ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2013 р. справа № 804/12872/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудника С.В.
при секретарі судового засідання Трайдук С.В.
за участю сторін:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Ануфрієвої А.С.
представника третьої особи Філатенко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративний позов Громадянки Сирії ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національна Металургійна Академія України про визнання незаконними дій та зобов'язання продовжити термін дії посвідки на тимчасове проживання в Україні, -
ВСТАНОВИВ :
01 жовтня 2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Громадянка Сирії ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, відповідач), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національна Металургійна Академія України (далі - НМетАУ, третя особа), в якому просить суд визнати незаконними дії та зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області продовжити термін дії посвідки на тимчасове проживання в Україні (а.с. 3-6).
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що вона є студентом підготовчого відділення Національної Металургійної Академії України на підставі контракту. 19.08.2013 р. до деканату іноземних студентів навчального закладу надала повний пакет документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні. 20.08.2013 р. Національна Металургійна Академія України звернулась до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області з особовою справою студента для оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні, але з безпідставних причин навчальному закладу було відмовлено у прийнятті документів. 22.08.2013 р. позивач особисто звернулась до відповідача із письмовою заявою про прийняття документів, проте засобами поштового зв'язку було отримано лист з письмовою відповіддю від ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, в якому було повідомлено позивачу про відмову у оформленні продовженні терміну дії посвідки з підстав порушення позивачем п. 10 «Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання і посвідки на тимчасове проживання», затвердженого Постановою КМУ від 28.03.2012 р. № 251. Вважаючи, що дії працівників ГУ ДМС України в Дніпропетровській області є такими, що суперечать нормам чинного законодавства та порушують право на продовження навчання на території України, Громадянка Сирії ОСОБА_1 звернулось до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2013 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні. Враховуючи, що судом при прийнятті позовної заяви встановлено, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки Національної Металургійної Академії України, одночасно з відкриттям провадження у справі, ухвалою суду її залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (а.с. 1).
У судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд позовні вимоги задовольнити. Додатково представник позивача надав пояснення суду, щодо строку звернення позивача до Національної Металургійної Академії України, а саме 19.08.2013 р. Отже, Громадянка Сирії ОСОБА_1 за віросповіданням є мусульманкою, відповідно на липень-серпень 2013 р. припадав Свячений місяць Рамадан, який є для мусульман суворим постом, із зобов'язанням його дотримуватись, а саме не вживати води та їжі протягом світового дня, правовірним мусульманам виконувати молитви, утримуватись від відвідувань людних місць протягом дня та іншого, не виконанням чого, є неприйняття поста, у зв'язку із чим, позивач за релігіозним переконанням не мала змоги раніше звернутися для оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні.
Представник відповідача, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, надала до суду письмові заперечення проти позову (а.с. 26-29). В своїх поясненнях повідомила суду, що відповідно до п.п. 1 п. 10 «Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання і посвідки на тимчасове проживання», затвердженого Постановою КМУ від 28.03.2012 р. № 251, дійсно позивачу було відмовлено в продовженні оформлення дії посвідки на тимчасове проживання в Україні, через порушення терміну подачі документів, а саме, документи позивач повинен був подати до територіального органу або підрозділу ДМС, як вважає відповідач, не пізніше, ніж за 15 днів. Також зазначила, що документи студента, який прибув в Україну з метою навчання, оформлюються на підставі письмового звернення навчального закладу, який видав запрошення на навчання, проте, Національна Металургійна Академія України не зверталась до ГУ ДМС України у Дніпропетровській області.
У додаткових заперечення (а.с. 42-44) представник відповідача наголошувала, що враховуючи звернення позивача з пропущенням строку, то він мав сплатити послуги за видачу посвідки, як за термінову подачу, де розмір плати збільшується на 100 відсотків, також зазначила, що заява позивача не містила дати звернення, а форма зобов'язання навчального закладу не є зверненням, вважає, що відповідач діяв на підставі чинного законодавства, у зв'язку із чим у задоволенні адміністративного позову просила відмовити.
У судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення. Додатково повідомила суду, що Громадянка Сирії ОСОБА_1 минулого року вже навчалась на підготовчому відділені Національної Металургійної Академії України за програмою підготовки іноземних громадян, прослухала курс навчання, за власним бажанням прийняла рішення пройти повторний курс навчання у 2013-2014 році, у зв'язку із чим звернулась до центру підготовки та навчання іноземних студентів НМетАУ, надала всі необхідні документи для оформлення їй посвідки на тимчасове проживання (а.с. 58, 85). Співробітником навчального закладу було подано особисту справу студента до ГУ ДМС України у Дніпропетровській області для оформлення посвідки, проте відповідач усно відмовив у прийнятті документів, посилаючись на порушення п. 10 Постанови КМУ № 251 від 28.03.2013 р., отже, представник третьої особи вважає дії відповідача незаконними, у зв'язку із чим просила суд позовні вимоги задовольнити.
З метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, судом було викликано та допитано свідків, а саме начальника відділу навчального процесу Центру підготовки та навчання іноземних студентів Національної Металургійної Академії України - ОСОБА_3, спеціалістів відділу документального забезпечення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області - ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи та надані сторонами додаткові докази, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Так, ч. 6 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни та юридичні особи України.
Частиною другою ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Відповідно до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» N 3773-VІ від 22.09.2011 року (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 4 липня 2013 року N 406-VII) (далі - Закон України № 3773- VІ) іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - це іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою Сирійської Арабської Республіки, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1, виданого 11.06.2012 р. у м. Сваіда, терміном дії паспорта до 10.06.2018 р. (а.с. 12).
Як встановлено судом, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, Українським державним центром міжнародної освіти Запрошенням № 175793 від 20.07.2012 р., позивача було запрошено на навчання до Національної Металургійної Академії України (а.с. 52).
Відповідно до Закон України № 3773-VІ, приймаюча сторона - це зареєстровані в установленому законом порядку українські підприємства, установи та організації, представництва (філії) іноземних підприємств, установ, організацій, представництва міжнародних організацій, а також фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства), які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України у зв'язку з навчанням, стажуванням, роботою, або на інших законних підставах, та запрошують чи приймають іноземців та осіб без громадянства.
Отже, судом встановлено, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національна Металургійна Академія України є приймаючою стороною іноземного студента.
Громадянка Сирії ОСОБА_1, прибула в Україну 30.10.2012 р. по візі типу «Д» НОМЕР_2, дійсною з 23.10.2012 р. по 06.12.2012 р., з метою навчання у Національній Металургійній Академія України (а.с. 55), де позивач навчалась за програмою іноземних громадян до вступу у вищі навчальні заклади з 19.11.2012 р. (відповідно до наказу № 755-2-к) по 10.08.2013 р. (відповідно до наказу № 526-2-к). На підставі укладеного контракту на навчання іноземного студента від 07.11.2012 р. (а.с. 71) позивачем було сплачено повну вартість за період навчання з 07.11.2012 р. по 30.08.2013 р., в сумі еквівалентній 1 035 доларів США.
Згідно Закону України № 3773-VІ, іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, - іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території Україні протягом дії візи або на період, установлений законодавством чи міжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку. Іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні, - це іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання, якщо інше не встановлено законом. Посвідка на тимчасове проживання - це документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
На підставі клопотання приймаючої сторони Національної Металургійної Академії України № 18-09/1404 від 27.11.2012 р. (а.с. 51) з метою навчання на підготовчому відділенні Громадянці Сирії ОСОБА_1 було видано Посвідку на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_3 від 04.12.2012 р. (далі - Посвідка), виданою ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, яка дійсна до 30.08.2013 р. (а.с. 11).
Відповідно до ч. 12 ст. 4. Закону України № 3773-VІ, іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання.
Прослухавши повний курс навчання підготовчого відділення, за власним бажанням позивач прийняла рішення пройти повторний курс навчання у 2013-2014 навчальному році у НМетАУ.
Між Громадянкою Сирії ОСОБА_1 та Національною Металургійною Академією України укладено контракт на навчання іноземного громадянина (а.с. 7), в якому зазначено, що третя особа бере на себе зобов'язання по навчанню позивача на підготовчому відділенні за денною формою навчання терміном на один рік, а саме з 01.09.2013 р. по 30.08.2014 р. За укладеним контрактом позивач сплатила повну вартість навчання в сумі, що еквівалентна 1 035 доларів США.
Відповідно до Наказу ректора Національної Металургійної Академії України О.Г. Величко № 530-2-к від 11.08.2013 р. «По особистому складу іноземних громадян» (а.с. 31), Громадянку Сирії ОСОБА_1 було зараховано з 01.09.2013 р. на підготовче відділення до навчального закладу.
Як встановлено судом, що підтверджується матеріалами справи Громадянка Сирії ОСОБА_1, зареєстрована та проживає у гуртожитку НМетАУ за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України № 3773-VІ, продовження строку перебування на території України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
19.08.2013 р. Громадянка Сирії ОСОБА_1 здала свій національний паспорт, посвідку на тимчасове проживання в Україні та інші необхідні документи до Центру підготовки та навчання іноземних студентів НМетАУ для реєстрації та продовження терміну дії Посвідки.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Як встановлено судом, та підтверджено поясненнями свідка в судовому засіданні, начальником відділу навчального процесу Центру підготовки та навчання іноземних студентів Національної Металургійної Академії України - ОСОБА_3 (а.с. 67-68), 20.08.2013 р., тобто за 10 днів до закінчення терміну дії Посвідки, третьою особою було подано особисту справу позивача до ГУ ДМС України у Дніпропетровській області для оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні.
Проте, як підтверджено поясненнями свідків, спеціалістів відділу документального забезпечення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області - ОСОБА_4, яка на момент звернення виконувала обов'язки начальника відділу документального забезпечення ГУ ДМС України у Дніпропетровській області, та співробітника ОСОБА_5, відповідачем було усно відмовлено у прийнятті документів, у зв'язку із порушенням п. 10 «Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання і посвідки на тимчасове проживання», затвердженого Постановою КМУ від 28.03.2012 р. № 251, згідно якого документи повинні подаватись не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії посвідки, а також за розпорядженням начальника ГУ ДМС України у Дніпропетровській області. Також, свідками було повідомлено, що канцелярія приймає справи іноземних студентів тільки за наявності на ній візи співробітника ДМС, тому, враховуючи її відсутність, відмовили у прийнятті справи. На питання третьої особи до працівників відповідача, їй було запропоновано звернутись до начальника ГУ ДМС України у Дніпропетровській області А.М. Бабець, яким, через посилання на порушення вимог законодавства, також було відмовлено у прийнятті документів.
Заслухавши надані показання свідків відповідача, суд зазначає, що в судовому засіданні жодним з них не підтверджено наявності обставин, які б свідчили про законність дій, при відмові навчальному закладу у прийомі документів, отже, свідками не заперечувалось, що надана справа позивача була подана за 10 днів, та в повній відповідності змісту документів, на підставі яких надається посвідка на тимчасове проживання в Україні.
Враховуючи відмову працівникам НМетАУ, Громадянка Сирії ОСОБА_1, 22.08.2013 р. особисто звернулась із письмовою заявою про прийнятті документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні до ГУ ДМС України у Дніпропетровській області, яка була отримана відповідачем 22.08.2013 р. (а.с. 16).
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України № 3773-VІ, іноземцю або особі без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, може бути продовжено строк перебування (за наявності законних підстав).
Частиною 2 ст. 17 Закону України № 3773-VІ чітко встановлено, що документи про продовження строку перебування в Україні оформляються на підставі письмових звернень іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони, які подаються не пізніш як за три робочих дні до закінчення встановленого строку їх перебування на території України.
Згідно ч. 12 ст. 5 Закону України № 3773-VІ, підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною дванадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, документ, що підтверджує факт навчання в Україні, та зобов'язання навчального закладу повідомити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, про відрахування з такого закладу.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем було подано заяву до ГУ ДМС України у Дніпропетровській області 22.08.2013 р. та наступні документи:
- Заяву іноземця чи особи без громадянства про отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні з підстав навчання на підготовчому відділенні у Національній Металургійній Академії України (а.с. 9);
- національний паспорт Громадянки Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1, серії НОМЕР_1, виданого 11.06.2012 р. у м. Сваіда, терміном дії паспорта до 10.06.2018 р. (а.с. 12);
- переклад з англійської мови на українську мову сторінки паспортного документу іноземного громадянина, засвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (а.с. 10);
- Контракт на навчання іноземного громадянина на період навчання з 01.09.2013 р. по 30.08.2014 р. (а.с. 7), як документ, який підтверджує факт навчання в Україні;
- Зобов'язання Національної Металургійної Академії України (а.с. 8), в якому ректор навчального закладу О.Г. Величко клопоче щодо оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні Громадянці Сирії ОСОБА_1, з зазначенням, що навчальний заклад бере на себе зобов'язання щодо покриття витрат, пов'язаних з проживанням та виїздом позивача, зобов'язанням повідомити про виїзд або зміну студентом місця проживання, та зобов'язанням навчального закладу повідомити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, про відрахування чи припинення контракту з іноземним студентом з такого закладу, протягом 10 днів з дня підписання відповідного наказу;
- Посвідку на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_3 від 04.12.2012 р., дійсною до 30.08.2013 р. (а.с. 11);
- Заяву про надання платних послуг, згідно якої позивач, враховуючи скорочений термін подачі документів, сплатила до ГУ ДМС України у Дніпропетровській області всі передбачені послуги, що підтверджуються квитанцією № 356 від 19.08.2013 р. на суму 52,49 грн., та квитанцією № 354 від 19.08.2013 р. на суму 52,49 грн., отже 2 квитанції про сплату державного мита (а.с. 14), як це встановлено чинним законодавством за термінове оформлення та видачу посвідки на тимчасове проживання в Україні, а також, квитанцію № 360 на суму 21,30 грн. за бланк посвідки на тимчасове проживання в Україні (а.с. 15);
- поліс медичного страхування № ДМС/НВ/ВТО-12 № 0391 Дн01 строком дії з 06.11.2012 р. по 05.11.2013 р., яким ОСОБА_1 застрахована на добровільне медичне страхування (безперервне страхування здоров'я) та добровільне страхування від нещасних випадків (а.с. 56);
- інші документи згідно вимог Закону України № 3773-VІ.
Отже, позивачем було вжито всіх заходів для продовження перебування на території України, надано всі необхідні документи до відповідного органу згідно з чинним законодавством, сплачено подвійний тариф державного мита за термінову видачу посвідки, завчасно звернуто до ДМС, тобто, позивач діяв в межах чинного законодавства України з метою продовження навчання в Україні.
Проте, засобами поштового зв'язку, 09.09.2013 р. (а.с. 18) позивачем було отримано письмову відповідь на звернення № 1201/9131 від 29.08.2013 р., якою начальником ГУ ДМС України у Дніпропетровській області А.М. Бабець було повідомлено, що заяву Громадянки Сирії ОСОБА_1 розглянуто, та їй відмовляється у видачі посвідки на тимчасове проживання в Україні з підстав подання особистого звернення, відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження положення про прийом іноземців та осіб без громадянства до вищих навчальних закладів» від 05.08.1998 р. № 1238, який прибув в Україну з метою навчання. Реєстрація відбувається на підставі письмового звернення навчального закладу, який видав запрошення на навчання. Звернення подається до територіального органу або підрозділу Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб не пізніше трьох робочих днів з дати подання іноземцем паспорту (документа, що його замінює) до навчального закладу. Також, було відмовлено у зв'язку з порушенням вимог п. 10 «Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на тимчасове проживання», затвердженим постановою КМУ від 28.03.2012 р. за № 251, а саме, у зв'язку з пропущенням строку звернення з відповідною заявою до ГУ ДМС України, яким передбачено подання документів не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії посвідки.
Судом встановлено, що відповідно до п. 17 вищезазначеного Порядку рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається в разі:
1) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку;
2) необхідності охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;
3) коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі;
4) подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
5) коли виявлено факти невиконання ними рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну (для осіб, що отримують посвідку на тимчасове проживання);
6) інших випадках, передбачених законами.
Отже, ГУ ДМС України в Дніпропетровській області у своїй письмовій відповіді від 29.08.2013 р. жодних вищезазначених підстав не вказало, тому, суд приходить до висновку, що з боку відповідача допущена бездіяльність щодо відмови у оформленні позивачу посвідки на тимчасове проживання в Україні.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 р. № 251 затверджений Порядок оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання і технічного опису бланків (далі - Порядок). Порядок визначає механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання. Пунктом 11 віщезазначеного Порядку встановлено, що за результатами розгляду заяви приймається рішення про видачу або відмову у видачі посвідки, яке затверджується Головою ДМС, а у разі його відсутності - заступником Голови ДМС чи начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником. У заяві робиться відмітка про прийняте рішення або зазначаються причини відмови у видачі посвідки.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, саме рішення про видачу, або про відмову у видачі посвідки Громадянці Сирії ОСОБА_1, із затвердженням Головою ДМС, або заступником Голови ДМС чи начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником - не приймалось. А лише на адресу позивача було надано письмову відповідь про порушення строків та форми звернення до ДМС, що не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні вимог, передбачених Порядком.
Позивач з отриманою відповіддю від ГУ ДМС України в Дніпропетровській області не погодилась, у зв'язку із чим звернулась до суду за захистом своїх прав, свобод, та інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 17 Закону України № 3773-VІ, у продовженні строку перебування іноземцю або особі без громадянства може бути відмовлено в разі відсутності для цього підстав та достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов'язаних із перебуванням іноземця або особи без громадянства в Україні, або відповідних гарантій від приймаючої сторони.
Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що Громадянка Сирії ОСОБА_1, протягом перебування на території України, достатньо фінансово забезпечує покриття своїх витрат пов'язаних із сплатою за навчання, медичним страхуванням, проживанням, та інше. Крім цього, Зобов'язанням третьої особи, також підтверджується, що навчальний заклад бере на себе покриття витрат, пов'язаних із перебуванням іноземної студентки з відповідними гарантіями приймаючої сторони.
Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем правомірність своїх дій не доведено, при отриманні повного переліку документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні не враховано всіх обставин, що мають значення для вчинення зазначених дій, які мали бути наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, а також з врахуванням цілей його звернення, а саме навчання в Україні. Отже, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши певні обставини страви поясненнями свідків, які свідчать про протиправність дії відповідача, суд вважає, що позовна вимога Громадянки Сирії ОСОБА_1 про визнання дій ГУ ДМС України у Дніпропетровській області незаконними такою, що підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області продовжити термін дії посвідки на тимчасове проживання в Україні, суд зазначає наступне.
Позивач просить суд продовжити термін дії посвідки на тимчасове проживання в Україні, а саме посвідки, яка була видана на період до 30.08.2013 р. на підставі контракту від 07.11.2012 р., на навчання ОСОБА_1 в Національній Металургійній Академії України на підготовчому відділенні тривалістю один учбовий рік з 07.11.2012 р. по 30.08.2013 р.
Проте, судом встановлено, що відповідно до п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 р. № 251, посвідка на тимчасове проживання в Україні видається строком до одного року з можливістю її продовження щоразу на один рік на підставі заяви іноземця чи особи без громадянства за умови надання документів, які подаються до територіального органу або підрозділу ДМС не пізніше ніж за 15 днів до закінчення терміну дії посвідки. При цьому, відповідно до ч. 12 ст. 4 Закону України № 3773-VI, посвідка на тимчасове проживання в Україні видається на період навчання, який зазначається в документі, що підтверджує факт навчання в Україні, в даному випадку - Контракт на навчання іноземного громадянина в Національній Металургійній Академії України на період з 01.09.2013 р. до 30.08.2014 р.
Враховуючи норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що на період навчання іноземного студента видається одна посвідка на тимчасове проживання в Україні на строк, що зазначений в контракті на навчання. Отже, Посвідка на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_3, яка була видана позивачу 04.12.2012 р. строком дії до 30.08.2013 р. не може бути продовжена, оскільки вона була видана на підставі Контракту, який не був продовженим, а укладено новий, як факт підтвердження навчання на території України, у зв'язку із чим відповідач не має законних підстав для продовження дії посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянці Сирії ОСОБА_1, про що саме просить позивач в своєму адміністративному позові.
Проте, суд звертає увагу, що Національна Металургійна Академія України та позивач звертались до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області із заявою та, відповідним Зобов'язанням про оформлення та видачу посвідки на тимчасове проживання в Україні, а не про продовження дії посвідки. Отже, позивачу необхідно отримати нову посвідку на тимчасове проживання на період навчання на території України, а саме з 01.09.2013 р. до 30.08.2014 р., тобто, на період навчання за новим контрактом.
Також, протягом розгляду справи сторонами не заперечувалось, що позивачем за минулий навчальний рік безумовно дотримано всіх умов контракту, за період перебування на території України до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не притягувалась, виконує всі передбачені Конституцією та Законами України умови перебування.
Разом з тим, слід враховувати наслідки примусового повернення чи примусового видворення або видачі чи передачі іноземця та особи без громадянства.
Отже, позивачем в позовній заяві зазначено та в судовому засіданні представником позивача наголошувалось, що у Сирії, країні походження ОСОБА_1, на сьогоднішній час відбувається озброєний конфлікт, що в разі повернення позивача є об'єктивною причиною обмеження прав та свобод, гарантованих Конвенцією «Про захист прав і основоположних свобод» від 04.11.1950 р., а саме є небезпечним для її життя. Ці доводи позивача є загальновідомим фактом, тому не потребують додаткових доказів. Слід враховувати, що Громадянка Сирії не прагне отримати статус «біженця», а прибула до України з метою навчання у Національній Металургійній Академії України.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 26 Конституції України передбачено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», є забороною примусове повернення чи примусове видворення, або видача чи передача іноземця та особи без громадянства, де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту, чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя.
Виходячи із сукупності наведених підстав, відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи, що рішення суду впливає на права, свободи та інтереси позивача, права та інтереси третьої особи, як приймаючої сторони, також враховуючи, що діючим законодавством передбачена виключна компетенція відповідачем у прийнятті рішення про продовження строку перебування на території України позивача, отже, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог, з метою зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області розглянути заяву Громадянки Сирії ОСОБА_1 про отримання нею посвідки на тимчасове проживання в Україні, з урахуванням зобов'язання Національної Металургійної Академії України.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - Громадянкою Сирії ОСОБА_1, при зверненні до суду понесені судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 34,41 грн., що документально підтверджується квитанцією № 167 від 30.09.2013 р. (а.с. 2). Враховуючи, що суд частково задовольняє адміністративний позов, стягненню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає частина судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 17,21 грн. (сімнадцять гривень 21 копійка).
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 01 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 06 листопада 2013 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 10, 11, 50, 69, 71, 94, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Громадянки Сирії ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національна Металургійна Академія України про визнання незаконними дій та зобов'язання продовжити термін дії посвідки на тимчасове проживання в Україні - задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо відмови в продовженні терміну дії посвідки на тимчасове проживання в Україні у зв'язку із навчанням Громадянки Сирії ОСОБА_1.
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області розглянути заяву Громадянки Сирії ОСОБА_1 про отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні, з урахуванням зобов'язання Національної Металургійної Академії України № 18-09/643 від 20.08.2013 р.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Громадянки Сирії ОСОБА_1 судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 17,21 грн. (сімнадцять гривень 21 копійка).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 06 листопада 2013 року .
Суддя С. В. Прудник