ВИРОК

Іменем України

Справа № 101/3075/13-к

21 листопада 2013 р.

Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі головуючого судді           - Прищепа А.В.,

при секретарі           - Биковой Я.В.,

за участю прокурора - Дідуна М.І.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013130070000978 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, перебуваючого у зареєстрованому шлюбі, працюючого в магазині « 1000 Мелочей» грузчиком в м.Алушта, вул. Судакська,1А, громадянин України освіта не повна середня, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

1) 21.02.94р. Єнакієвським міським судом Донецької області за ст..ст. 140 ч.2,45 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст.. 45 КК України умовно з випробуванням строком 1 рік;

2) 31.10.1996 року Київським райсудом м. Донецька за ст.ст. 140 ч. 3, 140 ч. 2, 42 КК України (в ред. 1960 року) до позбавлення волі на 4 роки з конфіскацією майна; звільнений 06.06.00р. по вібуттю терміну покарання;

3) 11.01.2001 року Дебальцевським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 140 КК України (в ред.. 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений 06.06.03р. умовно-достроково на не відбутий термін 1 рік 6 днів;

4) 02.11.2004 року Ялтинським міським судом за ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі; звільнений 22.09.06р. умовно-достроково на невідбутий термін 11 місяців 3 дні;

5) 10.09.2009 року Ворошиловським райсудом м. Донецька за ст. 185 ч. 1 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.;

6) 18.04.2011 року Алуштинським міським судом за ст. 185 ч. 2 КК України до арешту строком на 3 місяці, звільненому 18.07.2011 року по відбуттю терміну покарання,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 384 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, маючи злочинний намір, спрямований на завідомо неправди ве показання потерпілого в суді, поєднане зі штучним створенням доказів захис ту, діючи з мотивом домогтися виправдувального вироку суду щодо підсудного ОСОБА_3, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України за фа ктом відкритого викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що мав місце 20.05.2012 року, реалізуючи злочинний намір, на стадії судового слідства при розгляді кримінальної справи № 0101/4148/2012 за звинуваченням ОСОБА_3 і ОСОБА_4, в приміщенні будівлі Алуштинського міського суду, розташованого за адресою: АР Крим, м. Алушта, вул. Леніна, 23, будучі потерпілим по кримінальній справі, і перед початком надання свідчень попередженим суддею про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого свідчення за ст. 384 КК України, 13.11.2012 року повідомив суду не правдиві відомості про те, що підсудний ОСОБА_3 не здійснював відкрите викрадення належного йому майна, і він обмовив підсудного ОСОБА_3 на прохання співробітників міліції, і, відповідно, підсудний ОСОБА_3 не причетний до скоєння даного злочину. При цьому в ході судового слідства по кримі нальній справі № 0101/4148/2012 за обвинуваченням ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, за фактом від критого викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, судом встановлено, що ОСОБА_2 був потерпілим і безпосереднім очевидцем скоєного ОСОБА_3 злочину, спрямованого на відкрите викрадення належного йому майна за попередньою змовою групою осіб, що мав місце 20.05.2012 року, про що відображено у вироку Алуштинського міського суду від 12.12.2012 року, що набрав законної сили, у кримінальній справі № 0101/4148/2012.

Він же, маючи злочинний намір, спрямований на завідомо неправдиве показання потерпілого в суді, поєднане зі штучним створенням доказів захисту, діючи з мотивом домогтися виправдувального вироку суду щодо засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за фактом відкритого викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, за ст. 186 ч. 2 КК України, що мав місце 20.05.2012 року, реалізуючи злочинний намір, на стадії судового слід ства при розгляді кримінальної справи № 11/0190/552/2013 за апеляцією захис ника ОСОБА_5, засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на вирок Алуштинського міського суду АР Крим від 12.12.2012 року, в приміщенні будівлі Апеля ційного суду АР Крим, розташованого за адресою: АР Крим, м.Сімферополь, вул.Павленка, 2, будучи потерпілим по кримінальній справі, і перед початком надання свідчень будучи попередженим суддею про криміналь ну відповідальність за дачу завідомо неправдивого свідчення за ст. 384 КК України, 14.03.2013 року повідомив суду неправдиві відомості про те, що він обмовив засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а саме, чи був присутній при ско єнні даного злочину засуджений ОСОБА_4 він не пам'ятає, а засуджений ОСОБА_3 при даних подіях був відсутній і, відповідно, не причетний до скоєння даного злочину. При цьому в ході судового слідства по кримінальній справі № 11/0190/552/2013 судом встановлено, що ОСОБА_2, був потерпілим і безпосе реднім очевидцем скоєного ОСОБА_3 і ОСОБА_4 злочину, спрямованого на відкрите викрадення належного йому майна за попередньою змовою групою осіб, що мав місце 20.05.2012 року, що відображено в Ухвалі Апеляцій ного суду АР Крим від 14.03.2013 року по кримінальній справі № 11/0190/552/2013.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у скоєнні злочину та пояснив, що він повністю підтверджує дані ним показання під час проведення досудового розслідування. Вину визнає повністю, у скоєному розкаюється. На досудовому слідстві давав інші показання, ніж в суді, оскільки йому стало жалко ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Ніякого тиску з боку міліціонерів до нього не застосовувалося.

