АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

м.  Чернівці «11» грудня 2007р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого                                       Семенюка К.М.

Суддів                                                   Гончарука Г.М. ,  Петлюка В.І.

за участю прокурора                           Сілічевої А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1  на вирок Першотравневого районного суду м.  Чернівці від 17 серпня 2007 року.

Цим  вироком  ОСОБА_1,    ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженець та мешканець АДРЕСА_1,  росіянин,  громадин України,  освіта середня,  неодружений,  має на утриманні двох неповнолітніх дітей,  раніше неодноразово судимий,  останній раз 16 вересня 2004 року Івано - Франківським міським судом за  ст.  185ч.2 КК України на два роки позбавлення волі,

засуджений за  ст.  185 ч.2 КК України на два роки шість місяців позбавлення

волі.

Міра запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишена

у вигляді утримання під вартою,  строк відбуття покарання обраховується з 12

грудня 2006 року.

Цивільні позови потерпілих задоволені та стягнуто з засудженого на їх

користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди:

·        ОСОБА_2 - 1835 грн.

·        ОСОБА_3 - 385 грн.

·        ОСОБА_4 - 290 грн. Вирішено питання з речовими доказами.

Згідно з вироком,  ОСОБА_1  21 жовтня 2006 року близько 12 години 20 хвилин повторно,  знаходячись у приміщенні магазину «Денім» по вул.

Справа № 11-396/2007р.                         Головуючий у І інстанції Дембіцька О.О.

Категорія  ст. 185ч.2 КК України                       Доповідач Семенюк К.М.

2

О.Кобилянської,  8 в м.  Чернівці із полиці офісного столу таємно викрав майно працівників магазину на загальну суму 2860 грн. Так,  у потерпілій ОСОБА_2 було викрадено: жіноча сумочка вартістю 350 грн.,  мобільний телефон «Нокія - 6270» із стартовим пакетом та грошима на рахунку - 1835 грн.,  а всього потерпілій було спричинено збитків на загальну суму 2185 грн.

У потерпілій ОСОБА_3 був викрадений мобільний телефон «Самсунг С-210» вартістю 350 грн.,  стартовий пакет з грошима на рахунку -35 грн.,  а всього потерпілій було заподіяна матеріальна шкода на суму 385 грн.

У потерпілій ОСОБА_4 був викрадений мобільний телефон «Сіменс С-62» вартістю250 грн.,  стартовий пакет з грошима на рахунку - 40 грн.,  а всього потерпіла зазнала збитків на суму 290 грн.

В апеляції ОСОБА_1  просить вирок суду скасувати,  а справу закрити у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні злочину.

При цьому ОСОБА_1  посилається на те,  що потерпілі під час

досудового слідства,  так і під час розгляду справи в суді 1-ої інстанції давали

суперечливі покази,  яким суд належної оцінки не дав. Свідок ОСОБА_5

був допитаний,  на його думку і дав покази під впливом працівників міліції. В

судовому засіданні зазначений свідок взагалі не допитувався. Також не

визначена вартість викраденого майна,  хоча потерпілі представили органу

досудового слідства необхідні документи стосовно мобільних телефонів.

Крім цього,  ніхто із потерпілих взагалі не бачив,  що саме він викрав їх майно,

а так як інших доказів не здобуто,  то відповідно до  ст.  62 ч.3 Конституції

України всі сумніви щодо доведеності його вини повинні трактуватись на

його користь.                                                                                                

Заслухавши доповідача,  ОСОБА_1  який підтримав свою апеляцію,  прокурора,  яка заперечувала проти апеляції,  провівши часткове судове слідство,  перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляції та обговоривши її доводи,  судова колегія скасовує вирок,  а справу направляє на додаткове розслідування,  частково задовольнивши апеляцію.

Відповідно до вимог  ст.  22 КПК України,  слідчий і особа,  яка проводить дізнання,  зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного,  повного і об'єктивного дослідження обставин справи,  вияснити як ті обставини,  що викривають так і ті,  що виправдують обвинуваченого,  а також обставини,  що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Згідно  ст.  64 п. 4 КПК України при провадженні досудового слідства,  дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню характер і розмір шкоди,  завданої злочином.

Вказаних вимог закону ні органи досудового слідства,  ні суд не виконали.

Так з матеріалів справи вбачається,  що у потерпілої ОСОБА_2 був викрадений телефон "Нокія - 6270",  а потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час допиту показали,  що у них були викрадені відповідно мобільні

3

телефони "Самсунг С-210" та "Сіменс - С - 62". Однак вартість телефонів не встановлена,  хоча потерпілі під час розгляду справи заявили,  що всі необхідні документи для вирішення вартості телефонів віддали під час досудового слідства слідчому Молодченко A.M.

Також кожна із потерпілих вказала імей викраденого телефону,  однак органи досудового слідства будь-яких запитів в ЗАТ "Український мобільний зв'язок" не зробили.

Під час допиту підсудного ОСОБА_1  заявив,  що 21 жовтня 2006 року знаходився в м.  Івано-Франківську і на протязі жовтня 2006 року за межі міста не виїжджав,  постійно проживав за адресою вул.  Незалежності 36/87 у своєї співмешканки. Однак органи досудового слідства ніяким чином алібі підсудного не перевірили.

Як вбачається з матеріалів справи свідок ОСОБА_5 (а.с.  38-39) 12 грудня 2006 року привіз підсудного з м.  Івано-Франківськ у м.  Чернівці на власному таксі. Разом з ОСОБА_1  він зайшов в магазин "Денім",  де підсудного затримали працівники магазину. По оголошеним показам свідка підсудний пояснив,  що ніколи не просив ОСОБА_5 взяти кредит на придбання мобільного телефону "Нокія",  а також не обіцяв останньому в разі,  якщо він не погасить кредит,  то віддасть свідкові ноутбук. Крім того,  при затриманні він пояснив ОСОБА_5 зі слів продавців,  що вони його впізнали,  як людину,  яка була раніше в магазині,  коли були викрадені телефони.

Піскунов в судовому засіданні категорично заперечував,  що 21 жовтня 2006 року заходив в магазин «Денім» в м.  Чернівці.

Згідно повідомлення прокурора м.  Івано - Франківська вбачається,  що ОСОБА_5 по даних адресного бюро Івано - Франківської області за адресою АДРЕСА_1 не числиться.

З огляду на викладене необхідно шляхом оперативно - розшукових заходів встановити вказану особу,  допитати її стосовно подій 12 грудня 2006 року в магазині «Денім» та для усунення суперечностей у відповідності до  ст.  173 КПК України провести очну ставку між ним та Піску новим Д.С.

Крім того,  потерпілі ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 під час досудового слідства заявили,  кожна окремо,  що 12 грудня 2006 року в магазині «Денім»,  коли були викрадені телефони,  знаходилося багато клієнтів. Під час розгляду справи в суді 1-ої інстанції вони змінили покази та пояснили,  що на той час в магазині знаходилося 2-3 покупця,  які являються їх постійними клієнтами.

Виходячи з вищезазначеного,  також необхідно шляхом оперативно розшукових заходів встановити зазначених осіб та допитати їх стосовно подій 12 грудня 2006 року в магазині «Денім».

Про новому розслідуванні слід ретельно перевірити зазначені вище обставини,  усунути протиріччя у показах потерпілих,  свідка ОСОБА_5,  визначитися із сумою викрадених речей,  при необхідності провести інші слідчі дії для підтвердження чи спростування обвинувачення і в залежності від встановленого прийняти обґрунтоване і законне рішення.

4

Керуючись  ст.  ст.  365,  366,  374 КПК України,  судова колегія,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_1  задовольнити частково.

Вирок Першотравневого районного суду м.  Чернівці від 17 серпня 2007 року скасувати та кримінальну справу щодо ОСОБА_1 направити для проведення додаткового розслідування прокурору Першотравневого району м.  Чернівці.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1  залишити у вигляді утримання під вартою.