ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.2006 Справа № А23/266
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Крутовських В.І
суддів: Прокопенко А.Є. –доповідач , Дмитренко А.К.
При секретарі судового засідання Чоха Є.О.
За участю представників сторін:
від відповідача: Говорун І.С., довіреність №22161/10/100 від 26.09.05, головний державний податковий інспектор юридичного відділу;
Представник позивача у судове засідання не з"явився. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.06р. у справі № А23/266
за позовом Державного підприємства Дніпропетровського обласного радіотелевізійного передавального центру, м.Дніпропетровськ
до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 28.04.05 № 0001222340/0 .
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.06р. по справі № А23/266 (суддя Добродняк І.Ю.) позовні вимоги Державного підприємства Дніпропетровського обласного радіотелевізійного передавального центру, м.Дніпропетровськ задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі №0001222340/0 від 28.04.06р.
Оскаржуючи постанову господарського суду Центральна міжрайонна державна податкова інспекція у м.Кривому Розі просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
У запереченні на апеляційну скаргу позивач просить залишити постанову суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необгрунтованість доводів скаржника.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що постанова господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення вважаючи на наступне.
28.04.05 Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі, (відповідачем) винесено податкове повідомлення-рішення № 0001222340/0, відповідно до якого позивачеві визначену суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб 22861,30 грн., із яких 19051,10 грн. - основний платіж, 3810,20 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Під час перевірки відповідачем встановлено, що згідно зведеному розрахунку суми земельного податку на 2003 рік, наданому відповідачеві 31.01.03, позивачем в 2003 році задекларовано пільгу по податку на землю. Сума податку до сплати згідно розрахунку позивача в 2003 році складає 0 грн.
Позивач є платником податку на землю по земельній ділянці розміром 12224 кв.м, яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, 8, взятий на облік в Центральній МДПІ м. Кривого Рогу.
Зазначена земельна ділянка виділена позивачу рішенням виконкому Криворізької міської ради від 10.08.94 № 360 для розміщення Криворізького цеху УКВр. Дозвіл на використання землі оформлено актом від 26.06.95 № 273. Земельна ділянка віднесена до категорії земель зв'язку.
27.01.03 позивачем поданий відповідачеві Зведений розрахунок суми земельного податку на 2003 рік з додатками (а.с.70), згідно якому позивачем застосована пільга відповідно до Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів".
Статтею 5 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" визначено, що розмір плати за землю державними підприємствами зв'язку, які займаються розповсюдженням друкованої продукції, теле- і радіопрограм, не може перевищувати розміру плати за землю закладами культури.
Відповідно до пункту 4 статті 12 Закону України "Про плату за землю" заклади культури звільняються від земельного податку.
Основами законодавства України про культуру, які гарантують розвиток мережі різних за видами діяльності та формою власності закладів, підприємств та організацій культури, до закладів, підприємств та організацій культури віднесені, зокрема, організації телебачення, радіомовлення (ст. 21 Основ).
Згідно із Статутом Державного підприємства Дніпропетровського обласного радіотелевізійного передавального центру, м. Дніпропетровськ, затвердженого в новій редакції наказом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення № 13/ОК від 28.02.01, зареєстрованого виконкомом Жовтневої районної ради 17.04.01, із змінами, затвердженими наказом Державного комітету зв'язку та інформації України № 147 від 22.07.02, позивач -заснований на державній власності, входить до складу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.
За повідомленням Головного управління статистики у Дніпропетровській області № 05-03/152-1615 від 08.04.05 позивач значиться в Державному реєстрі за кодами КВЕД (Класифікації економічних видів діяльності, затвердженого та введеного в дію наказом Держстандарту України від 22.10.96 № 441 з 01.07.97) - "64.20.0" - зв'язок та "92.20.0" - діяльність у сфері радіомовлення та телебачення, що підтверджено і довідкою № 1547 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій (ЕДРПОУ) від 09.06.05.
Вид діяльності за кодом "64.20.0" (зв'язок) - це підклас класу 64.20 - зв"язок;
Вид діяльності за кодом “92.20.0” (діяльність у сфері радіомовлення і телебачення) відноситься до підкласу групи 92.2 (діяльність у сфері радіомовлення і телебачення) розділу 92 –діяльність у сфері відпочинку і розваг, культури та спорту.
Таким чином господарським судом зроблено обгрунтований висновок, що позивач в однаковій мірі відноситься як до підприємств зв”язку, так і до підприємств культури.
На підставі ст. 1 Закону України „Про систему оподаткування" від 18 лютого 1997 року № 77/99 встановлення і скасування податків і 'зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. Таким чином, самим Законом передбачена можливість встановлювати пільги іншими законами України.
Це положення також закріплене в ст. 4 спеціального закону з питань оподаткування, а саме Закону „Про плату за землю", який встановлює: „Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону". Але п. 19 ст. 63 Закону України „Про державний бюджет України на 2003 рік" від 26 грудня 2002 року № 380-УІ саме для Закону „Про плату за землю" дію положення про заборону встановлення пільг іншими законами, крім законів про оподаткування було зупинено на 2003 рік.
Таким чином, можливо зробити висновок, що для спеціального закону, а саме Закону „Про плату за землю" заборона встановлювати та змінювати ставки земельного податку лише спеціальними законами з питань оподаткування у 2003 році не діяла.
Приймаючи до уваги викладене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування постанови господарського суду і задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Постанову господарського суду Дніпропетровської області області від 09.02.06р. у справі № А 23/266 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий В.І.Крутовських
Суддя А.Є.Прокопенко
Суддя А.К. Дмитренко
З огигіналом згідно
Помічник судді А.В.Тальян