Головуючий 1 інстанції Гавриленко О.М.

Доповідач Резникова Л.В.

Категорія 48

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 листопада 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Резникової Л.В.,

суддів Іванової А.П., Жарової Ю.І.

при секретарі Щербюк Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, інтереси якого представляє ОСОБА_3, на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 15 жовтня 2013 року,-

В С Т А Н О В И В :

У червні 2013 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та відшкодування моральної шкоди, обгрунтувавши свої позовні вимоги тим, що за рішенням Калінінського районного суду м.Донецька від 08.07.2010 року з ОСОБА_2 , якого було позбавлено батьківських прав, стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_1 у розмірі ? частини з усіх видів заробітку щомісячно з 09.11.2009 року до досягнення дитиною повноліття. Постановою держвиконавця від 09.08.2011 року за ВП №28070955 відкрито виконавче провадження на підставі вказаного рішення суду. Зазначене судове рішення відповідачем не виконувалося. Постановою держвиконавця від 05.03.2013 року ВП №28070955 закінчено з огляду на закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення. На підставі довідки держвиконавця від 27.11.2012 року заборгованість по аліментам на підставі рішення суду складає 19801,37 грн.. Оскільки судове рішення до теперішнього часу не виконано, а провадження за виконавчим листом закрите, позивач просить ухвалити судове рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість по аліментам, та заподіяну моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 15 жовтня 2013 року відмовлено ОСОБА_1 у його позові.

Із зазначеним рішенням суду не погодився позивач та подав апеляційну скаргу. В своїй скарзі апелянт посилаються на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції просить його скасувати, як таке, що не відповідає нормам матеріального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , виходячи з наступного:

Відповідно до ст..213 ЦПК України - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволені позову щодо стягнення заборгованості по аліментам, суд першої інстанції виходив з того, що аліменти стягнуті за рішенням суду і не існує спору щодо їх розміру. Стосовно моральної шкоди - то таке відшкодування по спорам про стягнення заборгованості по аліментам не передбачено.

Висновок суду щодо відмови у задоволені позову про відшкодування моральної шкоди відповідає нормам матеріального та процесуального права, оскільки дійсно у відповідності з ст..23 ЦК України , спори про відшкодування моральної шкоди розглядаються, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції та законодавства, яке передбачає стягнення моральної шкоди у правовідносинах , що виникли між сторонами.

Щодо стягнення заборгованості по аліментам , то рішення суду в цій частині не відповідає нормам матеріального права, що відповідно до п.4ч.1ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення і ухвалення в цій частині нового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи - рішенням Калінінського районного суду м.Донецька від 08.07.2010 року з ОСОБА_2 , якого було позбавлено батьківських прав, стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_1 у розмірі ? частини з усіх видів заробітку щомісячно з 09.11.2009 року до досягнення дитиною повноліття. Постановою держвиконавця від 09.08.2011 року за ВП №28070955 відкрито виконавче провадження на підставі вказаного рішення суду. Зазначене судове рішення відповідачем не виконувалося. Постановою держвиконавця від 05.03.2013 року ВП №28070955 закінчено з огляду на закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення. На підставі довідки держвиконавця від 27.11.2012 року заборгованість по аліментам на підставі рішення суду складає 19801,37 грн.

Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов»язані утримувати дитину.

За положеннями ст.194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред»явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред»явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв»язку з розшуком платника аліментів або у зв»язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст.187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягуються за рішенням суду.

Згідно ч.1ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-Х1У - державний виконавець провадить дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: до закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 49 цього Закону.

Згідно п.6 ч.1 ст.49 Закону №606-Х1У виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених законом ( ч.1ст.50 Закону№606-Х1У).

За таких підстав, відмовляючи у стягнені заборгованості по аліментам , суд першої інстанції не врахував те, що ст.74 Закону №606-Х1У регулює порядок стягнення аліментів під час виконання рішення суду, тоді як з матеріалів справи вбачається, що державним виконацем виконавче провадження було закінчено відповідно до вимог п.6ч.1ст.49 Закону №606-Х1У.

Таким чином оскільки суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволені позову в частині стягнення заборгованості по аліментам, апеляційний суд вважає за необхідне рішення суду в цій частині скасувати, ухвалити нове рішення, яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнути заборгованість по аліментам в розмірі 19801 (дев*ятнадцять тисяч вісімсот одна) грн.37 коп.

Керуючись ст. 303, 309, 314,316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, інтереси якого представляє ОСОБА_3, задовольнити частково .

Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 15 жовтня 2013 року в частині відмови у стягненні заборгованості по аліментам скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментам в розмірі 19801 (дев*ятнадцять тисяч вісімсот одна) грн.37 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 198 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів .

Судді: