Справа № 444/1813/13 Головуючий у 1 інстанції: Мікула В.Є.
Провадження № 22-ц/783/7326/13 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
Категорія: 27
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого судді - Копняк С.М.
суддів - Бермеса І.В., Савуляка Р.В.
секретар - Олексів О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» - Лариченко Р.М. на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 25 червня 2013 року у справі за позовом ВАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И Л А:
12 травня 2013 року Генеральний директор ТОВ «Українська боргова компанія» звернувся до суду із заявою про заміну сторони у рішенні Жовківського районного суду Львівської області від 08 вересня 2010 року про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованості за кредитним договором. Просить замінити стягувача ПАТ «ВТБ Банк» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія»
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 25 червня 2013 року відмовлено в задоволенні заяви генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» - Лариченко Р.М. про заміну сторони в рішенні.
Не погоджуючись з даною ухвалою, генеральний директор ТзОВ «Українська боргова компанія» - Лариченко Р.М. оскаржив таку в апеляційному порядку.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята без повного з'ясування обставин справи, а також з порушенням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції неповно та неправильно встановлено обставини, які мають істотне значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Апелянт звернувся до суду в своїх інтересах, та за захистом своїх прав як кредитора, наданих йому на підставі договору відступлення права вимоги №24/05/13 від 24.05.2013 року, укладеного між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ТОВ «Українська боргова компанія» відповідно до діючого законодавства, а саме ст. ст. 512, 514 ЦК України.
Так як, скаржник набув вищевказаних прав кредитора щодо ОСОБА_6, ОСОБА_4, він належно звернувся, як заінтересована сторона до Жовківського районного суду Львівської області із заявою про заміну сторони в рішенні про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_3, ОСОБА_4
Мотивація ж суду першої інстанції зводиться до того, що ТОВ «Українська боргова компанія» не може вважатися правонаступником ПАТ «ВТБ Банк», оскільки в силу ст. 104,107 ЦК України, правонаступництвом є передання однією юридичною особою свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам (правонаступникам) під час її припинення (злиття, приєднання, поділу, перетворення). Як зазначає суд першої інстанції ТОВ «Українська боргова компанія» не надала жодного доказу того, що ПАТ «ВТБ Банк» було приєднано, поділено чи перетворено в іншу юридичну особу.
Проте такі висновки суду першої інстанції, на думку апелянта є помилковими, так як правовідносини, що виникли між сторонами, в першу чергу регулюються не Главою 7 ЦК України, а Главою 47 ЦК України, тобто має місце процесуальне правонаступництво, а не цивільне.
Так, виходячи з положень ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений, зокрема, переданням ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Судом першої інстанції було правильно встановлено, що 24.05.2013 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» було укладено Договір про відступлення права вимоги №22МБ від 24.05.2013 року, щодо відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_3, а також 24.05.2013 року між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ТОВ «Українська боргова компанія» укладено Договір про відступлення права вимоги №24/05/13 від 24.05.2013 року, відповідно до якого ТОВ «Українська боргова компанія є належним кредитором щодо ОСОБА_3
Згідно з положеннями ст.37 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, заміни кредитора у зобов'язанні, а також інших випадках, у правовідносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив (постанова Пленуму Верховного Суду України №12 від 24.10.2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку»).
Зі змісту ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» вбачається, що виконавче провадження це завершальна стадія судового провадження щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб). Суть виконавчого провадження як кінцевої стадії судового процесу полягає в діях визначених законом органів і посадових осіб, щодо примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), яке провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього ЗУ «Про виконавче провадження» та інших законів.
Аналізуючи дані правові норм апелянт припускає, що стадія виконавчого провадження є завершальною стадією цивільного процесу, яка забезпечує примусове виконання рішення суду, а отже якщо правонаступництво за приписами ст.37 ЦПК України можливе на будь-якій стадії процесу, значить воно можливе і на етапі винесення рішення так і на етапі примусового його виконання.
Також вважає, що оскаржувана ухвала робить неможливим виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, чим порушує право ТОВ «Українська боргова компанія» як належного кредитора. ПАТ «ВТБ Банк» і ТОВ «Кредекс Фінанс» відповідно до укладених договорів від 24.05.2013 року відступили своє право вимоги ТОВ «Українська боргова компанія», яке в свою чергу включає в себе як право щодо отримання виконавчих документів так і пред'явлення їх до виконання від свого імені.
Вважає, що ухвала суду від 21.06.2013 року є незаконною і підлягає скасуванню
як належного кредитора.
Просить ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 25 червня 2013 року скасувати та ухвалити нову, якою заяву ТзОВ «Українська боргова компанія» задоволити.
В судове засідання учасники судового процесу не з»явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомили.
Колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності осіб, що не з»явилися.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що ВАТ «ВТБ Банк» в особі відділення «Львівська регіональна дирекція» звернулось з позовом в суд до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором.
Рішенням Жовківського районного суду м.Львова від 26 червня 2010 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь ВАТ «ВТБ Банк» заборгованість по кредитному договору в сумі 1294618 грн. 69 коп.
На підставі ухваленого рішення видані виконавчі листи №2-479 від 08.09.2010 року про стягнення в примусовому порядку солідарно з відповідачів на користь ВАТ «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором.
24 травня 2013 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» був укладений Договір про відступлення права вимоги №22МБ від 24.05.2013 року. Згідно даного Договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором, що був укладений між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_3
24 травня 2013 року між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ТОВ «Українська боргова компанія» був укладений Договір про відступлення права вимоги №24/05/13 від 24.05.2013 року. Згідно даного Договору відбулося відступлення права вимоги та перехід прав кредитора до ТОВ «Українська боргова компанія» за кредитним договором, що був укладений між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_3
12 травня 2013 року генеральний директор ТзОВ «Українська боргова компанія» - Ларченко Р.М. звернувся в суд із заявою про заміну сторони в рішенні.
Таким чином, заявник участі в розгляд справи в суді першої інстанції в якості відповідача не приймав.
Колегія суддів погоджується з твердженням апелянта про те, що стадія виконавчого провадження є завершальною стадією цивільного процесу, яка забезпечує примусове виконання рішення суду, а отже якщо правонаступництво за приписами ст.37 ЦПК України можливе на будь-якій стадії процесу, значить воно можливе як на етапі винесення рішення так і на етапі примусового його виконання.
Однак, процесуальні питання, пов»язані з викнанням судових рішень у цивільних справах, регламентуються розділом У1 ЦПК України.
Так, згідно з ч.1 ст.378 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторони виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Тому суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про те, що заміна сторони у рішенні суду чинним цивльно-процесуальним законодавством не передбачена. На стадії виконання судового рішення можлива лише заміна сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Ухвала суду відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає. А відтак, апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст.ст.209 ч.3,303,304, п.1 ч.2 ст.307, п.1.ч.1. ст. 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» - Лариченко Р.М. - відхилити.
Ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 25 червня 2013 року та залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.
Головуючий Копняк С.М.
Судді Бермес І.В.
Савуляк Р.В.