Справа № 11-699, 2006 року Головуючий в 1-й інстанції Краснюк В.І,
Категорія: спи 186 ч.З КК Укр. Доповідач Цінник П.О.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2006 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
Головуючого - судді Дуфнік Л.М.
Суддів: Цінника П.О., Бойко Л.В.
з участю прокурора Лунь Р.В.
захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Красилівського районного суду від 11 вересня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
- 28.02.2002 року Красилівським райсудом за ст. ст. 117 ч.З, 44 КК України ( в ред. 1960 р.) на чотири роки позбавлення волі, 20.08.2005 р. звільнений по відбуттю строку, засуджено за ст. 186 ч.З КК України на чотири роки і шість місяців позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_2 змінена з підписки про невиїзд на взяття під варту.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_2 Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
- 09.02.2004 року Красилівським райсудом за ст. 289 ч.2, ст. 69, ст. 185 ч.З, ст. 69, ст. 70 КК україни на два роки позбавлення волі, звільненого 05.04.2005 року умовно достроково на 3 місяці 23 дні, засуджено за ст, 186 ч.З КК України на чотири роки і шість місяців позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 залишена попередня - утримання його під вартою.
Строк покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 рахується з 11 вересня 2006 року.
Зараховано ОСОБА_3 у строк покарання час перебування його під вартою з 23 листопада 2005 року по 10 вересня 2006 року.
Зараховано ОСОБА_2 у строк покарання час перебування його під вартою з 23 листопада 2005 року по 21 лютого 2006 року.
Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог закону. Прийнято відмову позивача ОСОБА_4 від позовних вимог, а справу провадженням в частині цивільного позову - закрито.
За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він за попередньою змовою з ОСОБА_3 19 листопада 2005 року біля 20-ї години з метою відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_4 прийшли до його житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_3. коли ОСОБА_4 відмовився їх впустити до свого будинку, ОСОБА_3 силоміць відштовхнув його від вхідних дверей будинку, через які без дозволу потерпілого, проникли у житловий будинок, де стали вимагати у нього гроші чи інші цінності як плату на кримінальний „общак", при цьому нанісши йому удар рукою в обличчя. На вимогу ОСОБА_3 ОСОБА_4 змусив передати їм золоту каблучку вартістю 350 грн. та золотий браслет вартістю 420 грн. Крім цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із спальної кімнати потерпілого викрали ще 600 грн., які знаходились в серванті.
Через 3 дні, 23.11.2005 року біля 7-ї години ранку ОСОБА_2 повторно за попередньою змовою з ОСОБА_3 з метою відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_4 прийшли до його будинку, а поскільки вхідні двері в будинок виявились закритими, вони стали вибивати їх з метою проникнення до будинку за АДРЕСА_3.
На звернення до них потерпілого ОСОБА_4, який знаходився в будинку, залишити його у спокої, вони стали погрожувати йому та ображати його. Коли ж ОСОБА_4 зайшов на кухню у будинок з тим, щоб зателефонувати у відділ міліції, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, шляхом пошкодження замка вхідних дверей та пошкодження внутрішніх дверей, проникли в приміщення будинку, де на кухні обоє почали бити потерпілого, наносячи удари руками та ногами по голові потерпілому ОСОБА_4, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді саден в лобно-висковій ділянці голови справа, верхньої губи зліва, по зовнішній поверхні правого передпліччя, по тильній поверхні 3-го пальця правої кисті, що відносяться до категорії легких.
Коли ж потерпілий ОСОБА_4 втік на горище будинку, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із спальної кімнати відкрито викрали приватне майно потерпілого у вигляді зимової куртки вартістю 600 грн., светр за 80 грн., спортивну куртку за 40 грн., гроші в сумі 80 грн. та втікли з будинку.
В поданій на вирок суду апеляції адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 посилається на те, що суд безпідставно визнав засудженого винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч.З КК України та засудив його за злочин, якого він не вчиняв.
На думку апелянта, ні досудовим слідством, а ні в суді не здобуто доказів на підтвердження вини ОСОБА_2 у скоєнні відкритого викрадення майна потерпілого, а проникнення в будинок потерпілого було з метою з'ясування з ним стосунків, які були неприязні. Саме під час з'ясування таких стосунків потерпілий і отримав тілесні ушкодження. Заволодіння майном потерпілого було не відкритим, а таємним в той час, як він втік на горище, тому, на думку захисту, дії засудженого підлягають кваліфікації за ст. 185 ч.І КК України.
Крім того, на думку апелянта, докази на підтвердження вини засудженого зібрані в порушення вимог норм КПК України, тому вони не можуть бути допустимими.
З наведених підстав апелянт і просить вирок суду щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу закрити за недоведеністю його участі у вчиненні цього злочину.
Засуджений ОСОБА_3 вирок суду не оскаржив.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_1 на підтримку апеляції, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду щодо обох засуджених, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, судова палата, -
знаходить:
що апеляція адвоката задоволенню не підлягає.
Суд обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у скоєнні ним злочину, передбаченого ст. 186 ч.З КК України при викладених у вироку суду обставинах.
Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та перевіреним у судовому засіданні доказам.
Так, потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 19.10.2005 року біля 20-ї години вечора в його будинок силоміць зайшли ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які з погрозою відкрито викрали у нього з руки золоту печатку та золотий браслет. При цьому, ОСОБА_2 один раз рукою вдарив його по обличчі. Крім цього, заходили у кімнати і щось шукали. Коли ж вони пішли з будинку, то він виявив, що з тієї кімнати, куди вони заходили, із серванта зникло 600 гривень.
Через декілька днів, 23.11.2005 року о 7-й годині ранку в його будинок повторно силоміць вдерлись через вибиті ними двері ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і без будь-яких пояснень стали його бити. Йому вдалось втекти на горище, а злочинці почали щось шукати у кімнатах, та викрали при цьому 80 грн., куртку, світер, спортивну куртку. Вказаних злочинців він сам опізнав, ними виявились ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (T.l л.с. 232-234). Після чого він змушений був звернутись в міліцію та зняти побої.
Аналогічні за змістом покази потерпілий давав і на досудовому слідстві.
Засуджений по цій же справі ОСОБА_3 підтвердив, що дійсно 19.11.2005 року разом з ОСОБА_2 заходили у будинок потерпілого ОСОБА_4 і запитували про наркотики.
23.11.2005 року біля 6-ї години ранку він вдруге разом з ОСОБА_2 прибули в господарство потерпілого ОСОБА_4, де ОСОБА_2 поштовхом руки відкрив двері в будинок і вони разом зайшли туди. При виході із будинку він викрав куртку потерпілого. Що викрадав ОСОБА_2, він не бачив. Перебуваючи у будинку потерпілого ОСОБА_4, куди заходили без відповідного дозволу, він шукав наркотики як у шафі всередині, так і зверху. Викрадену кутку він заніс у будинок ОСОБА_2, де вона була і виявлена працівниками міліції разом з іншими викраденими в ОСОБА_4 речами (Т.1 л.с. 234-236).
Свідок ОСОБА_5 підтвердив, що 19.11.2005 року біля 20-ї години біля бару „Браво", що у місті Красикові ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_6 вимагав у нього гроші в спільну касу як колишні засуджені. Коли ж він відмовив за відсутності грошей, вони автомобілем під керуванням ОСОБА_7 під'їхали до потерпілого ОСОБА_4, де без його згоди обоє разом зайшли до ОСОБА_4 На вимогу ОСОБА_2 він залишив будинок ОСОБА_4, якому приносив з магазину продукти харчування, та пішов до свого будинку. На наступний день, зі слів потерпілого ОСОБА_4 йому стало відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрито викрали у нього 600 грн., золоту каблучку та золотий браслет.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7, кожен зокрема, підтвердили той факт, що саме 19.11.2005 року біля 20-ї години вони на прохання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на автомобілі підвозили їх із бару „Браво" на вулицю Мічуріна, що у місті Красикові, де вони разом ходили в якийсь будинок, а через деякий час повернулись разом і вони їх завезли в центр міста, де ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 вийшли з автомобіля та пішли в невідомому напрямку.
Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, кожен зокрема, показали, що під час обшуку помешкання ОСОБА_2, останній добровільно на пропозицію слідчого видав викрадені з будинку потерпілого ОСОБА_4 речі у вигляді у вигляді куртки на теплій основі, спортивної куртки та светра. При цьому, ОСОБА_2 пояснив, що цей одяг ним був викрадений з будинку ОСОБА_4
Експерт ОСОБА_12 пояснив, що виявлені у потерпілого ОСОБА_4 тілесні ушкодження характерні для нанесення їх при побитті потерпілого тупими твердими предметами, підтвердивши свій висновок (Т.1 л.с. 151).
Об'єктивно винність ОСОБА_2 підтверджується і письмовими доказами, що були зібрані по справі та досліджені судом.
Так, з протоколу огляду місця події від 23.11.2005 року вбачається, що під час огляду місця події, яким був житловий будинок за АДРЕСА_3, було виявлено пошкодження нижнього замка дверей веранди, пошкодження дверей, що ведуть з веранди в кімнату будинку, а також плями червоно-бурого кольору схожі на кров на стіні, газовій колонці і металевих трубах на кухні (Т.1 л.с. 9-17).
З письмових заяв до органу міліції вбачається, що потерпілий ОСОБА_4 просить прийняти відповідні міри до злочинців, які 19 та 23 листопада 2005 року без його дозволу прониклій в будинок, звідки відкрито викрали його майно (Т.1 л.с. 7-8).
З протоколів впізнання від 24.11.2005 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_4 серед 3-х осіб опізнав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як саме тих осіб, які 19.11.2005 року та 23.11.2005 року без його дозволу проникали в його будинок і відкрито викрали у нього ювелірні вироби, гроші та одяг (Т.1 л.с. 99, 101).
З протоколів очних ставок між потерпілим та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вбачається, що потерпілий підтвердив, що саме ці особи проникли в його будинок і відкрито викрали ювелірні вироби, гроші та одяг (Т.1 л.с. 116, 164).
З протоколів відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що вони розповіли та показали учасникам слідчої дії як проникли у будинок потерпілого ОСОБА_4, звідки викрали майно (Т.1 л.с. 129-132; 222-225).
З протоколу обшуку житла ОСОБА_2 вбачається, що останній добровільно видав одяг, який було викраденого в потерпілого (л.с. 46).
Вказані речі опізнані потерпілим ОСОБА_4 як саме ті, що були викрадені у нього 23.11.2005 року.
Сам ОСОБА_2 визнав той факт, що дійсно разом з ОСОБА_3 19.11.2005 року у вечірній час заходив у будинок до ОСОБА_4 без його дозволу з тим, щоб поговорити з ним, так як він продав наркотики, а вони були проти цього.
23.11.2005 року зранку вони разом з ОСОБА_3 знову заходили у будинок до ОСОБА_4 з тим же питанням. Там у них виник конфлікт з ОСОБА_4, якого він один раз вдарив в обличчя. Коли ж потерпілий втік на горище, вони стали шукати у будинку наркотики, але не знайшли. При виході із будинку забрали його речі у вигляді одягу, а потерпілому він сказав, якщо припинить продавати наркотики, то він йому викрадене поверне. Ці речі і були виявлені у його будинку під час обшуку.
Всім цим доказам в їх сукупності суд дав належну оцінку і прийшов до обгрунтованого висновку про повне доведення вини ОСОБА_2 у скоєнні злочину, вірно кваліфікувавши його дії за ст. 186 ч.З КК України.
Таких порушень норм КПК України, які б давали підстави до скасування вироку суду, судова палата не знаходить.
Міра покарання ОСОБА_2 призначена у відповідності до вимог ст. 65 КК України з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підстав до зміни вироку суду і пом'якшення покарання засудженому судова палата не знаходить.
Разом з тим, перевіряючи справу у повному обсязі, судова палата встановила, що суд помилково, в порушення вимог ст. 93 КПК України стягнув із засуджених судові витрати за проведення хімічної експертизи, в той час як вони за ст. 309 ч.І КК України виправдані за недоведеністю їх участі у вчиненні цього злочину, та в солідарному порядку за проведення дактилоскопічної експертизи.
З цих підстав вирок суду в частині стягнення судових витрат із засуджених слід змінити, стягнувши із засуджених тільки по 58 грн. 85 коп. судових витрат за проведення дактилоскопічної експертизи.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, судова палата, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Красилівського районного суду від 11 вересня 2006 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію адвоката - без задоволення.
В порядку ст. 365 КПК України вирок суду в частині стягнення з обох засуджених судових витрат - змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 58 грн. 85 коп. судових витрат з кожного за проведення дактилоскопічної експертизи.
Головуючий