У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Кравченка К.Т.,
суддів	Жука В.Г. і  Мороза М.А.,
за участю прокурора	Микитенко А.П.,
засуджених	ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
захисника	ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні 30 листопада 2006 року у м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених  ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 та касаційним поданням прокурора, яка брала участь у розгляді справи, на вирок  Апеляційного суду Вінницької області від 25 липня 2006 р., яким 

 

ОСОБА_1, в ІНФОРМАЦІЯ_1,

                              такий, що немає судимості в

                              силу ст. 89 КК України,

засуджений:

- за п. п. 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна;

- за ч. 4 ст. 187 КК України  на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна;

- за ч. 3 ст. 357 КК України  на 3 роки обмеження волі.

 

За сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

 

ОСОБА_2, в ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий,

 

засуджений:

- за п. п. 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна;

- за ч. 4 ст. 187 КК України  на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна;

- за ч. 3 ст. 357 КК України  на 3 роки обмеження волі;

- за ч. 1 ст. 357 КК України  на 2 роки обмеження волі;

- за ч. 1 ст. 296 КК України  на 2 роки обмеження волі.

 

За сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

 

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнані винними у вчиненні злочинів за таких обставин.

 

ОСОБА_2, 15.12.2005 року, знаходячись в залі очікування залізничного вокзалу ст. Рахни Жмеринської дирекції залізничних перевезень Шаргородського району Вінницької області, використовуючи незначний привід, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, підійшов до ОСОБА_4 та безпричинно двічі ударив того кулаком та головою, висловлюючись при нецензурними словами, викручував руку ОСОБА_4. Після втручання своєї знайомої засуджений припинив  хуліганські дії.

 

Після цього ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1, перебуваючи в нетверезому стані на вокзалі ст. Рахни вирішили вчинити напад на ОСОБА_4, який теж був у нетверезому стані.

 

Для цього ОСОБА_1, під приводом перекурити, вивів ОСОБА_4 із залу очікування в безлюдне місце на території вокзалу, де до них приєднався ОСОБА_2, і вони напали на ОСОБА_4, якому стали наносити удари руками і ногами по різним частинам тіла. В ході нападу засуджені заволоділи шкіряною курткою ОСОБА_4 вартістю 60 грн., грошима в сумі 7 грн. та його документами: паспортом і посвідченням столяра. Своїми діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заподіяли ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження.

 

Після цього ОСОБА_2 і ОСОБА_1, усвідомлюючи, що ОСОБА_4 може на них заявити в правоохоронні органи про розбійний напад на нього, з метою приховання цього злочину вирішили вбити ОСОБА_4. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 почали знову бити ОСОБА_4 ногами і руками, а потім ОСОБА_2 завдав декілька ударів ножем ОСОБА_4 в ліву ногу, спину, шию, а після цього передав ніж ОСОБА_1, який також став завдавати удари ножем в різні частини тіла.

 

Діючи з особливою жорстокістю та бажаючи заподіяти ОСОБА_4 особливих страждань, знущаючись над ним, ОСОБА_1 встромив ніж в горло потерпілого, який був ще при свідомості, та почав прокручувати даний ніж, завдаючи ОСОБА_4 нестерпного болю та особливих страждань, позбавляючи його життя. Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 завдали 14 поранень в життєво-важливі органи, а саме, в шию, серце, спину, грудну клітину, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_4.

 

ОСОБА_2 18 грудня 2005 року у м. Вінниці, знаходячись на АДРЕСА_1 біля приміщення фірми ІНФОРМАЦІЯ_3 спалив паспорт ОСОБА_4 та посвідчення столяра на його ім'я.    В касаційних скаргах:

–   засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд. Не визнає себе винним у скоєнні вбивства за попередньою змовою та з корисливих мотивів. Крім того, просить пом'якшити покарання, оскільки він тяжко хворий.

–       засуджений ОСОБА_2 просить переглянути вирок в частині його засудження за ч. 4 ст. 187, п.п. 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, визнає себе винним лише за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 357 КК України.

–       захисник Куцький А.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку в частині засудження ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України і справу в цій частині провадженням закрити, оскільки ОСОБА_1 даних злочинів не вчиняв. На його думку, суд неправильно кваліфікував дії засудженого за п.п. 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки судом  не здобуто достатніх доказів для визнання винним ОСОБА_1 у скоєнні злочину. Просить перекваліфікувати його дії на ч. 1 ст. 115 КК України  та призначити мінімальне покарання , передбачене цією статтею.

 

В касаційному поданні прокурора порушується питання про зміну вироку у зв'язку з неправильним, на думку автора, застосуванням кримінального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Автор подання, вважає, що висновок суду про  вбивство засудженими ОСОБА_4 з метою приховати вчинений перед цим розбій  не підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні та суперечить висновку про вчинення вбивства з корисливих мотивів, а тому просить виключити  з кваліфікації дій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 115 КК України кваліфікуючу ознаку - вчинення вбивства з метою приховати інший злочин. Крім того, у поданні зазначається, що суд  безпідставно визначив у мотивувальній частині вироку як кваліфікуючу ознаку вчиненого ОСОБА_2 незаконного заволодіння паспортом та іншими важливими документами - вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

 

         Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які також підтримали свої касаційні скарги,   перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарги і подання не підлягають задоволенню з таких підстав.

 

         Висновки суду про доведеність винності всіх засуджених у вчиненні злочинів, за які вони засуджені ґрунтуються на сукупності досліджених та належним чином оцінених доказів.

 

         Доводи засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3. про недоведеність, на їх думку, винуватості засуджених у вчиненні умисного вбивства потерпілого ОСОБА_4 за попередньою змовою та з корисливих мотивів і з особливою жорстокістю та з метою приховати інший злочин є необґрунтованими.

 

         Про винуватість ОСОБА_1 і ОСОБА_2 показали потерпіла ОСОБА_4, свідки ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.

 

         Так, потерпіла ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_5 показали, що ОСОБА_4  15 грудня  2005 року поїхав до залізничної станції Рахни. На час від'їзду в ОСОБА_4   був з собою червоно-білий поліетиленовий пакет з продуктами харчування, станок для гоління під назвою “Біг”, в'язана шапка зеленого кольору. Одягнений ОСОБА_4 був на той час в короткій чорній шкіряній куртці із клаптиків прямокутної форми, курточка чорного кольору під шкірянкою, білий светер та інш. В той день ОСОБА_4 виходив від них з ним  було 30  грн., паспорт і посвідчення столяра, які він зберігав у правій передній кишені джинсових штанів, гроші були номіналом 20 грн. і 10 грн. Потім вони дізналися, що його вбили.

 

Свідок ОСОБА_6 показала, що 15 грудня 2005 р. вона зі своїми знайомими ОСОБА_2 і ОСОБА_1 знаходилась в залі очікування на залізничній станції Рахни. В той час ОСОБА_4 голосно висловлювався нецензурними словами на адресу якихось жінок, які також сиділи в залі очікування. Тому ОСОБА_2  сказав ОСОБА_4 щоби той заспокоївся, але ОСОБА_4 продовжив лаятися, в зв'язку з чим ОСОБА_2 підійшов до нього і наніс йому удар своєю головою в обличчя ОСОБА_4, а потім ще наніс один удар рукою в його обличчя. На це ОСОБА_4 запитав у ОСОБА_2  навіщо він його б'є і ОСОБА_2 закрутив ОСОБА_4 руку за спину і попередив його, якщо той не заспокоїться, то він йому зламає руку. Потім вона забрала ОСОБА_2, а ОСОБА_4 заспокоївся. Через деякий час ОСОБА_1 вийшов з ОСОБА_4 на двір перекурити, а вслід за ними вийшла вона і ОСОБА_2. ОСОБА_1 на вулиці розмовляв з ОСОБА_4, а потім ОСОБА_2 взяв ОСОБА_4 за плече і повів за ріг приміщення, звідки почула якісь крики. Коли ж підійшла до них, то побачила, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 били ОСОБА_4, тому вона їх заспокоювала, але ОСОБА_4 і її став обзивати образливими словами, в зв'язку з чим вона вдарила його ногою.

 

Далі ОСОБА_2 дістав зі своєї кишені ніж і, приставивши його до горла ОСОБА_4 сказав: “Ти нас не бачив”, а ОСОБА_1 сказав ОСОБА_4 зняти куртку, на що той висловлюючись нецензурними словами, зняв куртку, вивернув кишені, а також ОСОБА_1 заліз в кишені ОСОБА_4, звідки також дістав документи. Після того, як ОСОБА_1 забрав куртку і перевірив його кишені, він вдарив ОСОБА_4 в живіт і штовхнув, від чого той впав на землю. В той час ОСОБА_2 присів біля ОСОБА_4 і два рази вдарив його ножем в ногу, а коли ОСОБА_4 піднявся, то він вдарив його ножем в горло, при цьому ОСОБА_1 стояв поруч з ними. Далі ОСОБА_2 витягнув ніж з горла та встромив його ОСОБА_4 в шию зі спини, і почав сміятися з того, що ніж, застрягши, стоїть і не падає. Потім ОСОБА_2 витягнув ніж з шиї, підійшов ОСОБА_1, який підняв ОСОБА_4 і вони пішли далі до слідуючої будови, а вона з ОСОБА_2 послідувала за ними.

