продавцями та контрагентами-покупцями. Наведені документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять всі необхідні відомості та реквізити для належного підтвердження виконання зобов'язань. При перевірці вказані документи досліджувались та порушень щодо їх оформлення перевіряючими не встановлено. Також до матеріалів справи позивачем долучено фотофіксацію святкових заходів, та копії рекламного буклету, план заходу, роздруківки з інтернет мережі про проведення заходів тощо.

Внаслідок проведення даних операцій позивач як платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності не прагнув отримати вигоду виключно чи переважно за рахунок відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість (безпідставного формування податкового кредиту).

Отже, для здійснення своєї господарської діяльності ТО «Компанія «Альтернатива» укладено правочини з ПП «Галтехцукор», ТзОВ «Будівельна компанія «Адена», виконання та реальність зазначених правочинів повністю підтверджено усіма необхідними первинними документами, які офрмлені в межах господарської діяльності позивача.

У свою чергу, відповідачем не доведено неотримання позивачем послуг та невиконання робіт. Фактично висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагентів позивача на надання послуг. Такі висновки зроблені лише за даними перевірок контрагентів, тому не можуть вважатися достовірними. Натомість, первинні документи, надані платником податків, невмотивовано не взяті до уваги і не вплинули на висновки податкового органу.

Так, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства зроблені на підставі висновків акту № 2045/22-10/31144584 від 26.10.2012 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Галтехцукор» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Наладка» за весь період їх здійснення» та акту № 1264/22-3/37634172 від 04.04.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Будівельна компанія «Адена» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 28.02.2012 року».

Проте, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюються відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Визнання безтоварними господарських операцій, вчинених за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку не може бути обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Щодо акту № 1264/22-3/37634172 від 04.04.2013 року суд зазначає, що зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Таким чином, за своєю правовою природою акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є актом перевірки контролюючого органу та не може містити в собі аналізу господарських операцій платника податків та висновків про нікчемність укладених ним договорів.

Крім того, використання податковим органом акту перевірки, проведеної щодо іншого платника податків, як належного та допустимого доказу є необґрунтованим.

Висновок про безтоварність господарської операції, як і висновок про наявність протиправної мети при вчиненні правочину, може ґрунтуватись на належних та допустимих доказах і не може ґрунтуватись на припущеннях.

Отже, висновки відповідача, викладені в акті перевірки щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та постачальниками не підтверджуються належними та допустимими доказами і спростовуються фактичними обставинами справи, встановленими судом під час розгляду справи.

Зазначене свідчить про необґрунтованість та упередженість висновків податкового органу щодо встановлених порушень.

Суд зазначає, що достатньою підставою для правомірного формування податкового кредиту за умови реальності проведених господарських операцій є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка є водночас податковим і розрахунковим документом, та сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у періоді, що перевірявся були надані податкові накладні, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.

Позивач виконав усі передбачені законом умови, необхідні для формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру, а тому не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства, вчинені його контрагентами.

Аналіз норм ПК України дає підстави зробити висновок, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року, справа № 21-47а10.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України, а згідно з частиною 2 цієї ж статті, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Проте відповідачем конкретних доказів, на підставі яких можна дійти висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства, суду надано не було.

Згідно зі статтею 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Творчого об'єднання «Компанія «Альтернатива» у формі товариства з обмеженою відповідальністю 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 19 вересня 2013 року № 0000152240.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Творчого об'єднання «Компанія «Альтернатива» у формі товариства з обмеженою відповідальністю 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 18 листопада 2013 року.

Суддя Лейко-Журомська М.В.