АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «19» листопада 2013р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Черновський О. К.
суддів Марчака В.Я., Попова Г.Г.
секретаря Пислар О.Р.
за участю прокурора Хоміцької Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25 липня 2013 року у кримінальному провадженні № 12013270020000856 -
в с т а н о в и л а :
цим вироком -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердичів Житомирської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,
засуджено за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишено попередню - тримання під вартою.
Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 97 грн. 80 коп.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 02 червня 2013 року близько 07:00 год., діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом
Справа№11-кп/794/132/13 Головуючий у І інстанції: Федіна А.В.
Категорія: ст. 15 ч.2 ст. 186 ч.2 КК України Доповідач: Черновський О.К.
пошкодження скла вхідних дверей, таємно проник до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», який знаходиться на АДРЕСА_2, звідки намагався викрасти товар, а саме: 3 палки ковбаси сирокопченої «Глобино», загальною вартістю 136 гривень, 10 пачок сигарет на загальну суму 128 гривень та одну пляшка пива
«Арсенал 0,5 л.» вартістю 5 гривень, які склав в поліетиленовий пакет. В подальшому мав намір винести його з приміщення магазину та розпорядитися на власний розсуд, однак свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, так як був затриманий на місці працівниками ВДСО. Своїми діями ОСОБА_1 мав намір завдати підприємцю ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 269 гривень.
Крім цього, 03 червня 2013 року близько 15:00 год., ОСОБА_1 діючи умисно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, переслідуючи умисну корисливу мету особистого збагачення направлену на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись в магазині «Прут», що на вул. Гагаріна, 70, в м. Чернівці, підійшов до гр. ОСОБА_3 та, діставши з кишені куртки ніж, почав погрожувати, з метою відкритого заволодіння її майном, однак гр. ОСОБА_3 здійняла шум, через що ОСОБА_1 не зміг вчинити всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця з причин, які не залежали від його волі. Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення втік.
На вказаний вирок засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій, не оскаржуючи правильності кваліфікації діяння та свою вину, не погоджується з висновками районного суду в частині призначеного покарання, просить його змінити в бік пом'якшення і прийняти своє рішення, яким призначити покарання, не пов'язане з ізоляцією від суспільства. Свої доводи обгрунтовує тим, що суд першої інстанції не правильно застосував норми процесуального права та не дав належної оцінки наявним у справі доказам, зокрема, відсутності судимості на момент скоєння кримінального правопорушення, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, визнання в повному обсязі вини, щирого каяття, наявності постійного місця проживання, готовності відшкодувати завдану кримінальним правопорушенням шкоду, мізерної суми цієї шкоди, молодого віку, не доведення кримінальних правопорушень до кінця та бажання виправитися.
Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляції та просив залишити вирок районного суду без змін, засудженого, який підтримав свої апеляційні вимоги та просив змінити вирок районного, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень при обставинах, наведених у вироку, повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів і не оспорюється апелянтом.
Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15 ч.3 ст.185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковані правильно, оскільки судом доведено, що засуджений вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, поєднаний із проникненням в приміщення, та закінчений замах на відрите викрадення чужого майна, поєднаний з погрозою застосування насильства.
Міра покарання засудженому призначена районним судом згідно з вимогами ст.65 та ч. 3 ст. 68 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, даних про особу, зокрема, посередньої характеристики з слідчого ізолятора, хронічної алкогольної залежності та необхідності примусового лікування, вчинення кримінальних правопорушень і раніше, пом'якшуючих покарання обставин, зокрема, визнання ним своєї вини, щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, обтяжуючих покарання обставин - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, а також того, що дані кримінальні правопорушення є незакінченими.
Колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і підстав для зміни вироку суду, пом'якшення призначеного покарання та задоволення апеляції засудженого не вбачає.
Посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції відсутності судимості на момент скоєння злочину не ґрунтуються на об'єктивній дійсності, оскільки суд визнав обтяжуючою покарання обставиною лише вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння (а.к/п. 158).
Скарга засудженого з приводу неврахування районним судом сприяння розкриттю кримінальних правопорушень (давання чітких і послідовних показів), визнання в повному обсязі вини (прохання пробачення у потерпілого та суду), щире каяття, не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, згідно яких суд визнав їх пом'якшуючими покарання обставинами (а.к/п. 157).
Наявність постійного місця проживання є позитивною обставиною, проте, на думку колегії суддів, вона не потребує окремої правової оцінки.
Вказівка апелянта на готовність відшкодувати завдану кримінальними правопорушеннями шкоду є проявом його волі, а не конкретних дій, реальність вчинення яких викликає обгрунтований сумнів у колегії суддів з огляду на відсутність у засудженого постійного місця роботи та хронічну алкогольну залежність.
Скарга засудженого з приводу неврахування судом ступеню тяжкості вчинених кримінальних праворушень та мізерної суми збитків не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, згідно яких судом враховано тяжкість вчинених кримінальних правопорушень (а.к/п. 157), кожне з яких є тяжким.
Посилання апелянта на неврахування судом молодого віку під час призначення покарання є безпідставним, оскільки суд врахував дані про його особу, в тому числі і вік.
Заява апелянта про готовність виправитися, працевлаштуватися та вести законослухняний спосіб життя суперечить його фактичним діям, оскільки, як встановлено районним судом, 2 червня 2013 року ОСОБА_1 вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, поєднаний із проникненням в приміщення, під час якого був затриманий, доставлений у Першотравневий РВ УМВС України в Чернівецькій області, де брав участь у проведенні слідчих дій та отримав повідомлення про підозру (а.к/п 25). Увечері цього ж дня його відпустили додому, а наступного дня - 3 червня 2013 року о 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 скоїв наступне кримінальне правопорушення - закінчений замах на відрите викрадення чужого майна, поєднаний з погрозою застосування насильства. За таких обставин висновок районного суду щодо неможливості виправлення засудженого без ізоляції від суспільства є обгрунтованим та вірним.
Тому, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Першотравневого районного суду Чернівецької області від 25 липня 2013 року у кримінальному провадженні № 12013270020000856 - залишити без задоволення, а вирок Першотравневого районного суду Чернівецької області від 25 липня 2013 року стосовно ОСОБА_1 - без змін.
Копія вірна:
суддя О.К. Черновський