 

Біля будівлі ОСОБА_1 пустив ОСОБА_4 і той впав, після чого ОСОБА_1 знову почав його бити ногами в живіт і груди, а ОСОБА_2, підійшовши до них, встромив ножа в спину ОСОБА_4. Потім ОСОБА_1 витягнув ножа зі спини ОСОБА_4  і встромив його в груди, почавши ним крутити, ковиряти і лише тоді витягнув ножа з грудей ОСОБА_5 Далі ОСОБА_1 почав різати горло ОСОБА_5 а потім ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_5 і очав стрибати йому на горло десь п'ять раз, а потім бив його ногами в голову. Ці події відбувалися протягом півтори-дві години.

 

Також підтвердила, що коли ОСОБА_2 перший раз дістав ніж, то ОСОБА_4 просив їх відпустити його.

 

По приїзду у м. Вінницю куртка ОСОБА_4 була у ОСОБА_1, а документи в ОСОБА_2, ніж, яким наносили удари ОСОБА_5 був у ОСОБА_1 і він десь його викинув у Вінниці.

 

Свідок ОСОБА_7 показала, що вона разом з ОСОБА_8 15 грудня 2005 р. перебувала на станції Рахни. Знаходячись в залі очікування, побачила, як в зал зайшли ОСОБА_2 і ОСОБА_1, як стало відомо потім їх прізвища. В залі очікування в той час знаходився ОСОБА_4. ОСОБА_2 в той час встав з лавки та підійшов до ОСОБА_4 і погрожуючи, сказав, що того покладуть на шпали, але ОСОБА_2 забрала його дівчина. Потім ОСОБА_1 вийшов говорити з ОСОБА_4 на вулицю і через деякий час повернувся в зал очікування з чорною шкіряною курткою, яку вона раніше бачила на ОСОБА_4, але останній в зал очікування не прийшов. Також ствердила те, що бачила як ОСОБА_2 заламував руку ОСОБА_4.

 

Свідок ОСОБА_8 показала, що 15 грудня 2005 р. вона з ОСОБА_7 очікували електричку в залі на станції Рахни. В той час в зал прийшов ОСОБА_4 і сів позаду них. Далі ОСОБА_4 розповів їм про свою сім'ю, після чого заматюкався, але ні до кого не чіплявся і не ображав. Але ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_4, заламував йому руку, тому вона спитала ОСОБА_2, чого він його б'є, а також просила не бити потерпілого,  ствердила також, що бачила як потім в зал очікування прийшов ОСОБА_1 з шкіряною курткою ОСОБА_4.

 

Підтвердила, що засуджені та ОСОБА_6 в залі очікування в той час розпивали спиртне.

 

Крім показів потерпілої і свідків вина засуджених підтверджується і іншими доказами.

 

З даних протоколу огляду місця події видно, що на території станції Рахни біля дерев'яного приміщення великого багажного складу було виявлено труп ОСОБА_4 з ознаками насильницької смерті.

 

Під час огляду будівлі малого багажного складу станції Рахни, що неподалік від місця виявлення трупа ОСОБА_4, виявлено та вилучено станок для гоління білого кольору, коробку з-під сірників з наявними плямами речовини бурого кольору, які схожі на кров, а також на сухому листі чисельні плями речовини бурого кольору, схожі на кров; дощечку дерев'яну зі слідами речовини бурого кольору; по тильній стороні приміщення малого багажного складу на цегляній поверхні виявлено плями, із нерівними розпливчатими краями. Плями займали на стіні площу в розмірі 1,20 см на 1, 15 см.

 

Під час огляду було зроблено змиви речовини бурого кольору зі стіни на спеціальну чисту марлеву тканину. Згідно з висновком судово-медичної експертизи ( т. 1 а.с. 81-86, 89-94) на перелічених вище об'єктах в плямах речовини бурого кольору виявлені сліди крові людини, ця кров не виключається своїм походженням від ОСОБА_4.

 

Як обґрунтовано зазначив суд, що результати огляду місця пригоди співпадають з показаннями свідка ОСОБА_6, а також з показаннями ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Під час огляду трупа ОСОБА_4  було виявлено на ньому одяг, який був описаний його ріднею (т. 1 а.с. 6-19, 26-27).

 

 

Про тілесні ушкодження та причину смерті ОСОБА_4 підтверджує висновок судово-медичної експертизи згідно з яким, на трупі ОСОБА_4 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран на шиї ззаду дві; на спині чотири; на лівому стегні, на правому плечі, на лівій половині грудної клітки - три; на передній поверхні шиї, різані рани передньої поверхні шиї; ссадна на шиї, в лівій поперековій ділянці дві; лівій гомілці три; лівому передпліччі, правому передпліччі; на чолі, на обличчі; численні  синці на руках; надриви слизової оболонки губ; оскольчатий перелом кісток носа та нижньої щелепи; вогнищеві крововливи під м'яку мозкову оболонку і крововлив в сіру речовину поранення серцевої сорочки; поранення наскрізних начального відділу аорти; сліпі поранення лівого та правого легень; неповний перелом 5-го ребра. На одежі трупа ОСОБА_4  виявлено десять нарізних пошкоджень.   Закрита черепно-мозкова травма ОСОБА_4 спричинена тупими твердими предметами, які мали преобладаючу контактну поверхню.

 

Саднування шкіри на обличчі, забійні рани на лівій щоці, на лівій вушній раковині, на   чолі   спричинені   тупими   предметами   з   обмеженою   контактуючою   поверхнею.

 

Колото-різані рани на шиї, на спині зліва, на спині справа, на лівому стегні, на правому плечі, на лівій половині грудної клітки, на передній поверхні шиї, - утворились від дії плоского колючого предмета, типа клинка ножа, який мав обушок та гостре лезо. Різані рани передньої поверхні шиї  утворились від дії гострого ріжучого предмету. Пошкодження у вигляді осколочного перелому кісток носа та нижньої щелепи утворились від дії твердих тупих предметів з обмеженою контактною поверхнею. Всі пошкодження на трупі ОСОБА_4  спричинені за життя.

 

Смерть ОСОБА_4  наступила від колото-різаних сліпих проникаючих ран передньої поверхні грудної клітки і спини з пошкодженням серцевої сорочки, наскрізним пораненням  відділу аорти і пошкодження правого та лівого легенів, ускладнившихся гострою крововтратою. Між колото-різаними ранами і смертю ОСОБА_4  є причинний зв'язок. Після спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4  він міг ще   жити нетривалий час, який рахується хвилинами. Малоймовірно, щоб після спричинення ОСОБА_4  всіх тілесних ушкоджень він міг самостійно рухатись і здійснювати цілеспрямовані дії. Пошкодження, які виявлені на трупі ОСОБА_4  не можуть бути розцінені, як пошкодження, характерні для боротьби та самооборони. (т. 3 а.с. 15-16).

 

 

Як вбачається із висновку судово-токсилогічної експертизи крові та сечі із трупа ОСОБА_4 там виявлено етиловий спирт в концентрації 2,2% в крові та 2,8% в сечі, що свідчить про те, що за життя незадовго до смерті він міг знаходитись в середній степені алкогольного сп'яніння (т.3 а.с. 9-16).

 

 

Висновок судово-медичної експертизи піднігтьового змісту лівої руки трупа ОСОБА_4  свідчать про наявність крові людини і знайдені епітеліальні клітини, які може походити від будь-якої особи, в тому числі від трупа ОСОБА_4  або від ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 74-78).

 

З даних протоколу обшуку після затримання 21 грудня 2005 р. ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за місцем їх перебування в АДРЕСА_2 було виявлено шкіряну куртку, яка належала ОСОБА_4, одяг засуджених, в якому вони перебували на час вчинення вбивства ОСОБА_4, що узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8 і ОСОБА_7.

 

Суд правильно встановив, що знаряддям вбивства ОСОБА_4 , яке використовували ОСОБА_2 та ОСОБА_1, являється розкладний ніж, який 22 грудня 2005 р. за участю ОСОБА_1 був виявлений на території станції Вінниці ДТГО “Південно-Західна залізнична”, що знаходиться біля приміщення Вінницької дистанції колії НОМЕР_1 та поруч з платформами залізничного вокзалу, що стверджується даними протоколу огляду місця події від 22.03.2005 p., показаннями ОСОБА_1 і ОСОБА_2, свідка ОСОБА_6, даними судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 і заподіяних йому колото-різаних ушкоджень, які могли бути заподіяні розкладним ножем, куди ОСОБА_1 його викинув (т. 3 а.с. 152-153; т. 2 а.с. 30-38).

 

Місцем знищення ОСОБА_2 18 грудня важливих особистих документів, належних ОСОБА_4 - паспорта і посвідчення слюсаря, є частина дороги по АДРЕСА_1 в м. Вінниці, поблизу адмінприміщення ІНФОРМАЦІЯ_3, що стверджується даними під час огляду місця пригоди з участю самого ОСОБА_2 27.12.05 р. (т. 2 а.с. 14-20).

 

Про вартість куртки потерпілого свідчить висновок судово-товарознавчої експертизи згідно з яким вартість шкіряної куртки ОСОБА_4, якою заволоділи засуджені при розбійному нападі 15.12.2005 р. на потерпілого становить 60 грн. (т. 3 а.с. 180-185).

 

В судовому засіданні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнали, що 15 грудня 2005 р. вони на ст. Рохни били кулаками і ногами ОСОБА_4, та завдали тому і по декілька ударів ножем.

 

Як вбачається з висновків судово-психіатричних експертиз ОСОБА_2 і ОСОБА_1  в період вчинення злочинів не страждали на будь-які психічні захворювання, вони могли усвідомлювати свої дії і керувати ними. На даний час ОСОБА_2 і ОСОБА_1 не страждають на хронічні психічні захворювання, можуть усвідомлювати свої дії і керувати ними, їх слід визнати осудними. (т. 3 а.с. 135-137, 143-145).

 

Всебічно і об'єктивно дослідивши та належно оцінивши докази у їх сукупності, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 357, п.п. 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 296, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 357 п.п. 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

 

Доводи в усіх касаційних скаргах про недоведеність попередньої змови та корисливих мотивів між засудженими на вбивство потерпілого ОСОБА_4 є необґрунтованими.

 

В судовому засіданні суд прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за попередньою змовою між собою, про що свідчать їх узгоджені дії, з метою заволодіння майном (куртка, гроші і документи) ОСОБА_4 напали на останнього, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, а потім з корисливих спонукань, з метою приховати вчинений розбій, вирішили вбити ОСОБА_4., що супроводжувалося з особливою жорстокістю, про що  свідчать узгодженість їх дій, нанесення йому ударів ногами і руками по різним частинам тіла, передача один одному ножа, за допомогою якого тривалий час від 1 до 1,5 години наносились чисельні тілесні ушкодження в життєвоважливі частини тіла і голови, внаслідок чого ОСОБА_4 зазнав при   житті особливих страждань, а потім настала його смерть.

 

Неспроможними є і доводи у касаційному поданні прокурора про неправильну, на думку автора, кваліфікацію дій обох засуджених за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто вчинення умисного вбивства потерпілого ОСОБА_4 з метою приховати злочин, котрий був вчинений винними раніше до нього, а саме розбійний напад на нього та недоведеність попередньої змови у засуджених на незаконне заволодіння паспортом і іншими важливими документами потерпілого.

 

Матеріалами справи доведене, і це правильно визнав суд, що вбивству потерпілого передував розбійний на нього напад в результаті якого засуджені заволоділи шкіряною курткою та грішми, а тому, позбавляючи ОСОБА_4 життя, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не бажали бути викритими у скоєному розбої.

 

Переконливих доводів котрі б спростовували цей висновок суду в поданні прокурора немає, а тому подання задоволенню не підлягає.

 

Це в повній мірі відноситься і до доведеності попередньої змови між засудженими на заволодіння паспортом і іншими важливими документами засудженого.

 

При визначення міри покарання  суд у відповідності із вимогами ст. 65 КК України врахував тяжкість вчинених засудженими злочинів, дані, котрі характеризують їх особи, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, і на думку колегії суддів, призначене покарання відповідає як тяжкості вчинених злочинів, так і іншим обставинам, що передбачені законом.

 

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів,

 

у х в а л и л а :

 

         Касаційні скарги засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, касаційне поданні прокурора залишити без задоволення, а вирок судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області від 25 липня 2006 р. щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2  - без зміни.

 

С у д д і :

 

 

         К.Т.Кравченко                    В.Г. Жук                        М.А. Мороз