Справа №22ас/381б Головуючий у 1 інстанції Колупаєв В.В.
категорія 69 Доповідач Кашапова Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2006 року
Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - Кашапової Л.М.
суддів - Плотіциної Н.А., Омельчука М.І.
при секретарі - Константіновій І.А.
з участю сторін
розглянув у відкритому судовому засіданні в М.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання права на надбавку до пенсії, перерахунок пенсії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 01 серпня 2006 року -
встанови в:
В червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом, в якому просив визнати за ним право на щомісячну доплату в розмірі 50% від суми пенсії, зобов'язати УМВС України в Житомирській області провести перерахунок розміру встановленої йому пенсії з врахуванням вказаної надбавки і виплатити різницю між перерахованою та нарахованою пенсією за період з 01.01.2005 року.
Посилався на те, що перебував на службі в органах внутрішніх справ з 04.08.1962 року і наказом начальника УМВС України в Житомирській області з 21.08.1995 року був звільнений з органів внутрішніх справ за станом здоров'я. На день звільнення вислуга складала 33 роки.
Зазначав, що в період служби йому не нараховувалась і не виплачувалась пенсійна надбавка в зв'язку з відсутністю коштів, однак вважає, що вона повинна бути включена в грошове забезпечення, з якого нараховується пенсія, оскільки відповідно до Закону України «Про внесення змін до ст..43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 15.06.2004 року № 1769-ІУ в розрахунок включаються всі види грошового забезпечення та премії, встановлені законодавством на день призначення пенсії.
Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 01.08.200 6 року позов залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і судом було неправильно застосовані норми матеріального закону.
Розглянувши справу в межах, визначених ст.195 КАС України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ за станом здоров'я з 21.08.1995 року. Календарна вислуга років позивача на час звільнення становить 29 років 11 місяців 19 днів, в пільговому обчисленні 33 роки 02 дні /а.с.5,16/, тобто позивач в період роботи набув право на пенсію за вислугу років.
Згідно ст. З п.."а" Указу Президента України "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" від 04.10.1996 року №926/96 керівникам органів внутрішніх справ надано право у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів, встановлювати особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі, - щомісячну доплату в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка могла бути їм нарахована.
Згідно Законів України "Про державний бюджет України № на 2000-2005 роки керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату /грошове утримання/ лише в межах фонду заробітної плати /грошового утримання/, затверджених для бюджетних установ у кошторисах.
Відповідно до пояснень представника УМВС України в Житомирській області спірна надбавка позивачу не призначалась і не виплачувалась в зв'язку з тим, що на момент її введення - 01.08.1995 року - позивач подав рапорт на звільнення, заяви про виплату вказаної надбавки не подавав, що ОСОБА_1 не оспорює.
За даних обставин висновок суду про те, що вимоги позивача про
зобов'язання відповідача щодо нарахування та виплати пенсійної
надбавки, перерахування призначеної пенсії з врахуванням коштів по спірній надбавці є безпідставними, відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду обставинам справи є необгрунтованими, оскільки навіть факт отримання частини пенсійних виплат в період служби не являється підставою для перерахунку розміру пенсії, так як пенсійна надбавка не включається в перелік видів грошового забезпечення, з яких нараховується пенсія /пенсія на пенсію не нараховується/.
Посилання апелянта на те, що суд, вирішуючи спір, помилково не застосував вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.1993 року №257, є безпідставним, оскільки вказана постанова втратила чинність на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 року №177, від 22.05.1997 року №476 та від 02.02.2000 року № 207.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не містять посилань на порушення судом норм процесуального закону чи неправильне застосування норм матеріального закону, яке призвело чи могло призвести до неправильного вирішення справи.
Суд повно з' ясував обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам і запереченням сторін і постановив законне і обгрунтоване рішення. Підстав для його скасування чи зміни немає.
Керуючись ст.ст.195,198,200,205 КАС України, апеляційний суд -
ухвалив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 01 серпня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.