Справа 11 - 845/ 2006 рік                            Головуючий у 1 інстанції Кантур А. М.

Категорія - 296 ч. 4 КК                                                          Доповідач Антипець В. М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇ НИ

30 листопада 2006 року                     колегія суддів судової палати в кримінальних

справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Щербакова О. С суддів - Антипець В. М. Гром Л. М. з участю прокурора Щербака О. В. адвоката ОСОБА_1. засудженого ОСОБА_2.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 вересня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

,      уродженець      АДРЕСА_1,

Яготинського району Київської області, з середньою

 спеціальною освітою, одружений, який має дочку

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, працює на

Прилуцькому    ринку,    є    жителем    м.    Прилуки,

Чернігівської  області,   зареєстрований      по   АДРЕСА_2, проживає по АДРЕСА_3,

раніше не судимий.

Засуджений за ст. 296 ч. 4 КК України на три роки позбавлення волі.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_2 на

користь:

Прилуцької центральної  міської лікарні   779,   26  гривень  за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4;

- потерпілого ОСОБА_4 933, 83 гр. матеріальної шкоди та 1500 гр. моральної шкоди, а всього 2 433 гр, 83 коп., відмовивши в решті частині позову потерпілого.

2

Питання речових доказів вирішене у відповідності до ст. 81 КПК України.

Як встановив суд, 2 липня 2006 року, близько 21 години 15 хвилин, в м. Прилуки, по вул. Гімназичній, в магазині - кафе „Людмила", ОСОБА_2, перебуваючи в нетверезому стані, грубо порушуючи громадський порядок, виявляючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалась особливою зухвалістю, безпричинно ударив кулаком в обличчя незнайомого йому покупця ОСОБА_4, 1943 року народження, розбив пляшку на голові покупця ОСОБА_5, 1939 року народження, а потім розбитою пляшкою умисно заподіяв тілесні ушкодження в область руки та шиї потерпілому ОСОБА_4, що було очевидним для інших відвідувачів даного магазину - кафе і тимчасово зірвало його роботу.

В апеляції, засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії із ч. 4 на ч. 1 ст. 296 КК України, пом'якшити покарання та застосовувати ст. 75 КК України.

Свої доводи він обґрунтовує тим, що пляшку пива він придбав для того, щоб випити. В процесі хуліганських дій він ударив пляшкою по голові потерпілого, а коли пляшка розбилась, тим що залишилось, заподіяв тілесні ушкодження іншому потерпілому. При цьому він не думав, що пляшка розіб'ється і не мав наміру розбити пляшку для нанесення тілесних ушкоджень уламками від неї. Судиться вперше, у вчиненому розкаявся, має неповнолітню дитину, а тому заслуговує на поблажливість.

Заслухавши доповідача, засудженого, який підтримав свою апеляцію та просив його суворо не карати, захисника, який вважав, що суд надав неправильну оцінку діям його підзахисного та обрав суворе покарання, прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, апеляцію засудженого задовольнити, частково.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, 2 липня 2006 року, близько 21 години, до магазину - бару „ Людмила" м. Прилуки, засуджений ОСОБА_2 прийшов в нетверезому стані. Прямуючи до прилавку, зачепив присутнього в магазині ОСОБА_4, який п'яному ОСОБА_2 зробив зауваження. У відповідь на зауваження ОСОБА_2 вилаявся брутально, та ударив того кулаком в обличчя, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді забою лівого ока, крововиливу в підшкірну клітковину повік лівого ока, транзиторної, після травматичної короткозорості лівого ока, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

Продовжуючи хуліганські дії, ОСОБА_2, пляшкою пива завдав удару по голові пенсіонеру ОСОБА_5, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, забійних ран м'яких тканин лоба, різаної рани лівої щоки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Тримаючи пляшку за цілу частину, гострими уламками скла від пляшки ОСОБА_2 заподіяв різані рани в третині лівого

з

передпліччя та шиї ОСОБА_4, спричинивши тим самим легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Побиття покупців похилого віку відбувалось на очах у інших відвідувачів магазину - бару, що тимчасово зупинило роботу цього торгівельного підприємства.

Обґрунтовуючи свій висновок про кваліфікацію дій ОСОБА_2. за частиною 4 ст. 296 КК України, суд виходив з того, що під час хуліганських дій він застосовував уламок від розбитої пляшки, тобто предмет, спеціально пристосований для завдання тілесних ушкоджень.

Як зазначено в пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1991 року № 3 „Про судову практику в справах про хуліганство", спеціально пристосованими для заподіяння тілесних ушкоджень, слід визнавати такі предмети, які були пристосовані винним для згаданої цілі заздалегідь або під час вчинення хуліганських дій, а так само предмети, які хоч і не піддавались будь - якому попередньому обробленню, але були підготовлені винним для цієї ж цілі.

Пляшка пива, куплена в магазині, не може розглядатись як предмет спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень. Водночас розбита пляшка, перетворилась саме на такий предмет, яким засуджений ОСОБА_2, заподіяв різані рани ОСОБА_4, тобто під час вчинення хуліганства пристосував предмет для нанесення тілесних ушкоджень і заподіяв такі ушкодження.

За таких обставин, висновок суду про те, що хуліганські дії ОСОБА_2. були поєднані із застосуванням уламків розбитої пляшки, як предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на сукупності зібраних та розглянутих у судовому засіданні доказах та є переконливим.

Призначаючи покарання засудженому, суд першої інстанції, вказав на першу судимість винного, його позитивну характеристику, наявність на утриманні малолітньої дитини, зайняття суспільно - корисною працею, однак, на порушення вимог ст. 66 КК України, фактично, обставин, які пом'якшують покарання не врахував.

З урахуванням суспільної небезпечності скоєного злочину, особи винного, засудженому ОСОБА_2 належить обрати покарання в межах санкції ст. 296 ч. 4 КК України із звільненням від відбуття покарання з випробуванням.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити, частково.

4

Вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 вересня 2006 року щодо ОСОБА_2 змінити, пом'якшити йому покарання.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від покарання, призначеного судом, з іспитовим строком на два роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати його періодично з'являтись в органи кримінально - виконавчої системи для реєстрації, та повідомляти їх про зміну місця роботи і проживання.

В решті, цей же вирок залишити без змін.

СУДДІ:

ЩЕРБАКОВ О. С.           АНТИПЕЦЬ В. М.      ГРОМ Л. М.