Справа № 424/4489/13к

Провадження № 11кп/782/1341/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2013 року. м. Луганськ

Апеляційний суд Луганської області в складі:

Головуючого: Кошелєва Б.Ф.

Суддів: Тополюк Є.В., Шмигельського І.В.

За участю секретаря: Шеховцової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську кримінальне провадження №12013030320001340 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ровеньки

Луганської області, громадянина України,

з неповною середньою освітою, не

одруженого, не працюючого, який

мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289

КК України,-

За участю прокурора: Дронової І.С.

обвинуваченого: ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

Вироком Ровеньківського міського суду Луганської області від 14 серпня 2013 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України і призначено покарання:

- за ч.3 ст.185 КК України - 03(три) роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.289 КК України - 05 (п'ять) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_1 покарання - 05 (п'ять) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислений з 06 червня 2013 року з 14 годин 45 хвилин.

Запобіжний захід залишено тримання під вартою.

Питання про речові докази вирішено.

Не погодившись з таким вироком суду ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду Луганської області з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення норм Закону співробітниками міліції та судом просить апеляційний суд скасувати вирок суду з направленням справи на додаткове розслідування, т.я. він злочини від 04.06.2013р. не вчиняв, в ході досудового слідства себе обмовив внаслідок незаконних дій з боку працівників міліції, судом не були допитані свідки, які б підтвердили, що 04.06.2013р. під час вчинення злочину він знаходився дома, а також, що працівники міліції застосовували відносно нього насильство.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти доводів апеляції обвинуваченого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухав у судових дебатах обвинуваченого та прокурора, останнє слово обвинуваченого, апеляційний суд знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вироком суду першої інстанції обвинуваченого ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 25 травня 2013 року, приблизно о 23 годині, ОСОБА_1, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, скоєне повторно, з корисливих мотивів, з метою наживи, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, проник до літньої кухні будинку, звідки таємно викрав майно, яке належало гр.ОСОБА_3, а саме: велосипед марки «Ардіс», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 36-25/7 від 13.06.2013 року, складає 540 грн., зварювальний апарат марки «Україна» інверторного типу, вартістю 1600 грн., кутову шліфувальну машинку марки « Kraft», вартістю 500 грн., кутову шліфувальну машинку марки «Арсенал», вартістю 280 грн., наждак, який згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 34-23/7 від 06.06.2013 року становить 245 грн., дрель «Kraft», яка згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 34-23/7 від 06.06.2013 року становить 270 грн., набір інструментів, електро-лобзик марки «Тайга», який згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 34-23/7 від 06.06.2013 року становить 168 грн., шуруповерт «Тайга», вартістю 300 грн., 10 дисків на шліфувальну машину вартістю 08 грн. за кожен, і з місця скоєння злочину втік, чим заподіяв останньому матеріальний збиток на загальну суму 3983 грн.

04.06.2013 року приблизно о 22 годині 55 хвилин, ОСОБА_1, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, скоєне повторно, з корисливих мотивів, з метою наживи, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3, проник до гаража, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_4, а саме: акумулятор марки «Inci Aku», вартістю 600 грн. і з місця скоєння злочину втік, чим заподіяв останньому матеріальний збиток на вищевказану суму.

04.06.2013 року приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, будучи у стані алкогольного сп`яніння, маючи намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно, проник в гараж, розташований у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_3, звідки скоїв угон мопеду марки «Zonder Gans», вартістю 6400 грн. що належав ОСОБА_4, чим заподіяв шкоду потерпілому на суму 6400 грн., та з місця скоєння злочину втік.

В ході апеляційного розгляду справи апеляційним судом було встановлено, що судом першої інстанції були правильно встановлені фактичні обставини справи і дана правильна юридична оцінка діям обвинуваченого.

Вина обвинуваченого за ч.2 ст.289, ч.3 ст.185 КК України за епізодами від 04.06.2013р. незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме мопеду марки «Zonder Gans», і крадіжки акумулятора, що належали ОСОБА_4 підтверджується:

- показаннями самого обвинуваченого, які він дав в судовому засіданні від 14.08.2013 року, як свідчить журнал судового засідання та звукозапис (а.с.24,25-28), обвинувачений визнав свою вину за ч.2 ст.289, ч.3 ст.185 КК України, та пояснив, що він дійсно заволодів мопедом марки «Zonder Gans» і скоїв крадіжку акумулятора;

- протоколом огляду місця події від 06.06.2013 року та фото таблиця до нього (а.кр.пр. 105-110) згідно до якого за адресою м. Ровеньки, вул. Спартака, буд. №10-а виявлено мопед «Zonder Gans» та акумулятор «Inci Aku»;

Таким чином, апеляційний суд вважає, приходить до висновку про необхідність погодиться з судом першої інстанції в тому що наведені докази допустимі, належні, достовірні та взаємопов'язані між собою, об'єктивно відображають подію злочину, тому суд обґрунтовано знайшов їх переконливими та прийняв їх у якості належних та допустимих доказів.

Доводи апеляції, що обвинувачений не вчиняв злочини від 04.06.2013р., а також, що він заявляв клопотання про виклик свідків, але судом вони допитані не були є необґрунтовані оскільки згідно звукозапису судового засідання від 14 серпня 2013 року, обвинувачений в ході судового розгляду справи визнавав себе винним у скоєнні інкримініруємих йому злочинів, дав показання об обставинах вчинених злочинів, про застосування до нього незаконних методів слідства не заявляв, клопотання про виклик свідків суду також не заявляв, що свідчить про те, що його доводи апеляції є надуманими і не могуть апеляційним судом прийняті до уваги.

Апеляційний суд розглядає апеляцію тільки у її межах, в апеляційній скарзі обставини вчинення злочину від 25.05.2013р. обвинуваченим не оспорюються, в ході судового розгляду у суді 1-й інстанції обвинувачений визнав себе винним у скоєнні крадіжки майна у потерпілого ОСОБА_3, дав суду показання об обставинах вчинення вказаного злочину.

В ході досудового слідства, в суді 1-ї інстанції та апеляційному суді обвинуваченому були вручені пам'ятки про його права та обов'язки, передбачені КПК України, його з ними було ознайомлено в повному обсязі, і його права порушені не були.

Апеляційний суд, вважає, що судом першої інстанції призначено покарання в суворому дотриманні вимог ст.65 КК України, судом врахована ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що основною метою кримінального покарання є не просто кара винного за вчинене, а саме його виправлення та перевиховання.

Виходячи з обставин справи, вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що призначене покарання обвинуваченому є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого та його перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин відповідно до ст.12 КК України, неодноразово його було засуджено за вчинення злочинів, у тому числі за вчинення корисливих злочинів, зокрема за ст.ст.185,289 КК України, останній раз його було звільнено з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання 07.03.2013р., і на протязі 03-х місяців після відбуття покарання він знову скоїв умисний корисливий тяжкий злочин..

Таким чином, покарання обвинуваченому призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, та при цьому враховані обставини здійснення кримінального правопорушення, а також відомості про особу обвинуваченої, обставини, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання.

Колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляції не спростовують висновків суду першої інстанції та встановлених обставин справи, підстав для скасування чи зміни вироку суду першої інстанції відсутні, тому апеляційний суд відхиляє апеляційні скарги та залишає вирок суду першої інстанції без змін.

Апеляційний суд на підставі викладеного та керуючись ст.ст. 372, 404-405, 407, 419 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а вирок Ровеньківського міського суду Луганської області від 14 серпня 2013 року відносно ОСОБА_1 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайної та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий-суддя:

Судді: