П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Вінниця
21 листопада 2013 р. Справа № 802/4319/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,
секретаря с/з Побережської В.В.,
за участю представників сторін:
позивача ОСОБА_2,
представника позивача ОСОБА_3,
відповідача Терепи С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці адміністративну справу за позовом
фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області
про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0021671702 від 22 серпня 2013 року, суд,-
В С Т А Н О В И В :
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0021671702 від 22.08.2013 року Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 364968,00 грн., з яких 243312,00 грн. основного платежу та 121656,00 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій.
Позовні вимоги мотивує тим, що за результатами планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, відповідачем складений акт №174/1721/НОМЕР_1 від 13.08.2013 року, яким встановлено порушення п. 198.5 ст. 198, п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, внаслідок чого, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 364968,00 грн., в тому числі, за основним платежем 243312,00 грн., штрафна санкція 121656,00 грн. На підставі вказаного акту перевірки Вінницькою ОДПІ винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.08.2013 року №0021671702, яке позивач вважає протиправним і таким, що підлягає скасуванню. Зокрема вважає помилковими висновки контролюючого органу щодо визначення залишку товарно-матеріальних цінностей з підстав відсутності відображення суми залишку на кінець періоду 31.12.2012 року в книзі обліку доходів та витрат та прирівняне до операції з реалізації товарів в грудні 2012 року
У судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали заявлені позовні вимоги та надали пояснення згідно з наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями. Просять суд адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позивача заперечив з мотивів, викладених у наданих суду письмових запереченнях, пояснивши, що при проведенні планової виїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 і прийнятті оскаржуваного рішення, податковий орган діяв відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а тому, адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що нею було здійснено перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року. За наслідками якої складено акт від 13.08.2013 року та зроблено висновок про порушення підприємцем вимог п. 198.5 ст. 198, Податкового кодексу України, внаслідок чого, позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 243312,0 грн.. Нею брався до уваги акт перевірки від травня 2012 р. у якому залишки товарно-матеріальних цінностей на 31.12.11р. склали 1263335,73 грн., з ПДВ. А у графі 11 книги обліку доходів та витрат підприємця дані про залишки товарних запасів, матеріалів, сировини на 31.12.12 р. відсутні. Але відповідно до перевірених нею документів (податкові та товарні накладні на придбання то продаж товарів) станом на 31.12.12 р. залишки товарно-матеріальних цінностей складають1216559,0 грн. без ПДВ. Вважає, що ФОП ОСОБА_2 занизив податкові зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2012 р. на 243312,0 грн..
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін, свідка та оцінивши інші докази, які є у справі, суд прийшов до висновку, що заявлений адміністративний позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований 20.12.2001року виконавчим комітетом Вінницької міської ради, взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 20.12.2001 року.
У період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року ФОП ОСОБА_2 здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування та був платником податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб - підприємців, податку з доходів фізичних осіб - з заробітної плати. Основними видами господарської діяльності позивача є, зокрема, діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами.
На виконання наказу Вінницької ОДПІ №2266 від 08.07.2013 року та на підставі повідомлення №255/1721 від 08.07.2013 року, у відповідності до вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, 18.07.13 р. головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб Вінницької ОДПІ управління оподаткування фізичних осіб ОСОБА_5 розпочата планова документальна виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.
За результатами вказаної перевірки складено акт №174/1721/НОМЕР_1 від 13.08.2013 року(а.с.17-22), яким зроблено висновки про порушення позивачем вимог п. 198.5 ст. 198, Податкового кодексу України, внаслідок чого, позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 243312,0 грн..
На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0021671702 від 22.08.2013 року (а.с.56) про збільшення суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 364968,0 грн., в тому числі: за основним платежем - 243312,0 грн., штрафна (фінансова санкція) - 121656,0 грн.)
Надаючи правову оцінку зазначеному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд керується наступним.
До даних висновків контролюючий орган прийшов у зв'язку з тим, що згідно до акту №685/1721/НОМЕР_1 попередньої документальної перевірки від 03.05.12 р. ФОП ОСОБА_2 залишки товарно-матеріальних цінностей на 31.12.11р. склали 1263335,73 грн.
Відповідно до наданих для проведення перевірки податкових та товарних накладних встановлено, що станом на 31.12.2012 року у книзі обліку доходів та витрат запис про залишок товарних запасів, матеріалів, сировини відсутні.(а.с.87).
Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України №1025 від 24.12.10 р. «Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність» (наказ втратив чинність, згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.13р., але дійсний для цих правовідносин) фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюють записи про операції, що відбулися у звітному (податковому періоді). У п.3 Порядку передбачено, ведення Книги здійснюється у такому порядку: пп. 3.1. У графі 1 вказується дата заповнення; пп. 3.2. У графах 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання.
Вінницькою ОДПІ на адресу ФОП ОСОБА_2 направлено лист від 08.07.2013 року №5225 (а.с.74) про надання документів на перевірку, в т.ч. про надання інформації щодо залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.12 р. і на 31.12.2012 року. Але, на момент проведення перевірки позивач ніяких пояснень щодо місця знаходження залишків у кількості та сумарному виразі товару не надав.
Перевіркою доведено, що згідно податкових та товарних накладних, вартість придбання товару складає 2091506 грн. (без ПДВ), вартість товару, який згідно видаткових та податкових накладних реалізований, становить 1927727,12 грн. (без ПДВ)
Встановлено неналежне ведення позивачем книги обліку доходів і витрат, а саме, залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2012 року мали б складати 1216559 грн., без податку на додану вартість.
Так згідно до пп. 1.1., 1.2. п.1 наказу Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», яким встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Пп. 2.1. п.2 Положення встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
У пп. 4.3 п.4. Положення зазначено, що помилки в облікових регістрах за минулий звітний період виправляються способом сторно. Цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або із знаком "мінус", а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до облікового регістру у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку. Довідка має наводити причину помилки, посилання на документи та облікові регістри, в яких допущено помилку, і підписується працівником, який склав довідку, та після її перевірки - головним бухгалтером.
Суд до уваги не бере, твердження представника позивача, що у книзі обліку доходів і витрат, які веде ФОП ОСОБА_2 можливо були допущені помилки. Суд вважає, що первинна документація позивачем велась не належним чином.
Отже, в порушення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_2 занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2012 року на суму 243312,00 грн.
Згідно з п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до положень п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Також, згідно пп. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).
Крім того, відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Відповідно до п.п. 54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Разом з тим, відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів за №0021671702 від 22.08.2013 року, а тому, заявлений адміністративний позов не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.6, 50, 86, 128, 158, 163-167, 186 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0021671702 від 22 серпня 2013 року відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня її проголошення, апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Крапівницька Н. Л.