Справа №22-4333                                                     Головуючий 1 інстанції Якименко Л.Г.

Категорія-40                                                              Доповідач Лаченкова О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2006 року   Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О. суддів - Лаченкової О.В., Болтунової Л.М., при секретарі - Шило СЮ.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» про стягнення невиплаченої заробітної плати.

встановила:

У березні 2004 року в суд з позовом звернувся ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» про стягнення невиплаченої заробітної плати посилаючись на те, що з вересня 2002 року він працює у відповідача на посаді оператора котельної. При нарахуванні заробітної плати з травня по грудень 2003 року йому щомісячно зменшували розмір заробітної плати у зв'язку з неправильним вирахуванням прибуткового податку.

Відповідно до преамбули Інструкції про прибутковий податок з громадян від

18.05.1993  року, прибутковий податок утримується згідно з Декретом Кабінету

Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з

громадян». Ст. 9 Декрету передбачає, що вирахування, утримання та

перерахування в бюджет податкового податку здійснюється підприємством, тому

відповідальність за неправильне вирахування податку повністю покладена на

відповідача.

Позивач просив суд стягнути з Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» на його користь недоплачену протягом травня -грудня 2003 року заробітну плату в розмірі 655,69 грн.

Представник відповідача проти позову заперечував та суду пояснив, що з 01.01.1995 року діє розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і шкала ставок прогресивного оподаткування, встановлені Указом Президента України від

13.09.1994  року № 519/94 «Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та

ставки прогресивного оподаткування доходів громадян».

Рішенням  Амур-Нижньодніпровського  районного суду  м. Дніпропетровська від 17 лютого 2006 року в задоволені позову ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Колегія судців, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її  відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 районний суд виходив з того, що прибутковий податок нараховувся з заробітної плати позивача,виходячи з неоподаткованого мінімума -17 грн.,встановленого діючим на той час законодавства.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив

і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив

юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.      

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 прибутковий податок із заробітньої плати за період з травня 2003 року по грудень 2003 року нараховувалась виходячи з неоподаткованого мінімума -17 грн.

Розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян встановлений Указом Президента України від 13.09.1994 року «Про збільшення неопадаткованного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян» №519/94 з 01 січня 1995 року   -17 грн.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те,що відповідачем правильно було застосовані нормативно-правові акти при вирахуванні податку і правильне тлумачення відповідності Законів України та підзаконних актів нормам Конституції України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивачки суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.304, ч.1 ст. 307, 308, 313,ч.1 ст.314,315,317,319 ЦПК України колегія суддів,-

ухвалила :

Апеляційну скаргу   ОСОБА_1 відхилити. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2006 року  - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.