Справа № 141/1036/13-к
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 листопада 2013 року смт. Оратів
Оратівський районний суд
Вінницької області
В складі: головуючого - судді Слісарчука О.М.
при секретарі Гепко В.В.
з участю прокурора Трембовецького Д.В.
обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Оратів кримінальне провадження на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010250000266 від 21 вересня 2013 року з угодами про визнання винуватості від 18.10.2013 року по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, українки, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимої, -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянки України, українки, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_6,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 ч. 1 ст. 366 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи призначеною 28 вересня 2012 року під час час організації та проведення у вересні – жовтні 2012 року виборів народних депутатів України, заступником головою Кам'яногірської сільської виборчої комісії Оратівського району, що розташована в с. Кам'яногірка Оратівського району була наділена на період проведення виборчої компанії відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України", організаційно-розпорядчими повноваженнями, зокрема щодо організації підготовки, проведення відповідних виборів, підрахунку голосів виборів, а також забезпечення додержання та однакового застосування законодавства, тобто являлась службовою особою, та крім того відповідно до ст. 2 Закону України "Про боротьбу з корупцією" №356 від 05.10.1995 року на період проведення виборів являлась державним службовцем та отримувала гроші за рахунок державного бюджету, діючи умисно, за попередньою змовою з секретарем комісії ОСОБА_2, шляхом підроблення документів, привласнила та розтратила на свою користь та на користь третіх осіб, бюджетні грошові кошти, виділені з Державного бюджету України для виконання положень зазначеного Закону України та Постанови Центральної виборчої комісії №110 від 12 липня 2012 року, на загальну суму 2200 грн., тобто здійснила незаконне одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у зв’язку з виконанням таких функцій матеріальних благ, що згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про боротьбу із корупцією», що діяв на той час, являється корупційним діянням, вчинивши злочини за наступних обставин.
Так, заступник голови Кам'яногірської ДВК ОСОБА_1, маючи на меті нарахування премії за активну участь у роботі комісії, діючи навмисно, за попередньою змовою з секретарем Кам'яногірської ДВК ОСОБА_2, 23.10.2010 року склала завідомо неправдивий офіційний документ, а саме написала постанову від 23.10.2012 року, після чого з секретарем комісії ОСОБА_2 затвердила її своїми підписами та печаткою "Звичайна виборча дільниця №050871", що Кам'яногірська дільнична виборча комісія вирішила надати премію заступнику голови комісії ОСОБА_1 - 1100 грн. та секретарю комісії ОСОБА_2 - 1100 грн.
Однак фактично дільнична виборча комісія з цих приводів не збиралась і питання про нарахування премій та матеріальної допомоги не вирішувала. Заступник голови Кам'яногірської ДВК ОСОБА_1 про ці обставини була обізнаною.
Складену та підписану фіктивну постанову від 23.10.2012 року про нарахування та виплату премій, ОСОБА_1 передала бухгалтеру окружної виборчої комісії, внаслідок чого в порушення постанови КМУ «Про умови оплати праці членів виборчих комісій» від 28 липня 2004 р. №966, постанови Центральної виборчої комісії №108 від 12.07.2012 року «Про Порядок нарахування і виплати заробітної плати та одноразової грошової винагороди членам окружних і дільничних виборчих комісій з виборів народних депутатів», за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку і проведення виборів депутатів, згідно із затвердженим Центральною виборчою комісією єдиним кошторисом видатків відповідно ї окружної виборчої комісії для підготовки і проведення відповідних виборів народних депутатів України, не маючи права на отримання і виплату премій членам і працівникам виборчої комісії, з метою неповернення залишку коштів до бюджету, безпідставно і незаконно було нараховано та витрачено бюджетні кошти на виплату премії ОСОБА_1 - 1100 грн. та секретарю комісії ОСОБА_2 - 1100 грн., на загальну суму 2200 грн.
Всього ОСОБА_1 із ОСОБА_2 зловживаючи службовим становищем, заволоділи бюджетними коштами на загальну суму 2200 грн.
Дії, ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 191 КК України - привласнення державного майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб та за ч. 1 ст. 366 КК України - складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
Дії, ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 3 ст. 191 КК України - привласнення державного майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб та за ч. 1 ст. 366 КК України - складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
18.10.2013 року між прокурором прокуратури Оратівського району юристом 3-го класу ОСОБА_3, якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010250000266 від 21 вересня 2013 року та ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та підозрювана ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваної ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, підозрювана ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: за ч. 3 ст. 191 КК України - у виді обмеження волі строком 3 (три) роки 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, які пов'язані з виборчим процесом строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців; за ч. 1 ст. 366 КК України - у виді обмеження волі строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців; згідно ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточну міру покарання визначити у виді обмеження волі строком 3 (три) роки 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, які пов'язані з виборчим процесом строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців; на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї відповідно до п.п. 2, 3 ст. 76 КК України обов’язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
ОСОБА_1 погодилась на визначене угодою покарання. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваній.
18.10.2013 року між прокурором прокуратури Оратівського району юристом 3-го класу ОСОБА_3, якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010250000266 від 21 вересня 2013 року та ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та підозрювана ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваної ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, підозрювана ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: за ч. 3 ст. 191 КК України - у виді обмеження волі строком 3 (три) роки 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями; за ч. 1 ст. 366 КК України - у виді обмеження волі строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, які пов'язані з виборчим процесом строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяцівс; згідно ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточну міру покарання визначити у виді обмеження волі строком 3 (три) роки 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, які пов'язані з виборчим процесом строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців; на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї відповідно до п.п. 2, 3 ст. 76 КК України обов’язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
ОСОБА_2 погодилась на визначене угодою покарання. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваній.
Прокурор Трембовецький Д.В. в підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладанні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить угоди затвердити та призначити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 узгоджену в угодах міру покарання.
Обвинувачена ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні просить угоду про визнання винуватості від 18.10.2013 року, укладену з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, в обсязі підозри, дала згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та дала суду зізнавальні показання про обставини вчинення злочину.
Обвинувачена ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні просить угоду про визнання винуватості від 18.10.2013 року, укладену з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, в обсязі підозри, дала згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та дала суду зізнавальні показання про обставини вчинення злочину.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, відповідно до ст. 314 КПК України, вважає за можливе затвердити угоди про визнання винуватості, з наступних підстав.
Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України - укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно ст. 12 КК України кримінальні правопорушення вчинені ОСОБА_1 відноситься до тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості, внаслідок якого шкода завдана лише державним інтересам.
Суд прийшов до висновку, що укладена між прокурором та підозрюваною ОСОБА_1 угода про визнання винуватості від 18.10.2013 року є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому суд з'ясував, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 КПК України, а також наслідки укладання, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Оцінюючи фактичні обставини справи, суд находить вину обвинуваченого повністю доведеною і вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 191 КК України - привласнення державного майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб та за ч. 1 ст. 366 КК України - складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.
Згідно ст. 12 КК України кримінальні правопорушення вчинені ОСОБА_2 відноситься до тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості, внаслідок якого шкода завдана лише державним інтересам.
Суд прийшов до висновку, що укладена між прокурором та підозрюваною ОСОБА_2 угода про визнання винуватості від 18.10.2013 року є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому суд з'ясував, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 КПК України, а також наслідки укладання, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Оцінюючи фактичні обставини справи, суд находить вину обвинуваченого повністю доведеною і вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 191 КК України - привласнення державного майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб та за ч. 1 ст. 366 КК України - складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.
Керуючись ст. ст. 314, 370, 373, 374, 468, 472, 473,475 КПК України, ст. 66, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, суд -
З А С У Д И В :
Затвердити угоду про визнання винуватості від 18.10.2013 року, укладену між прокурором прокуратури Оратівського району юристом 3-го класу ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_1, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010250000266 від 21 версеня 2013 року по обвинуваченю у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 ч. 1 ст. 366 КК України.
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 18.10.2013 року покарання, а саме:
за ч. 3 ст. 191 КК України - у виді обмеження волі строком 3 (три) роки 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, які пов'язані з виборчим процесом строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців;
за ч. 1 ст. 366 КК України - у виді обмеження волі строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.
Згідно ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточну міру покарання визначити у виді обмеження волі строком 3 (три) роки 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, які пов'язані з виборчим процесом строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї відповідно до п.п. 2, 3 ст. 76 КК України обов’язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
Затвердити угоду про визнання винуватості від 18.10.2013 року, укладену між прокурором прокуратури Оратівського району юристом 3-го класу ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_2, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010250000266 від 21 версеня 2013 року по обвинуваченю у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 ч. 1 ст. 366 КК України.
ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 18.10.2013 року покарання, а саме:
за ч. 3 ст. 191 КК України - у виді обмеження волі строком 3 (три) роки 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців;
за ч. 1 ст. 366 КК України - у виді обмеження волі строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, які пов'язані з виборчим процесом строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Згідно ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточну міру покарання визначити у виді обмеження волі строком 3 (три) роки 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, які пов'язані з виборчим процесом строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї відповідно до п.п. 2, 3 ст. 76 КК України обов’язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
Роз'яснити ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженим та прокурору.
СУДДЯ О.М. Слісарчук