АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-4272\2006 Головуючий 1 інстанції Самсонова В.В.
Категорія 11\18 Доповідач Петренко І.О.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 листопада 2006 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Петренко І.О.
суддів Болтунової Л.М., Лаченкової О.В.
при секретарі Шило С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красно гвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 к5вітня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по договору позички ,-
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2005 року позивач звернувся до суду і просив постановити рішення , яким стягнути на свою користь солідарно з відповідей 24300 грн. - суму основного боргу , витрати від інфляції 390 грн. 83 коп. та 3 % від простроченої суми , судові витрати та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди. В обгрунтування позовних вимог він вказував на те , що 13 жовтня 2003 року ОСОБА_1 отримав у позивача гроші у сумі 24300 грн. , про що написав розписку та забов"язався повернути вище вказану суму протягом року , виплачуючи борг рівними частинами щомісячно. Однак , свої забов"язання відповідач не виконав. Оскільки при складанні розписки відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виступали у якості поручителів , вони також повинні нести солідарну відповідальність за невиконані ОСОБА_1 забов"язання. Оскільки має місце прострочене виконання грошового забов"язання , відповідачі повинні сплатити позивачу суму боргу з урахуванням інфляційних процесів , а також 3% річних від простроченої суми , відповідно до положень ст.. 625 ЦК України.
Згодом позивач уточнив свої вимоги і просив стягнути на свою користь з відповідачем 24300 грн. - основного боргу , 3898 , 71 грн. витрати від інфляції ха період з жовтня 2004 року до жовтня 2005 року , 3% річних за той же період у сумі 686 , 48 грн., та на відшкодування моральної шкоди - 5000 грн.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнавав , пояснюючи , що він отримав від позивача вантажний автомобіль , а гроші за нього не заплатив , хоча по розписці забов"язався це зробити , а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виступали поручителями за нього.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позовні вимоги не визнавали і пояснювали , що вони не були поручителями за виконання забов"язань.
Рішенням Красно гвардійського районного суду від 25 квітня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволено частково і з ОСОБА_1 на користь позивач стягнуто 28885 грн. 19 коп. в рахунок боргу з урахуванням інфляційних процесів та 3% річних , на відшкодування моральної шкоди 1000 грн. та витрати по справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та просить постановити нове рішення про стягнення солідарно з усіх відповідачів сум , визначених судом першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи , законність та обґрунтованість рішення суду , доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає , що рішення суду слід частково скасувати та постановити в даній частині нове рішення..
Так , як вбачається з матеріалів справи 13 жовтня 2003 року ОСОБА_1 була написана розписка про те , що він отримав від ОСОБА_2 24300 грн. та забов"язався повернути цю суму грошей протягом одного року , виплачуючи позивачеві щомісячно рівні частки боргу ( ар. сп.11). Однак, прийняті на себе забов"язання не виконав.
При викладених обставинах суд дійшов правильного висновку про те , що у відповідності до положень ст. 1046 ЦК України (в редакції 2003 року) між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 мав місце договір позички , який у відповідності до положень ст. . 1047 ЦК України ( в редакції 2003 року) підтверджується розпискою і в зв"язку з не виконанням його боржником стягнув з ОСОБА_1 на користь позивача суму основного боргу 24300 грн.
Правильно та у відповідності до положень ст. 625 ЦК України ( в редакції 2003 року) суд стягнув з ОСОБА_1 борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення 3898,71 грн ( у межах заявлених вимог )., а також 3 % річних від простроченої суми (у межах заявлених позовних вимог) - 686,48 грн., а всього - 28885 грн. 19 коп.
Однак , суд дійшов не правильних висновків стосовно можливості стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди , оскільки ст.. 611 ЦК України ( в редакції 2003 року) являється загальною нормою права відносно правових наслідків порушення забов"язань , яка передбачає можливість стягнення відшкодування збитків та моральної шкоди , якщо такі правові наслідки встановлені договором або законом. Положення ж закону стосовно можливості стягнення моральної шкоди у разі не виконання забов"язань саме по договору позички не передбачає можливість відшкодування моральної шкоди , тому в даній частині рішення суду першої інстанції слід скасувати та відмовити в даній частині позовних вимог ОСОБА_2.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те , що суми стягнуті на користь позивача слід було стягнути солідарно з усіх відповідачем залучених по справі вважати обґрунтованими немає підстав. Так , у відповідності до положень параграфу 3 глави 43 ЦК України ( в редакції 2003 року) порука оформляється у вигляді договору поруки , згідно з яким і виникає відповідальність поручителя. Оскільки сторони не вступали в такі договірні відносини , відповідальність у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як у поручителей не настає і в даній частині позовних вимог слід позивачу відмовити.
Керуючись ст..ст. 303,307,309,313,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2006 року частково , у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, скасувати . Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні його позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та в частині стягнення суми боргу солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
В решті рішення Красно гвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2006 року запишите без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення , однак , може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.