Справа № 22/1075 Головуючий у 1 інст. Григорусь Н.Й.
категорія 15 Доповідач Кашапова Л.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2006 року
Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - Кашапової Л.М.
суддів - Плотіциної Н.А., Омельчука М.І.
при секретарі - Константіновій І.А.
з участю прокурора Сидоренка О.П.,
апелянта ОСОБА_1.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Житомирської обласної філії ДП МВС України "Спецсервіс", ДП МВС України "Спецсервіс" про стягнення заборгованості по орендним платежам, відшкодування збитків, визнання угоди дійсною
за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 14 квітня 2006 року -
встановив:
В березні 2005 року ОСОБА_2. звернувся в суд з позовом до Житомирської обласної філії державного підприємства МВС України "Спецсервіс", в якому просив стягнути з відповідача 2551грн. 72коп. заборгованості по орендним платежам та 49440грн. 04коп. штрафних санкцій за просрочку платежів станом на 31.12.2004 року, а всього 51991грн.76коп.
Посилався на те, що в лютому 2004 року відповідач уклав з ним договір оренди автомобіля "Тойота" д.н.НОМЕР_1, який належить йому на праві приватної власності. Згідно п.5 вказаного договору орендна плата була встановлена в розмірі 250грн. на місяць без врахування витрат на паливо та поточний ремонт. Крім того, було передбачено, що орендна плата повинна виплачуватись не пізніше 5 числа кожного місяця, однак жодного разу вона виплачена не була.
В червні 2005 року представник позивача ОСОБА_1 подав до суду додаткову позовну заяву, в якій просив визнати дійсним договір оренди легкового автомобіля "Тойота" д.н.НОМЕР_1 від 23.02.2004 року, укладений між ОСОБА_2 та Житомирською обласною філією ДП МВС України "Спецсервіс".
Посилався на те, що відповідач з моменту укладення договору оренди ухилявся від нотаріального посвідчення угоди, мотивуючи це відсутністю коштів.
В жовтні 2005 року представник ДП УМВС України "Спецсервіс" подав заяву про застосування повороту виконання рішення Богунського районного суду м.Житомира від 14.06.2.005 року, згідно якого позивачу було виплачено 52520грн. 26коп. і яке було скасоване ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 18.10.2005 року.
Протокольною ухвалою суду від 14.02.2006 року до участі в справі в якості співвідповідача притягнуто ДП МВС України "Спецсервіс".
Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 14.04.2006 року в задоволенні позову відмовлено.
Заяву про поворот виконання рішення Богунського районного суду м.Житомира від 14.06.2005 року задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_2 повернути отримані ним кошти за рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 14.06.2005 року в розмірі 52520грн. 26коп. на рахунок Житомирської обласної філії ДП МВС України "Спецсервіс".
В апеляційній скарзі представник Позивача ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що висновки суду є необгрунтованими, суд не дав належної оцінки зібраним по справі доказам та порушив норми процесуального закону.
Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст.ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач вимагає виконання умов договору оренди автомобіля "Тойота" д.н.НОМЕР_1, укладений між ним, як фізичною особою, та Житомирською обласною філією ДП МВС України "Спецсервіс" 23.02.2004 року, який не був нотаріально посвідчений, а тому згідно вимог ст.220 ч.1 ЦК України є нікчемним і відповідно немає підстав для примусового зобов'язання будь-якої сторони виконувати умови вказаного договору.
Згідно вимог ст.220 ч.2 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Судом встановлено, що спірна угода не була зареєстрована в філії, автомобіль не взятий на баланс філії, як орендоване майно, та не поставлений на тимчасовий облік в органах ДАІ. Документальних доказів на підтвердження того, що в зв'язку з експлуатацією автомобіля виписувались шляхові листи, проводилось списання витрат на бензин по бухгалтерських документах чи нараховувались амортизаційні відрахування, суду не надано. Зазначені обставини вказують на те, що автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу для використання в філію не передавались, а отже посилання позивача на те, що відбулося часткове виконання умов договору оренди, є необгрунтованим.
Звертають на себе увагу і слідуючі факти, які спростовують доводи позивача щодо конкретних обставин укладення спірної угоди: в матеріалах справи знаходиться два екземпляри договору оренди, які мають розбіжності в тексті, що стосуються реквізитів філії. В одному з них вказано рахунок № 26008003381 в Житомирській філії КБ "Захід-інкомбанку", який було закрито 29.06.2004 року, в іншому - рахунок № 26003664 6 в Житомирській обласній дирекції АППБ "Аваль", який було відкрито вже після дати укладення договору, а саме 18.03.2004 року /а.с.4,5,33, 3499,178,204/.
Крім того, в спірній угоді зазначено недостовірна інформація про ціну автомобіля в сумі 14000 у.о., тоді як автомобіль був придбаний на автомобільній товарній біржі за кілька днів до укладення договору оренди за 5000грн. /а.с.30/.
Згідно довідки відділу ДАІ УМВС України в Житомирській області від 13.04.2006 року НОМЕР_2 автомобіль "Тойота", що належить позивачу, був поставлений на реєстраційний облік в органах ДАІ лише 02.11.2004 року, а отже до цього часу позивач був позбавлений права розпоряджатися належний йому автомобілем, в т.ч. і здавати його в оренду.
Посилання апелянта на те, що суд не дав належної оцінки тій обставині, що Житомирська обласна філія ухилилась від нотаріальногопосвідчення договору, посилаючись на відсутність коштів, є необгрунтованим, оскільки позивач ОСОБА_2, як провідний
спеціаліст Житомирської філії знав, що філія являється структурним підрозділом державного підприємства, всі видатки філії визначаються заздалегідь затвердженим кошторисом установи, і будь-які фінансові нововведення повинні бути погоджені з самим державним підприємством МВС України "Спецсервіс", оскільки з 01.01.2004 обласні філії мають консолідований баланс з підприємством /а.с.9/. Доказів про те, що про укладену угоду було повідомлене державне підприємство, суду не надано.
За даних обставин висновок суду про те, що позовні вимоги є безпідставними, відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги щодо упередженого, в інтересах відповідача, ведення справи є безпідставними, висновків суду не спростовують, не містять посилань на порушення судом норм процесуального закону чи неправильне застосування норм матеріального закону, яке призвело чи могло призвести до неправильного вирішення справи.
Безпідставним є і посилання апелянта на те, що судом порушені вимоги цивільно-процесуального законодавства, так як стороною по справі була Житомирська обласна філія ДП МВС України "Спецсервіс", яка не являється юридичною особою. З врахуванням того, що протокольною ухвалою суду від 14.02.2006 року за клопотанням представника позивача до участі в справі було притягнуто належного відповідача - ДП МВС України "Спецсервіс" і в позові як до філії, так і до державного підприємства відмовлено, немає підстав вважати, що в процесі розгляду справи були порушені права будь-якої сторони чи неправильно застосовані-норми цивільно-процесуального законодавства.
Обгрунтованим слід визнати висновок суду щодо необхідності застосування повороту виконання рішення Богунського районного суду м.Житомира від 14.06.2005 року, яким стягнуто на користь ОСОБА_2 51991грн.76коп. заборгованості по орендній платі легкового автомобіля та 528грн. 50коп. витрат на державне мито, оскільки вказане рішення скасоване ухвалою апеляційного суду Житомирської області і при новому розгляді справи в задоволенні позову відмовлено.
Суд повно з'ясував обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам і запереченням сторін і постановив законне і обгрунтоване рішення. Підстав для його скасування немає.
Однак, з врахуванням того, що відповідно п.1.3 Положення про Житомирську обласну філію державного підприємства МВС України "Спецсервіс" на час прийняття рішення по справі Житомирська обласна філія, як структурний підрозділ підприємства, мала консолідований баланс з державним підприємством, яке і являється юридичною особою, рішення суду слід змінити, доповнивши абзац третій резолютивної частини рішення після слів " в розмірі 52520грн. 26коп." словами "ДП МВС України "Спецсервіс" шляхом перерахування".
Керуючись ст.ст.218,307,309,314,317 ЦПК України, апеляційний суд -
вирішив:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 14 квітня 2005 року змінити, доповнивши абзац третій резолютивної частини рішення після слів "в розмірі 52520грн. 26коп." словами "ДП МВС України "Спецсервіс" шляхом перерахування".
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.