Справа №2-291/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2007 року. Новомосковський міськрайонний суд у складі:

головуючого судді -                                                                                        Гречаного В.А.,

при секретарі -                                                                                                  Петренко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського горрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною подією, -

встановив:

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною подією по тих підставах, що 31.10.2004 року, близько 17-00 годин, на перехресті проспекту ім. Газети Правда з вул. 8-го Березня в м. Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна подія - позивач управляв автомобілем «ВАЗ-21093», державний номер НОМЕР_1, відповідач управляв у момент ДТП автомобілем «Мерседес-280», державний номер НОМЕР_4 сталося з вини відповідача, який допустив зіткнення з автомобілем позивача в той момент, коли позивач зупинив свій автомобіль на перехресті і пропускав автотранспорт. В автомобілі позивача в той момент, крім нього, знаходилися також його дружина ОСОБА_2 і невісткаОСОБА_3. Всім їм були заподіяні тілесні пошкодження, їх відвезли в лікарню, де надали першу медичну допомоги. З 6-й Дніпропетровської міської лікарні позивач і його дружина були направлені на стаціонарне лікування за місцем проживання в Новомосковську міськлікарню де вони проходили лікування - позивач з діагнозом струс головного мозку, забита рана голови, правої кисті і правої гомілки, а позивачка ОСОБА_2 з діагнозом струс головного мозку, забита рана голови, удар грудної клітки справа. З лікарні позивач був виписаний на амбулаторне лікування 17.11.2004 року, позивачка ОСОБА_2 - 23.11.2004 року.

Згідно звіту № 35 від 13.11.2004 року, складеного оцінювачем майна, матеріальна шкода, заподіяна власнику автомобіля «ВАЗ-21093», державний номер НОМЕР_1, тобто позивачу, в результаті пошкодження його автомобіля у зв'язку з ДТП складає на 13.11.2004 року 29409 грн. 60 коп.. Вартість послуг оцінювача по експертизі складає 485 грн.. Після того, як сталася ДТП, всі троє позивачів для відновлення свого здоров'я придбавали в аптеках і лікарнях лікарські препарати, сума витрат на які склала 1148 грн. 23 коп.. Позивачам також була причинена моральна шкода, що виразилася в нервових зривах, переживаннях з приводу погіршення свого стану здоров'я, в постійних головних болях, в появленні нервозності і дратівливості, що негативно відображається на відносинах позивачів між собою і з близькими людьми.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на свою користь суму заподіяної матеріальної шкоди, пов'язаного з втратою товарної вартості його автомобіля у розмірі 29409 грн. 60 коп., а також суму витрат, пов'язаних з оплатою послуг експерта-товарознавця у розмірі 485 грн.. Всі троє позивачів просили стягнути з відповідача в свою користь суму витрат, пов'язаних з придбанням лікарських препаратів у розмірі 1148 грн. 23 коп., а також 30000 грн., в рахунок заподіяної їм моральної шкоди, судові витрати покласти на відповідача.

У судовому засіданні позивачі підтримали позов. Відповідач в суд не з'явився, хоча належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення в газеті «Вісті Придніпров'я» (а.с. 70).

Позивач ОСОБА_1 пояснив суду, що автомобіль «ВАЗ-21093» належить йому на праві власності. В результаті ДТП, що сталася з вини відповідача 31.10.2004 року, автомобіль одержав великі механічні пошкодження і відновленню не підлягає. Позивачу були заподіяні тілесні пошкодження, внаслідок чого йому надавалась допомога в 6-й Дніпропетровській міській лікарні, а потім з 02.11.2004 року по 17.11.2004 роки він знаходився на лікуванні в хірургічному відділенні Новомоськовськой міськлікарні. Дружина також знаходилася там на

2

лікуванні стаціонарно, а невісткаОСОБА_3 лікувалася амбулаторно. Всі втрьох вони витратили на лікування і придбання медикаментів 1148 грн. 23 коп.. Діями відповідача позивачу була причинена моральна шкода, яка виразилася у тому, що позивач переніс стрес, фізичний біль, стан його здоров'я погіршав і не відновився дотепер, позивач переживає з приводу стану свого здоров'я і з приводу того, що його автомобіль прийшов в непридатність і він не може ним користуватися. Все це заподіює позивачу моральні страждання і незручності. Уточнивши свої позовні вимоги, позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача в свою користь 29409 грн. 60 коп. в рахунок матеріальної шкоди, заподіяної йому пошкодженням автомобіля, 485 грн. витрат по проведенню експертизи за оцінкою шкоди, нанесеної автомобілю, витрати на лікування і придбання медикаментів в сумі 382 грн. 70 коп. (тобто 1/3 частину від суми витрат у розмірі 1148 грн. 23 коп., які позивачі несли втрьох), витрати за розміщення оголошення в газеті про виклик відповідача в суд в сумі 75 грн. і 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Позивачка ОСОБА_2 пояснила суду, що внаслідок ДТП їй були заподіяні тілесні пошкодження, їй була надана допомога в 6-й Дніпропетровській міській лікарні, а потім з 02.11.2004 року по 23.11.2004 року вона знаходилася на лікуванні в хірургічному відділенні Новомосковської міськлікарні. їх невісткаОСОБА_3 лікувалася амбулаторно. Втрьох вони витратили на лікування і придбання медикаментів 1148 грн. 23 коп.. Діями відповідача позивачці ОСОБА_2 була причинена також моральна шкода, яка виразилася у тому, що вона перенесла стрес, фізичний біль, стан її здоров'я погіршав і не відновився дотепер, позивачка переживала і переживає з приводу стану свого здоров'я, що погіршав, і необхідності у зв'язку з цим лікуватися, це заподіює позивачці моральні страждання і незручності. Уточнивши свої позовні вимоги, позивачка ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на лікування і придбання медикаментів в сумі 382 грн. 70 коп. (тобто 1/3 частину від суми витрат у розмірі 1148 грн. 23 коп., які позивачі несли втрьох) і 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

ПозивачкаОСОБА_3 пояснила суду, що в результаті ДТП їй були заподіяні тілесні пошкодження - струс мозку, удари ноги і руки. їй були надана перша допомога, а потім вона лікувалася амбулаторно, в лікарні не лежала. Втрьох позивачі витратили на лікування і придбання медикаментів 1148 грн. 23 коп.. Діями відповідача позивачціОСОБА_3був причинена, крім матеріальної, також і моральна шкода, яка виразилася у тому, що вона перенесла стрес, фізичний біль, у неї з'явився страх перед автомобілями, який не проходить і до теперішнього часу, стан її здоров'я погіршав і не відновився остаточного дотепер, позивачка переживала і переживає з приводу стану свого здоров'я і через те, що сталося, їй це заподіює моральні страждання і незручності. Уточнивши свої позовні вимоги, позивачкаОСОБА_3 просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на лікування і придбання медикаментів в сумі 382 грн. 70 коп. (тобто 1/3 частину від суми витрат у розмірі 1148 грн. 23 коп., які позивачі несли втрьох) і 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Суд, вислухавши пояснення позивачів, дослідивши докази по справі в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступних підставах.

Як убачається з оглянутої в судовому засіданні кримінальної справи № 69051114 за фактом ДТП з участю водіїв ОСОБА_4ОСОБА_1 постановою слідчого СУ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 06.05.2006 року провадження по даній кримінальній справі було закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України. Як вказано в постанові (листи закритої кримінальної справи 131-133), 31.10.2004 року, приблизно в 17-00 годин, в м. Дніпропетровську на проспекті ім. Газети Правда, в районі перехрестя з вул. 8-го Березня, водій ОСОБА_4 управляючи автомобілем «Мерседес», держ. номерНОМЕР_4, виїхав на розділову смугу і допустив зіткнення з автомобілями, що стояли, у тому числі і з автомобілем «ВАЗ-2109», держ. номер НОМЕР_1 під управлінням водія ОСОБА_1. В результаті ДТП ОСОБА_2 і ОСОБА_1 були заподіяні легкі тілесні пошкодження з короткочасним розладом здоров'я. У постанові вказано, що склад злочину, передбаченого ст. 286 КК України, передбачає спричинення потерпілому тілесних пошкоджень середнього ступеня тяжкості або більш тяжких, тому в діях водія ОСОБА_4 відсутній склад злочину.

3

Проте, закриття кримінальної справи по даних підставах усуває тільки злочинність діяння і його караність, тобто спричинення потерпілому легких тілесних пошкоджень унаслідок порушення Правил дорожнього руху не тягне за собою кримінальної відповідальності особи, їх що заподіяла. Разом з тим, ця особа не звільняється від обов'язку відшкодовувати шкоду, заподіяну його діянням, оскільки згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» з подальшими змінами, шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, що її заподіла, незалежно від наявності вини, якщо це було результатом дії джерела підвищеної небезпеки. Це положення також відображене в ст. 1187 ЦК України за винятком випадків, коли шкода виникла у разі непереборної сили або наміру потерпілого.

Виходячи з цього, суд вважає, що оскільки відповідач ОСОБА_4 заподіяв шкоду позивачам управляючи джерелом підвищеної небезпеки, а саме автомобілем, то незалежно від наявності вини в його діях, відповідач повинен відшкодовувати цю шкоду. Суд не убачає зв'язку дорожньо-транспортної події, що сталася, з дією непереборної сили або з наміром потерпілих, як з чинниками, які згідно ст. 1187 ЦК України і п. 2 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України виключають відповідальність власника джерела підвищеної небезпеки при спричиненні шкоди, оскільки в даному випадку такі чинники відсутні.

Таким чином, суд вважає встановленим, що 31.10.2004 року, приблизно в 17-00 годин, в м. Дніпропетровську на проспекті ім. Газети Правда, в районі перехрестя з вул. 8-го Березня, відповідач ОСОБА_4, управляючи автомобілем «Мерседес», державний номерНОМЕР_4, виїхав на розділову смугу і допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2109», державний номер НОМЕР_1 під управлінням водіяОСОБА_1 внаслідок чого позивачам були заподіяні тілесні пошкодження, а автомобіль позивача одержав механічні пошкодження, що також підтверджується копією довідки начальника чергової частини ДАІ (а.с. 11) і фотографією пошкодженого автомобіля (а.с. 59).

Згідно звіту № 35 за визначенням матеріальної шкоди, нанесеної власнику автомобіля від 13.11.2004 року, складеного експертом-товарознавцем Дніпропетровської станції технічного обслуговування № 2 Лобашевським В.Ф., матеріальна шкода, заподіяна власнику автомобіля «ВАЗ-21093», державний номер НОМЕР_1, в результаті пошкодження автомобіля складає на 13.11.2004 року 29409 грн. 60 коп. (а.с. 60-63). Суд приймає звіт № 35 як доказ заподіяної матеріальної шкоди позивачу, оскільки даний звіт складений фахівцем організації, що має сертифікат суб'єкта оцінної діяльності (а.с. 66, 67). Тому сума 29409 грн. 60 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Як убачається з копії епікризу, позивач ОСОБА_1 унаслідок ДТП 31.10.2004 року знаходився на лікуванні в хірургічному відділенні Новомоськовської міської лікарні з діагнозом: струс головного мозку, забита рана голови, правої кисті, правої гомілки з 02.11.2004 року по 17.11.2004 року, після чого був виписаний на амбулаторне лікування. Позивачка ОСОБА_2 знаходилася на лікуванні там же з діагнозом: струс головного мозку, забита рана голови, удар грудної клітки справа з 02.11.2004 року, виписана 23.11.2004 року (а.с. 9). Позивачка ОСОБА_3 лікувалася амбулаторно, про що позивачі підтвердили суду.

Як убачається з копій чеків і квитанцій на а.с. 6-8, документально підтверджені витрати позивачів на лікування склали 1640 грн. 26 коп.. Проте, оскільки позивачі стверджують, що ними було витрачено на лікування утрьох 1148 грн. 23 коп., суд не може виходити за межі позовних вимог і вважає, що позивачі витратили на лікування саме 1148 грн. 23 коп.. Оскільки в судовому засіданні позивачі пояснили, що витрати на лікування і придбання медикаментів вони несли в рівній мірі, суд вважає, що на користь кожного з позивачів з відповідача слідує стягнути по 382 грн. 70 коп., тобто по 1/3 частини від суми витрат на лікування і придбання медикаментів.

Суд вважає, що діями відповідача позивачам була причинена моральна шкода, що виразилася в перенесеному стресі, шоку і переживаннях від того, що трапилося, через пошкодження автомобіля, яким вони користувалися, розлад здоров'я і перенесений фізичний біль, через порушення нормального ритму життя через лікування і несення непередбачених

4

матеріальних витрат. Все це, на думку суду, доставило позивачам моральні страждання і психологічний дискомфорт, що посилюється небажанням відповідача добровільно відшкодовувати шкоду і необхідністю позивачам звертатися до суду за захистом своїх прав. Тому, вимоги позивачів в даній частині є обгрунтованими і відповідають ст. 1167 ЦК України. Разом з тим, суд вважає суму в розмірі 10000 грн., яку кожний з позивачів просить стягнути з відповідача на свою користь у відшкодування моральної шкоди, надмірно завищеної і підлягаючої стягненню з відповідача в меншому розмірі - в сумі по 5000 грн. на користь кожного з них.

У частині позову про стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 витрат за проведення товарознавської експертизи в сумі 485 грн. слідує відмовити, оскільки такі витрати документально не підтверджені, доказів про сплату даної суми позивач суду не надав.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 слідує стягнути витрати по справі в сумі 75 грн., понесені ним за розміщення оголошення в газеті про виклик відповідача в суд (а.с. 69), а також з відповідача слідує стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 314 грн. (305 грн. 50 коп., тобто 1% від задоволеної частини позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди в загальній сумі 30557 грн. 83 коп. + 8 грн. 50 коп. по моральній шкоді) і, на підставі ст. 81 ЦПК України, з відповідача слідує стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 81, 88, 212, 215 ЦПК України, ст. ст. 1187, 1167 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», суд, -

вирішив:

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 29792 грн. 30 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, витрати по справі в сумі 75 грн., всього - 34867 грн. 30 коп..

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 382 грн. 70 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, всього - 5382 грн. 70 коп..

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 382 грн. 70 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, всього - 5382 грн. 70 коп.

У решті частини позову ОСОБА_1, ОСОБА_2і ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути із ОСОБА_4 судовий збір в дохід держави в сумі 314 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження або протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набрало законної чинності 25.06.2007 року.