АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-1195/11 Головуючий у 1-й інстанції: Антипова Л.О.
Доповідач: Волошина В.М.
У Х В А Л А
12 листопада 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.
при секретарі Круглик В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про роз'яснення постанови Апеляційного суду м. Києва від 20 грудня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити дії.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
11 серпня 2009 року позивачка звернулася до суду для вирішення даної справи, просила поновити пропущений строк звернення до суду з 01.01.2006 року по час подачі позову; визнати дії відповідача щодо відмови у перерахуванні їй, як дитині війни пенсії з урахуванням підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком протиправними за той же період; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, на підставі вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2009 року на суму 5 087, 10 грн.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 09 вересня 2009 року позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачці, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року до 13 серпня 2009 року, з урахуванням проведених раніше виплат, в іншій частині відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду сторони оскаржили її.
20 грудня 2011 року Апеляційним судом м. Києва ухвалено нову постанову.
У січні 2012 року відповідач Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва звернувся до суду із заявою про роз'яснення постанови Апеляційного суду м. Києва від 20 грудня 2011 року посилаючись на те, що для Управління є незрозумілим резолютивна частина постанови, а саме незрозуміло саме який період підлягає задоволенню позовних вимог ОСОБА_3. Для розгляду даного питання справа до Апеляційного суду м. Києва надійшла 11 жовтня 2013 року (а.с.68).
Дослідивши матеріали цивільної справи, колегія суддів, вважає, що заява про роз'яснення постанови не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Згідно статті 170 КАСУ якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
За змістом положення статті 170 КАСУ роз'яснення судового рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що за наслідками розгляду апеляційних скарг ОСОБА_3 та Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на постанову суду першої інстанції, колегією суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 09 вересня 2009 року в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання дій відповідача неправомірними щодо не нарахування і не виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 11 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 09 вересня 2009 року скасовано та ухвалено в цій частині нову постанову, якоювизнано дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Києва щодо відмови ОСОБА_3 у нарахуванні і виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 11 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 09 вересня 2009 неправомірними.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 09 вересня 2009 року в частині задоволених вимог позивачки про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок і виплату пенсії, з урахуванням щомісячної надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 10 серпня 2008 року скасовано та ухвалено в цій частині нову постанову, якою відмовити ОСОБА_3 у задоволенні даних вимог.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 09 вересня 2009 року в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_3 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Києва здійснити перерахунок і виплату пенсії, з урахуванням щомісячної надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 14 серпня 2009 року по 09 вересня 2009 року скасовано та ухвалено в цій частині нову постанову про задоволення цих вимог.В решті постанову суду залишено без змін.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що судове рішення Апеляційного суду м. Києва від 20 грудня 2011 року є зрозумілим, оскільки його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. При цьому, у мотивувальній частині судового рішення судом наведені дані про встановлені обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів та визначення періоду, з якого суд виходив при задоволенні вимог позивача.
Керуючись ст. ст. 170 КАСУ, колегія суддів ,-
у х в а л и л а:
В задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про роз'яснення постанови Апеляційного суду м. Києва від 20 грудня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Судді: