Лутугинський районний суд Луганської області
Справа № 416/3836/13-ц
Провадження № 2/416/1459/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.11.2013 року Лутугинський районний суд Луганської області в складі:
головуючого судді Шпідько В.Г., при секретарі Семьонкіній-Галата М.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Лутугине справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Тарасівка», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності ,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що В 2000 році між ОСОБА_1 та Колективним сільськогосподарським підприємством імені Кірова було досягнуто домовленості про купівлю-продаж нерухомого майна, а саме: квартири №4 в житловому будинку, розташованому за адресою: Луганська обл., Лутугинський р-н, с. Весела Тарасівка, вул. Матросова, 10. Між ними було погоджено всі належні умови договору купівлі-продажу вказаної квартири, зокрема, щодо ціни та передачі ії у власність, що підтверджується нижченаведеним.
10 лютого 2000 року правлінням КСП ім.. Кірова було вирішено продати ОСОБА_1 вищевказану квартиру ( в якій вона проживає з 1978 р.) та провести розрахунок за цю квартиру шляхом погашення заборгованості по заробітній платі, що підтверджується витягом з протоколу №7 спільного засідання комісії з реформування КСП ім..Кірова від 10.02.2000 р., копія якого додається до позовної заяви.
Таким чином, шляхом погашення заборгованості по заробітній платі, вартість квартири у розмірі 1 236 грн. була стягнена з заробітної плати ОСОБА_1, що підтверджується довідкою КСП ім..Кірова №23 від 31.03.2000 р., копія якої додається. У цей же день між ОСОБА_1 та КСП ім..Кірова був укладений акт прийомки-передачі купленої нею квартири, та вона розпочала своє володіння придбаним зазначеним нерухомим майном вже на правах законної власниці.
Таким чином, і ОСОБА_1, і КСП ім. Кірова були повністю виконані всі умови укладеної ними угоди купівлі-продажу вищезазначеної квартири що, зокрема, підтверджено письмовими доказами, копії яких додаються до заяви. Одразу посвідчити нотаріально договір не було можливості та вони домовилися зробити це найближчим часом. ОСОБА_1 намагалася оформити своє право власності належним чином та зверталася до КСП з проханнями укласти та посвідчити договір нотаріально, але КСП ім.. Кірова постійно ухилялося від цих дій, посилаючись на якісь проблеми з документами, які повинні були бути оформлені цим підприємством. Та в квітні 2000 року так і не встигнувши оформити договір у нотаріальній конторі КСП ім. Кірова було ліквідоване.
Правонаступником КСП ім. Кірова стало ТОВ «Тарасівка», якому ніяких ані документів ані прав відносно вищезазначеного будинку не було передано.
Виходячи з усього викладеного, через те, що укладена між ОСОБА_1 та КСП ім..Кірова угода нотаріально не була посвідчена, вона не може реалізувати своє право власності на куплене нею нерухоме майно і тому у неї немає іншого способу, крім як в судовому порядку підтвердити своє право власності на це нерухоме майно
Оскільки спірні правовідносини між ОСОБА_1 та КСП ім.. Кірова виникли до 1 січня 2004 року, то відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року при вирішенні справи необхідно керуватися нормами Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.
У судове засідання представник позивача надала заяву в якій просить розглянути справу без її участі, та на позові вона наполягає.
Представник відповідачів в судове засідання надав заяву в якій просить розглянути справу без його участі та з позовом він згоден .
Треті особи в судове засідання надали заяви в яких просять розглянути справи без їх участі на з позовом вони згодні.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає,що позов підлягає задоволенню з наступних підстав
Відповідно до ст.153 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, який діяв на момент укладення угоди, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Відповідно до статті 224 ЦК УРСР 1963 р. за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 227 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, договір купівлі-продажу нерухомості повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Відповідно до ч.2 ст.47 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Також і згідно чинної на сьогодні ч.2 статті 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Відповідно до ч.3 ст.334 ЦК України, чинної на сьогодні, право власності на майно за договором, що підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Будь-яких претензій до зазначеного майна ніким ніколи не пред’являлося, осіб, які б оспорювали право власності ОСОБА_1 немає.
Щодо характеристики правового статусу придбаного ОСОБА_1 нерухомого майна, то згідно інвентаризаційної документації на зазначений будинок вбачається, що цей будинок мав та має правовий статус саме будинку, який юридично має розподіл на частки, а не на квартири. Розподіл будинку на квартири був зроблений фактично, для полегшення ведення документації щодо реєстрації громадян. А що стосується оформлення права власності, то застосовується саме поділ на частки.
Одним з третіх осіб по даній справі, а саме ОСОБА_2 було оформлене право власності на 49/100 часток зазначеного будинку на підставі Свідоцтва про право власності, виданого ЛРКП «БТІ» 12.09.2003 р. На 23/100 частки (власницею яких фактично являється позивачка) та 28/100 часток, якими користується інша третя особа по справі, ОСОБА_3, право власності не оформлене (що підтверджується довідкою ЛРКП «БТІ» №435 від 23.08.2013 р., копія якої додається).
Також, зазначаю, що на час придбання позивачкою вищезазначеного нерухомого майна, будинок був фактично розподілений на 4 квартири. Після того як ОСОБА_2, який фактично займав дві квартири, на які він потім оформив право власності, став власником цих двох квартир як єдиного нерухомого майна, відповідно до рішення №38 виконкому Веселотарасівської сільської ради від 26.07.13 р., в зазначеному житловому будинку нумерація квартир була впорядкована таким чином, що замість чотирьох квартир в будинку стало три. Відповідно, вийшло так, що на даний час позивачка являється зареєстрованою та проживає в квартирі №2.
Таким чином, виходить те, що у КСП ім.Кірова позивачка придбала саме 23/100 часток житлового будинку, розташованого за адресою: Луганська обл., Лутугинський р-н, с.Весела Тарасівка, вул. Матросова, 10, суд визнає такий договір дійсним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60,118-120 ЦПК України, ст.ст. 47 ч.2, 153, 224, 227 ЦК УРСР 1963 р., Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, ст.328 ЦК України ст. ст. 207,208, 328,220,392, 638, 656, 689, 691 ЦК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Тарасівка про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.
Визнати факт, що за угодою купівлі-продажу від 10.02.2000 р., укладеною між ОСОБА_1 та Колективним сільськогосподарським підприємством імені Кірова , ОСОБА_1 придбала 23/100 часток житлового будинку, розташованого за адресою: Луганська обл., Лутугинський р-н, с. Весела Тарасівка, вул. Матросова, 10.
Визнати угоду купівлі-продажу 23/100 часток будинку, розташованого за адресою: Луганська обл., Лутугинський р-н., с. Весела Тарасівка, вул.Матросова, 10, між ОСОБА_1 та Колективним сільськогосподарським підприємством імені Кірова дійсною.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 23/100 часток будинку, розташованого за адресою: Луганська обл., Лутугинський р-н., с.Весела Тарасівка, вул. Матросова, 10
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Лутугинський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя: