СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2013 року Справа № 919/512/13
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Рибіної С.А.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Голика В.С.,
за участю представників сторін:
позивача - Ільмінська В.В., представник, довіреність № 709-Д від 26.12.202;
відповідача - не з`явився, Квартирно-експлуатаційний відділ Міністерства оборони України у місті Сімферополі;
третіх осіб - не з`явився, Військова частина А1656;
- не з`явився, Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим;
- не з`явився, Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим,
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Грицай О.С.) від 11 вересня 2013 року у справі №919/512/13
за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" (вул. Київська, буд. 74/6, Сімферополь, 95034)
до Квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони України у місті Сімферополі (вул. Павленко, буд.9, Сімферополь, 95006)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військова частина А1656 (вул. Н.Островської, 8, Севастополь, 99000)
Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19, Сімферополь, 95015)
Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Павленко, 48, Сімферополь, 95051)
про стягнення 9068,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "ДТЕК "Крименерго" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Військової частини А 1656 про стягнення заборгованості у розмірі 9276,13 грн.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідачем порушені обов`язки за договором № 4039 від 16 червня 2005 року про поставку електричної енергії в частині повної та своєчасної оплати за отриману енергію.
При розгляді справи судом по суті судом першої інстанції встановлено, що належним відповідачем є Квартирно-експлуатаційний відділ Міністерства оборони України у місті Сімферополі, який залучений до участі у справі ухвалою господарського суду міста Севастополя від 30 травня 2013 року в якості відповідача.
Заявою від 03 липня 2013 року позивачем були уточнені позовні вимоги: позивач просить стягнути заборгованість у сумі 8813,03 грн. та 3% річних у сумі 254,97 грн., а всього 9068,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 14 серпня 2013 року до участі у справі залучені в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військова частина А1656 та Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим.
Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Грицай О.С.) від 11 вересня 2013 року у справі № 919/512/13 у задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" про стягнення 9068,00 грн. відмовлено.
При винесенні рішення суд керувався тим, що відсутні докази підписання Додаткової угоди від 04.04.2012 до договору № 4039 від 16.06.2005 саме у червні 2012 року, відтак нарахування за перетоки реактивної електроенергії за червень 2012 року не відповідає вимогам чинного законодавства та умовам Договору.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони України у місті Сімферополі борг за перетік реактивної електроенергії в сумі 8813,03 грн., 3% річних за прострочення платежу в сумі 254,97 грн. та судові витрати в розмірі 1720,50 грн.
Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає неповне з`ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального права.
Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що господарським судом першої інстанції не було враховано, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми спеціального законодавства, а саме: Правил користування електричною енергією та Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії. Позивач зазначає, що відшкодування витрат за перетікання електроенергії повинно здійснюватись не тільки на підставі умов договору, але і по Закону України "Про електроенергетику". Крім того, заявник апеляційної скарги зазначає, що внесення змін до договору відбулось в червні 2012 року до розрахункової дати червня - 12 числа поточного розрахункового місяця. Інші доводи та обгрунтування викладені в апеляційні скарзі.
Ухвалами Cевастопольського апеляційного господарського суду від 01 жовтня 2013 року відновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" прийнята до провадження колегією у складі: головуючого судді Рибіної С.А., суддів Гоголя Ю.М., Дмитрієва В.Є. та призначена до розгляду.
Розпорядженням від 04 листопада 2013 року суддю Дмитрієва В.Є. замінено на суддю Голика В.В., розгляд справи почато спочатку.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі.
Інші учасники судового процесу явку уповноважених представників у судове засідання 18.11.2013 не забезпечили, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені відповідно до приписів чинного законодавства.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.
Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, судова колегія вважає, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги відсутні.
На підставі вищевикладеного, судова колегія визнала можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутності відповідача та третіх осіб, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
16 червня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством "Крименерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго") (постачальник) та Військовою частиною А1656 (споживач) укладений договір № 4039 про постачання електричної енергії (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі відповідно до умов цього договору та додатків до нього, які є невід'ємними частинами Договору (а.с.8-11).
Розділом 2 Договору визначені зобов'язання сторін, зокрема, споживач зобов'язаний здійснювати оплату за послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії між енергомережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №5 "Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії".
Всі зміни та додатки до цього Договору оформлюються у письмовому вигляді, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін (п.9.2 Договору).
Додатковою угодою від 03.01.2006 сторони погодили, що платником за Договором №4039 від 16.06.2005 є Ялтинська Квартирно-експлуатаційна частина району та доповнили Договір пунктом наступного змісту: "Платник зобов'язується сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, відповідно до умов додатку "Порядок розрахунків", а також здійснювати оплату за послуги та компенсацію перетоку реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача відповідно до додатку №5 "Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії" (а.с.17-19).
Відповідно до Додаткової угоди від 11.12.2006 Платником за поставлену споживачу електроенергію є Квартирно-експлуатаційний відділ Міністерства оборони України у місті Сімферополі. Крім того, платник зобов'язується сплачувати компенсацію перетоків реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача відповідно до додатку №5 "Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії" (а.с. 20-22).
З додаткових угод від 05.01.2012 та від 27.07.2012 вбачається, що Квартирно-експлуатаційний відділ Міністерства оборони України у місті Сімферополі є платником за договором про постачання електроенергії № 4039 від 16.06.2005.
Додатковою угодою від 04.04.2012 до договору №4039 від 16.06.2005 сторони виключили Додаток № 5 "Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії". Угода підписана директором енергозбуту Публічного акціонерного товариства "Крименерго", командиром Військової частини А1656 та начальником відділу Квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони України у місті Сімферополі із зазначенням дати підписання 04.04.2012.
Однак, позивач вважає, що фактично дана Додаткова угода підписана сторонами у червні 2012 року, відтак оплата за перетоки реактивної електроенергії повинна відбуватись по червень 2012 року включно.
Відповідач не здійснив оплату в установлені строки та об`єми, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за перетоки реактивної електроенергії за червень 2012 року в розмірі 8813,03 грн.
Вищевикладене стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Господарський суд міста Севастополя позов залишив без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, дотримання ним норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з наступним.
У відповідності до вимог статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод); з інших юридичних фактів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Спірні правовідносини регулюються, зокрема, положеннями Закону України "Про електроенергетику" (далі - Закон) та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31 липня 1996 року (далі - ПКЕЕ).
Відповідно до статті 26 Закону споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та ПКЕЕ та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Згідно статті 275 Господарського кодексу України та п.10.2 ПКЕЕ, які місять аналогічні положення, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Договір про постачання електричної енергії укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом (п.1.3 ПКЕЕ).
Такий Договір укладений сторонами 16.06.2005 та є діючим на момент вирішення спору.
Відповідно до п. 5.5 ПКЕЕ порядок обліку перетікання реактивної електричної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (у разі приєднання електроустановок споживача безпосередньо до мереж постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей умовами при укладені договору про постачання електричної енергії.
Згідно п.6.1 ПКЕЕ розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.
Нормами статті 180 Господарського кодексу України встановлені вимоги до змісту господарського договору та його істотних умов та визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Тобто, умови договору можуть узгоджуватись сторонами за вільним волевиявленням або прийматися як обов`язкові відповідно до законодавства.
Судовою колегією встановлено, що сторони при укладенні договору дійшли згоди щодо всіх істотних умов, у тому числі, щодо здійснення розрахунків за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та споживачем.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договором виконав повністю. Відповідачем були сплачені рахунки за реактивну електричну енергію до червня 2012 року.
Як зазначалось вище, додатковою угодою від 04.04.2012 року до договору №4039 від 16.06.2005 внесені зміни до пункту 2.2.4 Договору, а саме: виключено Додаток № 5 "Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії".
Таким чином, сторони скасували підстави для нарахування та стягнення за перетікання реактивної електроенергії.
Вказана угода підписана 04.04.2012 директором енергозбуту Публічного акціонерного товариства "Крименерго", командиром Військової частини А1656 та начальником відділу Квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони України у місті Сімферополі.
Зі змісту Додаткової угоди від 04.04.2012 вбачається, що вона набуває чинності з моменту її підписання.
Тому судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду щодо дати підписання Додаткової угоди, якою є саме 04 квітня 2012 року.
Відтак, висновки суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача обов`язку сплатити за реактивну електроенергію в розмірі 8813,03 грн. у червні 2012 року, є правомірними.
Враховуючи відсутність основної заборгованості, для нарахування 3% річних у позивача відсутні, тому вимога позивача в цій частині задоволенню не підлягає.
Дослідивши доводи заявника, які викладені в апеляційній скарзі, судова колегія зазначає наступне.
В апеляційній скарзі заявник вказує, що господарським судом першої інстанції не була врахована дата отримання листа Квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони України у місті Сімферополі № 7/1710 від 07.06.2012, яким направлена Додаткова угода від 04.04.2012, тому датою внесення змін до Договору слід вважати червень 2012 року.
Вказаний довід не приймається судовою колегією, оскільки зі змісту Додаткової угоди вбачається, що сторони домовилися, що вона набуває чинності з моменту її підписання сторонами. Датою підписана всіма сторонами значиться "04 квітня 2012 року", доказів підписання вказаної угоди іншою датою сторони не мають, суду не надали. Відтак, отримання Додаткової угоди позивачем у червні 2012 року не є підставою для визнання її такою, що набула чинності з червня місяця.
Посилання позивача на встановлення Методикою обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії розміру такої плати не приймається судовою колегією, оскільки даною Методикою встановлено обов`язкове закріплення її розміру в Договорі, що не було виконано сторонами, враховуючи Додаткову угоду від 04.04.2012.
Щодо доводу позивача про сплату відповідачем рахунків за квітень та травень 2012 року без врахування змін, внесених Додатковою угодою від 04.04.2012, судова колегія зазначає, що ця оплата жодним чином не впливає на дату підписання Додаткової угоди, тому не може бути прийнята як доказ підтвердження її укладення з іншої, ніж в угоді зазначена, дати.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарського суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом правильно встановлені та досліджені всі обставини справи, права та обов'язки сторін, рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права України.
Таким чином, судова колегія вважає оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції законним та обґрунтованим, визнає, що підстави для його скасування відсутні, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 11 вересня 2013 року у справі № 919/512/13 залишити без змін.
Головуючий суддя С.А. Рибіна
Судді Ю.М. Гоголь
В.С. Голик
Розсилка:
1. Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго" (вул. Київська, буд. 74/6, Сімферополь, 95034).
2. Квартирно-експлуатаційний відділ Міністерства оборони України у місті Сімферополі (вул. Павленко, буд.9, Сімферополь, 95006).
3. Військова частина А1656 (вул. Н.Островської, 8, Севастополь, 99000).
4. Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19, Сімферополь, 95015).
5. Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Павленко, 48, Сімферополь, 95051).