ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 806/6938/13-a
категорія 3.7.2
25 листопада 2013 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Панкеєвої В.А.,
при секретарі - Антощук Є.С.,
за участю позивача, представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Укртрансінспекції у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови № 008246 від 24.09.2013 р.,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови управління Укртрансінспекції у Житомирській області № 008246 від 24.09.2013 р. про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що посадовими особами відповідача як при проведенні перевірки так і при розгляді справи про порушення не було враховано ким саме використовувався транспортний засіб. Зазначив, що транспортний засіб дійсно належить позивачу, але не використовується у його господарській діяльності. Вважає, що під час перевірки транспортного засобу інспекторами не встановлено фактичні обставини справи, що стало наслідком недотримання законодавчої форми складання процесуального документа.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Суд, заслухавши пояснення осіб, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.07.2013 р. посадовими особами управління Укртрансінспекції у Житомирській області було здійснено перевірку автомобіля марки МАЗ 500 (р.н. НОМЕР_1), що належить позивачу, з питань додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за наслідками якої складено акт № 087136.
Зазначеним актом було встановлено, що здійснення вантажних превезень (цемент) для власних потреб, громадянином ОСОБА_2 на транспортному засобі зазначеної марки, який належить громадянці ОСОБА_1, при цьому використовувався автомобіль повною масою більше 12 тон, необладнаним та повіреним контролюючим пристроєм (тахографом) чим порушено вимоги наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010 р.
27.08.2013 р. управлінням Укртрансінспекції у Житомирській області на основі даного акту було прийнято припис № 036704 про усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт. На основі вказаного припису 24 вересня 2013 р. було прийнято постанову № 008246 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680,00 грн.
Регулювання відносин між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень здійснюється у відповідності до приписів Закону України "Про автомобільний транспорт" № 2344-ІІІ від 05.04.2001 р., із змінами і доповненнями (далі - Закон № 2344-ІІІ) та постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті", із змінами і доповненнями (далі - Порядок).
Так, вказаним Порядком визначається процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.
Відповідно абз.13 ч.1 ст.60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Перевіряючи відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд не може визнати його таким, що прийняте законно та обґрунтовано, зважаючи на наступне.
У той же час, за визначенням, наведеним у ст.1 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
Отже, аби кваліфікувати надану послугу як послугу з перевезення вантажу відповідач має довести сам факт здійснення перевезення вантажу, укладання договору між перевізником та замовником, а також факт здійснення таких відносин на платній основі.
Між тим, зазначені обставини всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України не були доведені відповідачем. Не знайшли свого підтвердження такі обставини і під час судового розгляду справи.
Так, підтвердження того, що ФОП ОСОБА_1 надавала послуги з перевезення вантажу в акті перевірки не зроблено.
У той же час, жодний з зазначених документів не було надано відповідачем в підтвердження правомірності свого рішення.
Натомість, позивач пояснила, що на підставі усної домовленості передала автомобіль марки МАЗ (р.н.НОМЕР_1) ОСОБА_2 для власного використання.
Перевіряючи ці обставини, суд допитав в якості свідка водія ОСОБА_2, який пояснив, що автомобіль марки МАЗ (р.н.НОМЕР_1) придбаний ним та ОСОБА_1 за спільні кошти та використовується ним для власних потреб. 24.07.2013 р., точно число не пам'ятає, поїхав в м.Житомир з метою придбання цементу для власного будівництва. За Черняховом його зупинили працівники Укртрансінспекції для перевірки. В акті перевірки він написав, що не був ознайомлений з наказом, оскільки не знав ні його назви, ні вимог.
У суду немає сумнівів щодо правдивості показань свідка ОСОБА_2, тому його пояснення суд сприймає, як належний доказ.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на порушення ФОП ОСОБА_1 вимог наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 1340 від 07.06.2010 р., яким затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, оскільки як вбачається зі змісту його п.1.4., це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема, фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача і задовольняє позов в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, сплачений судовий збір в розмірі 114,71 грн., що підтверджується квитанцією, підлягає відшкодуванню на користь позивача з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову управління Укртрансінспекції у Житомирській області № 008246 від 24.09.2013 р. про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирської області 114,71 грн. сплаченого судового збору.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя В.А. Панкеєва