ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 листопада 2013 р. (16:29) Справа №801/8651/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Панова О.І., при секретарі Устіновій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1,
ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
ОСОБА_5,
ОСОБА_6,
ОСОБА_7,
ОСОБА_8,
ОСОБА_9
до Ради міністрів АР Крим, Міністерства охорони здоров'я АР Крим
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів Кримська республіканська установа "територіальне медичне обє'днання Протитуберкульозний диспансер"
про визнання протиправними та скасування розпорядження і наказу
представники сторін:
представник позивача (ОСОБА_9), ОСОБА_12,, , НОМЕР_1;
представник відповідача (Ради міністрів АРК), Василенко К.В., , посвідчення НОМЕР_3;
представник відповідача (Міністерства охорони здоров'я АР Крим), Єрохіна Т.В., посвідчення НОМЕР_4;
представник решти позивачів, ОСОБА_15, , НОМЕР_2;
представник третьої особи, не з'явився;
Суть справи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (далі- Позивачі) звернулися до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Ради міністрів АР Крим, (далі - Відповідач 1), Міністерства охорони здоров'я АР Крим (далі - Відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів Кримська республіканська установа "Територіальне медичне обє'днання Протитуберкульозний диспансер" про визнання протиправним та скасування розпорядження Ради міністрів АР Крим від 05.07.2013 року № 614-р, а також визнання протиправним та скасування наказу Міністерства охорони здоров'я № 429 від 26.07.2013 року.
Позовні вимоги позивачи мотивують тим, що прийняття оскаржуваного розпорядження Ради міністрів АР Крим та наказу Міністерства охорони здоров'я АР Крим порушує конституційні права позивачів, у тому числі право на працю та норми чинного законодавтсва України, оскільки розпорядження про перейменування установи потягло за собою зміну умов праці позивачів.
Ухвалами суду від 09.09.2013 р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою суду від 20.09.2013р. було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Ухвалою суду від 01.10.2013р. було залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів КРУ «Протитурберкульозний диспансер № 1».
Ухвалою суду від 22.10.2013 року замінено третю осоюу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів Кримську республіканську установу «Протитурберкульозний диспансер №1» на його правонаступника Кримську республіканську установу «Територіальне медичне обє'днання Протитуберкульозний диспансер».
Так, у судовому засіданні 12.06.2013 р. Представник позивача позивач ОСОБА_9 та представник інших позивачів позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов у повному обсязі.
Представники відповідачів 1,2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника третьої особи.
Розглянувши матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до Розпорядження Ради Міністрів АР Крим від 05.07.2013 року №614-р «Про перейменування Кримської республіканської установи «Протитуберкульозний диспансер №1» перейменована Кримська республіканська установа «Протитуберкульозний диспансер №1» у Кримську республіканську установу «Територіальне медичне об'єднання «Протитуберкульозний диспансер».
Пунктом 2 вищевказаного розпорядження Міністерству охорони здоров'я Автономної Республіки Крим дано доручення забезпечити:
-приведення у відповідність із пунктом 1 цього розпорядження установчих документів установи в строки та порядку, встановлені чинним законодавством, у тому числі в частині зміни функцій установи;
-приведення структури та штатного розкладу установи у відповідність із пункотм 1 цього розпорядження та наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.02.2000 року № 33 «Про штатні нормативи та типових штатах установ охорони здоров'я».(а.с.8)
На виконання розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 05.07.2013 року № 614-р «Про перейменування Кримської республіканскої установи «Протитуберкульозний диспансер № 1» Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим було видано наказ №429 «Про заходи, пов'язані з перейменуванням Кримської республіканської установи «Протитуберкульозний диспансер № 1».
З пункту 1 зазначеного наказу вбачається, що було дане доручення в.о. головного лікаря Кримської республіканської установи «Протитуберкульозний диспансер № 1» надати до Міністерства для узгодження структуру та штатний розклад Кримської республіканської установи «Територіальне медичне об'єднання «Протитуберкульозний диспансер» з метою приведення їх у відповідність із вимогами наказу Міністерства охорони здоров'я від 23.02.2000 № 33 «Про штатні нормативи та типових штатах установ охорони здоров'я».
Підпунктом 1.4 п. 1 цього наказу дане доручення ознайомити працівників установи з майбутніми змінами з 01.10.2013 року структури та штатного розкладу установи з дотриманням норм трудового законодавства (а.с.13).
Не погодившись з вищевказаним розпорядженням та наказом позивачі звернулися до суду.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим», Рада міністрів АР Крим є вищим органом у системі органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим.
Відповідно до п.1, 3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим», повноваженнями Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі управління майном, що належить Автономній Республіці Крим, є здійснення управління майном, що належить Автономній Республіці Крим та прийняття рішень щодо утворення, реорганізації та ліквідації підприємств, установ та організацій, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим.
Відповідно до Переліку підприємств, установ, организацій, закладів, що належать Автономній Республіці Крим, затвердженого Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 15.03.2000 № 982-2/2000 «Про склад майна, що належить Автономній Республійі Крим», Переліку підприємств, установ, організацій, закладів, що належть Автономній Республіці Крим, віднесених до сфери управління органів виконавчої влади АР Крим, затвердженого Постановою ради Міністрів АР Крим № 240 від 24.04.2007 року, Кримська Республіканська установа «Протитуберкульозний диспансер №1» входить до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим і віднесена до сфери управління Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим.
Згідно п.12.2 Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим № 459-2/99 від 21.04.1999 "Про Положення про порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим або передане у її управління" підприємства, що належать Автономній Республіці Крим, створюються, реорганізуються, ліквідуються рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим за узгодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Підприємства, що належать Автономній Республіці Крим, діють на підставі статуту, який затверджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим.
Пунктом 18.1 Положення, визначено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим в межах своєї компетенції здійснює повноваження щодо організовування і здійснення загального обліку майна, що належить або переданого в управління Автономній Республіці Крим, а також створює, реорганізує, ліквідує підприємства, установи і організації, грунтовані на власності Автономної Республіки Крим.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що Рада міністрів АР Крим в рамках здійснення своїх повноважень щодо управління майном АР Крим (відповідно до ст. 35 Закону України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим») мала право на видання розпорядження про зміну назви з Кримської республіканської установи «Протитуберкульозний диспансер № 1» на Кримську республіканську установу «Територіальне медичне обє'днання Протитуберкульозний диспансер».
Посилання позивачів на той факт, що на видання розпорядження № 614-р від 05.07.2013 року «Про перейменування Кримської республіканскої установи «Протитуберкульозний диспансер № 1» необхідно було отримати згоду Верховної Ради АР Крим, суд вважає недоцільними, оскільки в данному випадку розпорядженням № 614-р від 05.07.2013 року не було проведено ані реорганізацію, ані ліквідацію установи, а лише було змінено її назву.
Щодо визнання протиправним та скасування наказу Міністерства охорони здоров'я № 429 від 26.07.2013 року, суд вказує наступне.
Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство охорони здоров'я, затвердженого Постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим № 128 від 31.03.2010 "Про деякі питання діяльності органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим", Міністерство охорони здоров'я Автономної Республіки Крим є органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, підконтрольним, підзвітним і відповідальним перед Радою міністрів Автономної Республіки Крим і Верховною Радою Автономної Республіки Крим.
Пунктом 2 цього Положення визначено, що Міністерство у своїй діяльності керується Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, постановами Верховної Ради України, наказами Міністерства охорони здоров'я України, нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також цим Положенням.
Відповідно до п. 4.18 Положення, Міністерство відповідно до покладених на нього завдань здійснює управління підприємствами, установами, організаціями, що входять в сферу управління Міністерства.
Відповідно до п.1.1 розділу 1 Статуту Кримської республіканської установи «Протитуберкульозний диспансер № 1» (нова редакція), погодженого з Фондом майна АР Крим та затвердженого Міністром охорони здоров'я АР Крим 27.12.2010 року, Кримська республіканська установа «Протитуберкульозний диспансер № 1» є установою, яка входить до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим, та знаходиться у сфері управління Міністерства охорони здоров'я.
Виходячи з системного аналізу вказаних норм, суд приходить до висновку, що Міністерство охорони здоров'я АР Крим мало право на видання наказу № 429 від 26.07.2013 року щодо установи, яка відноситься до сфери його управління.
Також суд вказує наступне.
Так Розпорядженням Ради Міністрів АР Крим від 05.07.2013 року № 614-р «Про перейменування Кримської республіканської установи «Протитуберкульозний диспансер №1» було доручено перейменувати Кримську республіканську установу «Протитуберкульозний диспансер №1» у Кримську республіканську установу «Територіальне медичне об'єднання «Протитуберкульозний диспансер».
Міністерству охорони здоров'я АР Крим було доручено забезпечити:
-приведення у відповідність з п. 1 дійсного розпорядження засновницькі документи в строки та у порядки, встановлені діючим законодавство. У тому числі в частині зміни функцій установи, застосування контрактної форми при укладенні трудового договору з керівництвом установи;
-приведення структури та штатного розпису установи у відповідність з п. 1 дійсного розпорядження та наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.02.2000 року № 33 «Про штатні нормативи та типових штатах установ охорони здоров'я»;
-дотримання вимог нормативно-правових актів в частині узгодження з Головою Ради міністрів АР Крим призначення на посаду та звільнення з посади керівника установи.
Наказом Міністерства охорони здоров'я АР Крим № 429 від 26.07.2013 року на виконання зазначеного розпорядження в.о. головного лікаря Кримської республіканської установи «Протитуберкульозний диспансер №1» було доручено наступне:
-представити до Міністерства охорони здоров'я АР Крим у строк до 29.07.2013 року для узгодження структуру Кримської республіканської установи «Територіальне медичне об'єднання «Протитуберкульозний диспансер» для введення з 01.10.2013 року;
- в строк до 29.07.2013 року представити на узгодження в Міністерство охорони здоров'я АР Крим проект штатного розкладу Кримської республіканської установи «Територіальне медичне об'єднання «Протитуберкульозний диспансер» розробленого з урахуванням нової структури установи;
- розробити і представити на узгодження 01.10.2013 року в Міністерство охорони здоров'я АР Крим положення про відособлені структурні підрозділи Кримської республіканської установи «Територіальне медичне об'єднання «Протитуберкульозний диспансер»;
- ознайомити до 01.08.2013 року працівників установи з майбутніми змінами з 01.10.2013 року структури і штатного розкладу установи з дотриманням норм трудового законодавства;
-забезпечити працівникам установи дотримання прав та гарантій, передбачених законодавством у зв'язку із змінами структури і штатного розщпису;
- розробити та представити на затвердження статут, з урахуванням необхідності зміни функцій, застосування контрактної форми при заключенні трудового договору з керівником установи Кримської республіканської установи «Територіальне медичне об'єднання «Протитуберкульозний диспансер» 01.10.2013 року.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до ч.1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Відповідно до ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку суду, оскаржуваними актами фактично не затронуті трудові чи будь-які інші права позивачів та не вирішується питання відносно їх звільнення або обставин які виникають внаслідок зміни структури та штатного розкладу установи, такі твердження позивачів є передчасними.
Крім того, позивач має право звертатися до суду за захистом саме порушеного права, а тому порушення права особи у майбутньому не може бути підставою для захисту під час розгляду даної справи, оскільки це порушення не може бути умовним, тобто, захисту підлягають лище ті права, свободи та інтереси, які порушені з боку суб'єкта владних повноважень.
Отже, відсутність факту порушення прав позивача з боку Ради Міністрів АР Крим та Міністерства охорони здоров'я АР Крим, тягне за собою висновок про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Під час судового засідання, яке відбулось 13.11.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 18.11.2013 року.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 159, 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Панов О.І.