Справа № 2-193/13 Провадження № 22-ц/772/3323/2013Головуючий в суді першої інстанції:Цибульський О.Є.
Категорія: 27Доповідач: Якименко М. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" листопада 2013 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого : Якименко М.М.,
Суддів : Колоса С.С., Іващука В.А.
при секретарі : Пишному О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Вінницької області в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6, за участю третьої особи - Органу опіки і піклування Могилів-Подільської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання дій банку неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" - Шуліки Аліни Володимирівни на рішення Могилів - Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14 червня 2013 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14 червня 2013 року в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6 за участю третьої особи - Органу опіки і піклування Могилів-Подільської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки було відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання дій банку неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено частково. Визнано збільшення ПАТ КБ «ПриватБанк» відсоткової за договором про іпотечний кредит № VIMOGI 0000002606 від 24 грудня 2007 року з 15 % до 30% незаконним. В решті вимог було відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове, яким первісний позов задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічних позовних вимог - відмовити.
Колегія суддів, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.
Судом першої інстанції встановлено ,що 24.12.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (далі Банк) та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № VIMOGI0000002606, відповідно до якого ОСОБА_2 надано кредит на споживчі цілі в розмірі 150 000 гривень під 15% річних з кінцевим терміном повернення - 24 грудня 2017 року.
В забезпечення виконань вказаного кредитного договору 24.12.2007 року між Банком та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № VIMOGI0000002606, відповідно до якого відповідач надав в іпотеку належне йому нерухоме майно - квартиру, загальною площею 58,57 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_1.
Відповідно до Розпорядження від 25.12.2008 року та Наказу від 05.01.2009 року, Банком було збільшено відсоткову ставку з 15% до 30%.
Як встановлено судом ОСОБА_2 не ухилявся від виконання взятих на себе договірних зобов'язань, які випливали з договору № VIMOGI0000002606 від 24.12.2007 року, виходячи зі сплати відсоткової ставки за користування коштами в розмірі 15%.
Ст.651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 653 ч. 3 ЦК України в разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його змін .
У відповідності до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин) у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.
За змістом п.8.9 кредитного договору Банк не пізніше ніж за 14 календарних днів до дня зміни розміру відсоткової ставки в сторону збільшення повідомляє позичальника про встановлення нової відсоткової ставки із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа за адресою позичальника, що вказана в договорі або за іншою адресою, про яку позичальник письмово повідомив кредитору при зміні адреси.
Як випливає з умов договору розмір зміненої у разі настання відповідних обставин процентної ставки сторонами не визначено.
Відповідно до п.3 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1155, рекомендоване поштове відправлення - це поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок «М»), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення з видачею відправникові розрахункового документа про прийняття і доставляється (вручається) адресатові (одержувачу) під розписку.
Згідно п.114 Правил надання послуг поштового зв'язку адресовані фізичним особам рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів), повідомлення про надходження переказів, що пересилаються телеграфом або електронною поштою, а також усі повторні повідомлення про надходження поштових відправлень (поштових переказів) вручаються особисто адресату (одержувачу), а у разі його відсутності - повнолітнім членом сім'ї за умови пред'явлення ними документа, що посвідчує особу.
Виходячи з вищезазначеного, боржник вважається належним чином повідомлений про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.
Таким чином, висновок суду першої інстанції, про те, що ОСОБА_2 не був повідомлений належним чином про зміну розміру відсоткової ставки є правильним, оскільки наявні матеріали справи, а саме копія листа-повідомлення від 31.12. 2008 року про зміну відсоткової ставки та копія реєстру поштових відправлень рекомендованих листів від 07.01.2009 року (а.с. 129, 130) не є безумовним доказом направлення позичальнику саме такого повідомлення, а також не є доказом отримання позичальником повідомлення про збільшення відсоткової ставки за кредитом, про що ОСОБА_2 категорично заперечує.
Ст.40 Закону України «Про іпотеку» визначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до умов іпотечного договору від 24.12.2007 року, будь які повідомлення, які направляються позичальнику в рамках цього договору повинні бути оформлені в письмовій формі та будуть вважатися поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або доставлені особисто на адресу Позичальника.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_2 такої вимоги, висновки суду про його неналежне повідомлення є правильним.
Приймаючи до уваги те, що про підвищення відсоткової ставки ОСОБА_2 дізнався тільки в суді першої інстанції, а протилежне не було доведено Банком, висновок суду про відсутність підстав для застосування строку позовної давності є правильним.
Задовольняючи зустрічний позов та відмовляючи в задоволенні первинного позову, суд першої інстанції вірно виходив з того, що дії Банку в даному випадку суперечили як вимогам п. 8.9 кредитного договору, п.8.3 іпотечного договору так і ст.651 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст.40 Закону України «Про іпотеку».
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки рішення суду першої інстанції прийняте без порушення норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України,колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" - Шуліки Аліни Володимирівни відхилити.
Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Якименко М.М.
Судді: Колос С.С.
Іващук В.А.