Україна
__________________________________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ_________________________
УХВАЛА
Іменем України
05 грудня 2006 року. Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді........................ Мельничук Н.М.,
суддів................................... Шеніна П.О. та Яковлєва С.В.,
з участю
прокурора.......................................... Турської В.В.,
захисника.......................................... ОСОБА_1
та засудженого................................... ОСОБА_2.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 липня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_2, уродженець м. Коростеня Житомирської обл., громадянин України, з середньою освітою, працюючий ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючий в АДРЕСА_1, раніше несудимий, засуджений до позбавлення волі:
· за ст. 186 ч.2 КК України на 5 років ;
· за ст.309 ч.1 КК України на 1 рік.
Відповідно до ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно засудженому ОСОБА_2 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України засудженого ОСОБА_2. звільнено від відбування покарання з випробовуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки : -періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації; -повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання.
Справа № 11 - 884 / 2006 Головуючий у суді 1-ої інстанції Скобельський С.І.
Категорія ст.ст. 186 ч.2,309 ч.1 КК України Доповідач у суді 2-ої інстанції Яковлєв С.В.
ОСОБА_3, уродженець м. Коростеня, громадянин України, військовозобов'язаний, з середньою освітою, працюючий ІНФОРМАЦІЯ_2, одружений, маючий на утриманні малолітню дочку -2004 року народження, проживаючий в АДРЕСА_2, раніше несудимий,
засуджений за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробовуванням, якщо він протягом
іспитового строку тривалістю 3 роки не вчинить нового злочину і виконає
покладені на нього обов'язки :
-періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації;
-повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання.
ОСОБА_4, уродженець м. Коростеня Житомирської обл., громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, зареєстрований в АДРЕСА_3, проживаючий в АДРЕСА_4, раніше несудимий,
засуджений за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України засудженого ОСОБА_4
звільнено від відбування покарання з випробовуванням, якщо він протягом
іспитового строку тривалістю 2 роки не вчинить нового злочину і виконає
покладені на нього обов'язки :
-періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації;
-повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засуджених ОСОБА_2., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишено попередній - підписку про невиїзд.
Речові докази по справі постановлено повернути їх власнику за належністю.
Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_2., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.
Так, влітку 2005 року на пустирі коло штучного водоймища, розташованого біля території АТЗТ "Коростенський фарфор" в м. Коростені Житомирської обл., ОСОБА_2. з метою незаконного придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту незаконно придбав - зірвав, рослину коноплі. Цю рослину коноплі він незаконно переніс до місця свого проживання - в будинок АДРЕСА_5, де з неї виготовив наркотичний засіб - канабіс ( маріхуану ) вагою сухої речовини 7,5 грама, який незаконно зберігав за місцем свого проживання.
06 березня 2006 року на протязі дня, починаючи зранку, ОСОБА_2. носив зазначений наркотичний засіб з метою його вживання. В цей же день працівники міліції* виявили та вилучили у нього даний наркотичний засіб.
Цього ж дня близько 19-ої години ОСОБА_2., ОСОБА_3 та ОСОБА_4., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на території парку культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка в м. Коростені за попередньою змовою між собою з метою відкритого викрадення чужого майна зупинили ОСОБА_5 і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почали вимагати гроші у останнього. Отримавши у відповідь відмову, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого і виразилось у нанесенні обома по декілька ударів руками по обличчю ОСОБА_5. Внаслідок цього потерпілому ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді слабковираженого синця по зовнішньому краю правої брови та садна по перехідній каймі нижньої губи, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я. Після цього до виконання злочину долучився ОСОБА_4 І вони відкрито викрали у потерпілого майно на загальну суму 1.628 грн. 20 коп..
Після скоєного ОСОБА_2. було затримано працівниками міліції на місці вчинення злочину, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4. втекли.
В поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичні обставини справи, які суд визнав доведеними, та правильності кваліфікації дій засуджених, ставить питання про скасування вироку в частині призначеного покарання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 через його невідповідність ступеню тяжкості, обставинам справи та особам засуджених внаслідок м'якості. При цьому автор апеляції пропонує постановити новий вирок, яким засудити : ОСОБА_2. за законами, якими його визнано винним, до покарання, призначеного судом першої інстанції, без застосування ст.ст.75, 76 КК України ; ОСОБА_3 за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі реально. Крім того, апелянт просить змінити запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засуджених ОСОБА_2. та ОСОБА_3 з підписки про невиїзд на тримання під вартою.
Вирок суду першої інстанції щодо засудженого ОСОБА_4 автором апеляції не оскаржується.
В обгрунтування апеляції прокурор посилається на те, що при обранні покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд не врахував вимоги ст.ст.50, 65 КК України, а тому призначив покарання, яке за своїм розміром є явно несправедливим внаслідок його м'якості.
Вказує, що вчинений ними злочин є тяжким, а суттєві обставини, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, судом не встановлено і у вироку не зазначено. Зокрема вважає, що суд не врахував фактичні обставини справи :
-застосування саме Алексеєвим та ОСОБА_3 фізичного насильства до потерпілого;
·вчинення злочину групою осіб в стані алкогольного сп'яніння ;
·невідшкодування потерпілому матеріальних збитків в повному обсязі, оскільки потерпілому не було повернуто кошти в сумі 10 грн. та рюкзак з продуктами та речами ( повернуто лише знайдену сумку з речами /а.с.З, 93, 125/);
-висновок суду про їх щире каяття не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки вони добровільно не відшкодували завданих потерпілому збитків;
- ОСОБА_2, на відміну від інших, вчинив сукупність злочинів, не має сім'ї та
ніде не працює.
Іншими особами, які відповідно до закону мають право на оскарження рішення суду першої інстанції, апеляції не подані.
Дана справа судом першої інстанції призначалась до розгляду в апеляційному суді на 19 вересня та 28 листопада 2006 року ( а.с.249, 259 ), але в обох випадках поверталась для виконання вимог ст.353 КПК України ( а.с.255 -256, 260 - 261 ) у зв'язку з надходженням доповнень до апеляції від 14.09.2006 р. НОМЕР_1 ( а.с.252 - 254 ).
В подальшому автор апеляції відкликав зазначені доповнення до апеляції ( а.с.268 ).
Крім того, до апеляційного суду тим же прокурором були направлені нові доповнення до апеляції від 30 жовтня 2006 року НОМЕР_2., в яких він ставив питання, що аналогічні первинній апеляції, вказуючи лише на те, що суд в мотивувальній частині вироку кваліфікував дії ОСОБА_2. за ст.309 ч.1 КК України, а в резолютивній - засудив за ст.309 ч.2 КК України ( а.с.279 -280, 270, 272, 276, 277, 278, 279 - 283 ).
Втретє дана справа була призначена до розгляду в апеляційному суді на 05 грудня 2006 року ( а.с.275 ).
До початку розгляду справи в апеляційному суді прокурор, який бере участь у розгляді справи судом другої інстанції, надав повідомлення прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, від 04 грудня 2006 року № 64м/06-620вих. про відклик апеляції та доповнень до неї.
Відповідно до ст.355 ч.1 КПК України до початку розгляду справи в апеляційному суді особа, яка подала апеляцію, має право доповнити, змінити або відкликати її, а також подати свої заперечення на апеляцію іншого учасника судового розгляду.
Згідно ст. 364 КПК України у разі відмови особи, яка подала апеляцію, від своїх вимог і відсутності апеляцій інших учасників судового розгляду, апеляційний суд виносить ухвалу про закриття апеляційного провадження.
Таким чином, апеляційне провадження по даній справі підлягає закриттю, оскільки прокурор, який подав апеляцію та доповнення до неї, до початку розгляду справи в апеляційному суді відкликав подану апеляцію та
доповнення до неї, а апеляції інших осіб, які відповідно до закону мають право на оскарження рішення суду першої інстанції, відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.362, 355 ч.1, 364 КПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
апеляційне провадження по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_2 за ст.ст. 186 ч.2, 309 ч.1 КК України, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за ст. 186 ч.2 КК України за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, закрити.