АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22-ц/774/8150/13 Головуючий в I інстанції - Решетнік М.О.

Справа № 2-690/11

Категорія 19/25 Доповідач - Городнича В.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Городничої В.С.

суддів - Лисичної Н.М., Баранніка О.П.

при секретарі - Поляковій Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аркада-Гарант" на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аркада-Гарант", третя особа; Публічне акціонерне товариства "АКБ "Аркада" про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2009 року позивачка звернулася до суду із позовною заявою, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з 29 вересня 2007 року між нею та відповідачем було укладено договір (поліс № 15160) добровільного страхування квартир та особистого майна громадян. Об'єктом страхування була квартира АДРЕСА_1, в тому числі до страхових випадків віднесена пожежа. 01 травня 2008 року стався страховий випадок, а саме пожежа у зазначеній квартирі, якою було знищено належне їй майно.

У зв'язку з вищезазначеним позивачка просила суд стягнути на її користь із відповідача страхове відшкодування в сумі 152 000 грн., моральну шкоду в сумі 50 000 грн., судові витрати в сумі 1730 грн.

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2011 року позовні вимоги позивачки задоволені частково. Стягнуто з ВАТ «СК «Аркада-Гарант» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 152 000 грн., на повернення судових витрат - 1730 грн., а всього - 153 730 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення суду, суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом встановлено, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 13 вересня 2002 р., посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_2 за реєстровим № 8388, зареєстрованого в КП «ДМБТІ» 07 жовтня 2002 р. та записаного в реєстрову книгу 455п за номером запису № 470-410, реєстраційний номер 1890967 (а.с. 16 т. 1).

Зазначена квартира була передана позивачем в іпотеку на підставі Договору про іпотечний кредит № А648/06 від 21 вересня 2005 року, укладеного 21.09.2005 року між нею та ПАТ «АКБ «Аркада» (а.с. 26-28, 124/126 т. 1).

29 вересня 2007 року між сторонами було укладено договір страхування (поліс № 15160) добровільного страхування квартир та особистого майна громадян, предметом страхування якого була зазначена квартира АДРЕСА_1 з страховою сумою в 152 000 грн. (а.с. 25 т. 1).

Встановлено, що вигодонабувачем за вищезазначеним договором виступає ПАТ АКБ «Аркада», м. Київ, вул. Суворова, 4/6. За п. 12.8 договору страхування заставодержатель набуває прав вигодонабувача у разі, коли позивач заборгував йому за кредитом і виникає необхідність відчуження та примусового продажу застрахованого майна, яке зазнало пошкоджень внаслідок страхового випадку на момент виникнення такої заборгованості.

Під час дії зазначеного договору страхування, а саме 01 травня 2008 р., стався страховий випадок - пожежа, причина виникнення якої стало горіння внаслідок теплових проявів електричної енергії (короткого замикання) в освітлювальній електромережі житлової квартири поблизу місця встановлення лічильника електричної енергії в приміщенні коридору, внаслідок якої було пошкоджено конструкції квартири і внутрішнє оздоблення (а.с. 17-24 т. 1).

В результаті пожежі квартира позивачки була пошкоджена і вартість капітального ремонту її становить 262 616 грн., що визначено було кошторисною документацією робочого проекту капітального ремонту квартири, складеного Дніпропетровським філіалом державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту НВІпроектреконструкція.

05 травня 2008 року позивачка у встановленому порядку та встановлені терміни повідомила відповідача про настання страхового випадку. Однак відповідач ухилився від прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування з причини, як зазначається у письмових запереченнях на позов (а.с. 66-68 т. 1), не надання позивачкою необхідних документів, передбачених п.п. 11,13 Договору страхування, а також не підтвердженням суми страхового відшкодування.

Згідно висновку № 2764-10 судової будівельно-технічної експертизи від 13.12.2010 р. (а.с. 3-21 т. 2) вартість матеріальної шкоди, заподіяної позивачці внаслідок пожежі в квартирі, становить 377 812,80 грн.

Згідно до наданого третьою особою розрахунку заборгованості за договором про іпотечний кредит №А 648/06 від 21.09.2005 р. у позивачки відсутня заборгованість станом на 01.05.2008 р.

Враховуючи зазначені обставини, п. 12.8 Договору страхування, суд дійшов до вірного висновку, що немає підстав для відчуження та примусового продажу застрахованого майна позивача, оскільки відсутня заборгованість.

За таких обставин суд обгрунтовано стягнув з відповідача на користь позивачки страхове відшкодування в розмірі 152 000 грн., згідно п. 12.8 Договору страхування від 29 вересня 2007 року.

Відмовляючи в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст. 4,15 ЗУ «Про захист прав споживачів» та договору страхування, згідно яких не передбачено право позивача на відшкодування моральної шкоди за рахунок відповідача.