При отриманні та фіксації доказів у справі порушень Кримінально-процесуального закону допущено не було, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об’єктивність та правдивість.

Аналізуючи представлені докази, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого у вчиненому знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.

Суд оцінює зібрані по справі і представлені докази відносними, допустимими, достовірними і достатніми для правильного вирішення справи по суті, у зв’язку з чим, вважає можливим покласти їх в основу вироку.

Крім цього, винність обвинуваченого в повному обсязі також підтверджується матеріалами кримінальної справи, а саме:

- ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апелляційного суду АР Крим від 14.03.13р., з якої вбачається, що перед прокурором порушене питання про притягнення до відповідальності потерпілого ОСОБА_2 за завідомо неправдиві свідчення (а.с.27);

- протоколом пред’явлення особи для впізнання від 08.07.12р. з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 із запропонованих для впізнання фотозображень впізнав ОСОБА_3, як особу яка відкрито викрала у нього з карману шорт мобільний телефон (а.с.40);

- протоколом пред’явлення особи для впізнання від 26.05.12р. з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 із запропонованих для впізнання фотозображень впізнав ОСОБА_4, як особу яка відкрито викрала у нього мобільний телефон, сумку, паспорт та грошові кошти (а.с.41);

- протоколом судового засідання від 01.11.12р. Алуштинського міського суду згідно з яким, потерпілий ОСОБА_2 будучі попередженим про кримінальну відповідальність за ст.. 384 КК України, давав свідчення які викривали ОСОБА_4та ОСОБА_3 у скоєнні ними злочину відносно нього (а.с.42)

- протоколом судового засідання від 14.03.13р. Апелляційного суду АР Крим згідно з яким, потерпілий ОСОБА_2 будучі попередженим про кримінальну відповідальність за ст.. 384 КК України пояснив, що оговорив ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в скоєнні злочину відносно нього (а.с.45-47);

- вироком Алуштинського міського суду від 12.12.12 р. згідно з яким ОСОБА_3 та ОСОБА_4 засуджені за ст.. 186 ч.2 КК України до позбавлення волі (а.с.71_73)

- ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апелляційного суду АР Крим від 14.03.13р. згідно з якою вирок Алуштинського міського суду відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишений без змін (а.с.88-90);

Таким чином, всебічно і об’єктивно аналізуючи здобуті і перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину, неспростовно доведена в повному обсязі.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 2 ст. 384 КК України, як завідомо неправдиве показання потерпілого в суді, поєднане з обвинуваченням у тяжкому злочині, зі штучним створенням доказів захисту.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину: у силу статті 12 КК України вчинено злочин середньої тяжкості.

За місцем реєстрації ОСОБА_2 характеризується позитивно, перебуває у шлюбі, офіціально працевлаштований де позитивно характеризується.

Вищезазначене, а також те, що останній створив сім’ю, працевлаштувався свідчить про те, що ОСОБА_2 став на шлях виправлення.

Обставини, які пом`якшують покарання, передбачені ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставина, яка обтяжує покарання, рецидив злочинів.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає за можливе призначити ОСОБА_2 покарання не пов’язане з ізоляцією від суспільства, а тому призначає покарання у вигляді виправних робіт за місцем його роботи, оскільки вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Керуючись статтями 368, 374 КПК України; суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України та призначити йому покарання у вигляді виправних робіт строком на 1 (один) рік 6 місяців за місцем роботи з відрахуванням із суми заробітків 20% щомісячно в дохід держави.

Строк покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу залишити – особисте зобов’язання.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду АР Крим через Алуштинський міський суд АР Крим шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя