КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"26" листопада 2013 р. Справа №910/16694/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Зубець Л.П.

Шаптали Є.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Національного музею історії України

на рішення Господарського суду м. Києва від 25.10.2013р. у справі № 910/16694/13 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Національного музею історії України

до Комунального підприємства «Керуюча дирекція Шевченківського

району»

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2013р. у задоволенні позовних вимог Національного музею історії України про стягнення з Комунального підприємства «Керуюча дирекція Шевченківського району» безпідставно набутих коштів в розмірі 895 434, 85 грн. відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, Національним музеєм історії України подано до Київського апеляційного господарського суду скаргу, у якій, позивач просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2013р. у справі № 910/16694/13 повністю; постановити рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

За розглядом матеріалів поданої апеляційної скарги, остання підлягає поверненню з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

До апеляційної скарги долучено роздруковане платіжне доручення № 581 від 31.10.2013р., яке засвідчене печаткою скаржника, однак не містить відміток про його прийняття до виконання фінансовою установою.

У заяві поданій до суду за вих. № 560 від 31.10.2013р. зазначено, що платіж згідно даного платіжного доручення не був проведений, оскільки відповідно до постанови Вищого господарського суду України у справі № 5011-18/17337-2012, постанови Київського апеляційного господарського суду у справі № 5011-31/17570-2012, постанови Київського апеляційного господарського суду у справі 5011-3/17360-2012 рахунки Національного музею історії України були заблоковані.

Відстрочення сплати судового збору є предметом регулювання ст. 8 Закону України «Про судовий збір», згідно з частиною першою якої:

- враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Як те відзначено у п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»:

- єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін;

- клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі;

- при цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Посилання апелянта на прийняті судові рішення у справах № 5011-18/17337-2012, № 5011-31/17570-2012, № 5011-3/17360-2012 не є доказами неможливості чи наявності перешкод у сплаті Національним музеєм історії України судового збору при поданні до суду апеляційної скарги на інше судове рішення. При розгляді вказаних справ судами не вирішувалось питання про накладення арешту (блокування рахунків музею), а документального підтвердження, що таке здійснено в ході примусового виконання зазначених рішень, апелянт не надав.

Жодних належних доказів, як то відповідної довідки органу казначейства тощо, скаржником до скарги не подано, самі лише твердження музею не можуть бути прийняті судом як обставини неможливості сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі за розгляд поданої апеляційної скарги на судове рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Національного музею історії України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2013р. у справі № 910/16694/13 з доданими до неї документами повернути скаржнику.

2. Матеріали справи повернути Господарському суду міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді Л.П. Зубець

Є.Ю. Шаптала