З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини по справі, перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення не було прийнято до уваги той факт, що відповідно до висновку оцінювача ОСОБА_3 від 17.06.2008 р. вартість фактичних матеріальних збитків, які виникли внаслідок пожежі, що сталася 01.05.2008 року за адресою: АДРЕСА_1, складає 41 500,28 грн., а не суми 150 000,00 грн., яка не доведена позивачем.

Однак, як вбачається з роздрукування із Реєстру атестованих судових експертиз, свідоцтво судового експерта ОСОБА_3 є недійсним ще з 29.03.2004 р. у зв'язку із закінченням терміну свідоцтва, а отже проведена ним експертиза 17.06.2008 р. є безпідставною, а отже посилання апелянта на вищезазначені результати проведеної експертизи є необґрунтованими.

Враховуючи вищезазначене, судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було цілком обґрунтовано та правомірно застосовано висновок № 2764-10 судової будівельно-технічної експертизи від 13.12.2010 року відповідно до якої, вартість матеріальної шкоди, що була заподіяна позивачці внаслідок пожежі становить 377 812,80 грн.

Крім того, ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2010 року постановлена ухвала щодо призначення у справі судову будівельно-технічну експертизу, проти проведення якої представники відповідача не заперечували.

За умовами Договору страхування відповідач взяв на себе зобов'язання щодо виплати на користь позивача страхової суми в розмірі завданих збитків пошкодженому, застрахованому майну, але не більш ніж розмір страхової суми зазначеної в Договорі страхування, що складає 152 000,00 грн.

Таким чином, судом обґрунтовано стягнено з відповідача на користь позивача саме 152 000,00 грн.

Також, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що ВАТ «АКБ «Аркада» як іпотекодержатель та вигодонабувач за договором про іпотечний кредит має переважне право на задоволення своєї вимоги за основним зобов'язанням із суми страхового відшкодування у разі настання страхового випадку.

Проте, відповідно до п. 12.8 полісу добровільного страхування квартир та особистого майна № 15160 заставодержатель набуває прав вигодонабувача лише у разі, коли позивач заборгував йому за кредитом і виникає необхідність відчуження та примусового продажу застрахованого майна, яке зазнало ушкоджень внаслідок страхового випадку на момент виникнення такої заборгованості.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, а саме з наданого ПАТ «АКБ «Аркада» розрахунку заборгованості за договором про іпотечний кредит № 648/06 від 21.09.2005 р. станом на 01.05.2008 р., тобто на день настання страхового випадку, заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «АКБ «Аркада» за вищезазначеним договором іпотеки відсутня, а отже заборгованість за кредитним договором відсутня, як і відсутня необхідність відчуження квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з чим переважне право на отримання суми страхового відшкодування належить саме ОСОБА_1

Апелянт посилається на те, що матеріали справи не містять інформації щодо виконання позивачем вимог, передбаченими п.п. 11,13 Полісу добровільного страхування № 15160 від 29.09.2007 року, щодо виконання зобов'язання, передбаченого ним в частині виконання переліку дій Страхувальника-Позивача, а саме: у разі настання страхового випадку та дотримання ним порядку й умов здійснення страхових виплат зобов'язаний: «Протягом 2 робочих днів з моменту, коли йому стало відомо про подію, письмово повідомити про те, що трапилось, Страховика з докладним переліком обставин знищення, пошкодження застрахованого майна».

Однак, 05.05.2013 року ОСОБА_1 відповідно до п.п. 11,13 Полісу добровільного страхування квартир та особистого майна громадян № 15160 від 29.09.2007 року у зазначені договором строки, а саме у два робочі дні, звернулася до ВАТ «СК «Аркада-Гарант» з повідомленням про настання страхового випадку. Зазначене підтверджує апелянт в своїх запереченнях на позовну заяву ОСОБА_1, в якій зазначає, що по телефону представник страхувальника повідомив про пожежу в застрахованій квартирі, хоча письмове повідомлення про настання страхового випадку та письмова заява позивача на виплату страхового відшкодування відсутні. Проте з матеріалів справи вбачається, що під час дії вищевказаного договору страхування, а саме 01.05.2008 року, стався страховий випадок - пожежа в квартирі позивача, що є підставою для стягнення страхового відшкодування в судовому порядку, у разі виникнення спору між сторонами.

Посилання апелянта на те, що суд не дослідив обставини справи щодо причини настання пожежі, а позивачкою не було доведено ці обставини: чи вчинені вони цією особою, чи не має складу злочину в діях позивача, нічим не підтверджені та спростовуються матеріалами справи.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними. Крім того, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аркада-Гарант" - відхилити.

Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: