УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 121/4829/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Веденмеєр М.В.

№ провадження: 22-ц/190/6057/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Берещанська І. І.

25 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Берещанської І.І.

Суддів:Кузнєцової О.О., Новікова Р.В.

При секретарі:Таранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут натуропатії і фітотерапії» про стягнення грошової суми, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 серпня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Науково-дослідний інститут натуропатії і фітотерапії», в якому просить суд стягнути суму у розмірі 6162 грн., отриману за ненадані по договорам від 07 липня 2010 року послуги з утримання приміщень, місць загального користування та прилеглих територій, зобов'язати поновити надання узгоджених в укладених договорах від 07 липня 2010 року комунальних послуг з централізованого постачання електроенергії до належних ОСОБА_6 приміщень, стягнути моральну шкоду у розмірі 3000 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами 07 липня 2010 року були укладені договори про надання послуг з утримання належних позивачці приміщень, місць загального користування та прилеглих територій в АДРЕСА_1. На виконання умов договору, позивачем було сплачено 9798,2 грн. Проте, відповідач не надавав обумовлені укладеними договорами послуги. У зв'язку з чим, позивач неодноразово направляв відповідачу письмові претензії. Також, зазначені в претензіях недоліки зафіксовані у відповідних актах. У зв'язку з ненаданням відповідачем обумовлених договором послуг, останнім було здійснено перерахунок за послуги з утримання приміщень, місць загального користування та прилеглих територій. Проте, позивач не погоджується з зазначеним перерахунком, оскільки вважає, що він взагалі не повинен сплачувати за послуги, які фактично не надаються. Просить стягнути з ТОВ «Науково-дослідний інститут натуропатії і фітотерапії» 6162 грн. отриманих за ненадані по договорам від 07 липня 2010 року послуги з утримання приміщень, місць загального користування та прилеглих територій; зобов'язати ТОВ «Науково-дослідний інститут натуропатії і фітотерапії» поновити надання їй узгоджених в укладених між ними договорах від 07 липня 2010 року комунальних послуг з централізованого постачання електроенергії до належних їй приміщень; стягнути з ТОВ «Науково-дослідний інститут натуропатії і фітотерапії» 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також понесені судові витрати по справі.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 серпня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут натуропатії і фітотерапії» про стягнення грошової суми, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним та необгрунтованним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що суд в неповному обсязі з'ясував обставини, які мають значення для справи, внаслідок чого зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову місцевий суд виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту ненадання відповідачем всіх видів послуг, передбачених договорами та безпідставного припинення електропостачання, та завдання моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи, вимогам закону.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон).

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг ( ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно із положеннями ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Матеріалами справи встановлено, що між ОСОБА_6 та ТОВ «Науково-дослідний інститут натуропатії і фітотерапії» було укладено два договори про надання послуг з утримання приміщень, місць загального користування та прилеглих територій в Парковому від 07 липня 2010 року (а.с.13-14,16-17).

Відповідно до вказаних договорів ТОВ «Науково-дослідний інститут натуропатії і фітотерапії» є виконавцем, ОСОБА_6 - споживачем.

18.11.2011 року та 17.02.2012 року позивачем було складено претензії на адресу відповідача щодо ненадання обумовлених договорами послуг. В зазначених претензіях ОСОБА_6 вказувала на існуючи недоліки в утриманні приміщень, місць загального користування та прилеглих територій в корпусі АДРЕСА_1 (а.с. 53-54).

Відповідно до ч.1, 4 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії.

Пунктом 7.3 передбачено, що в разі порушення умов договору потерпіла сторона протягом 5 днів викликає представника іншої сторони для складання та підписання двостороннього акта-претензії, в якому вказуються види порушень в наданні послуг, час їх виникнення, причини виникнення.

Згідно із п.7.4 та п.7.5 договорів від 07 липня 2010 року, акт-претензія складаються представниками сторін та засвідчуються їх підписами. У випадку неприбуття представника однієї зі сторін у призначений час чи відмови останнього від підпису акту-претензії, акт-претензія є діючою, якщо її підписали не менш трьох представників іншої сторони. Акт-претензія направляється іншій стороні, яка в десятиденний строк повинна дати відповідь по задоволенню претензії чи обґрунтовану відмову в її задоволенні.

Так, пунктом 3.12 договорів передбачений лише обов'язок виконавця по проведенню перерахунку плати за відповідні послуги в сторону зменшення на 1% місячної розцінки за кожен день не виконання або неякісного виконання відповідної послуги.

Згідно відповідям ТОВ «Науково-дослідний інститут натуропатії і фітотерапії» на претензії позивача вбачається, що адміністрацією було прийнято рішення провести перерахунок платежів за послуги, які не в повному обсязі надавалися. Так, відповідно до перерахунку ОСОБА_6 було зменшено тарифи оплати за послуги (а.с.28, 31).

З тверджень позивача ОСОБА_6 вбачається, що вона не згодна із пропозицією відповідача по сплаті послуг, які фактично не надаються, тому більше не здійснює їх оплату та значиться у боржниках і вважає, що у зв'язку із цим її було відключено від електропостачання.

За принципами змагальності та диспозитивності цивільного процесу, встановленими статтями 10, 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, з наданням суду належних і допустимих доказів, обсяг яких сторона визначає самостійно.

Оскільки позивачем не надані акти-претензії складені у встановленому Законом і договором порядку, за результатами розгляду яких відповідачем було відмовлено в їх задоволенні, колегія суддів вважає, вимоги позивача про повернення сплачених нею коштів безпідставні.

Згідно із ч.1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом правильно зазначено, що у процесі розгляду справи позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження факту ненадання відповідачем всіх видів послуг, передбачених договорами та безпідставного припинення електропостачання, а також доказів завдання моральної шкоди неправомірними діями.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 які зводяться до того, що в матеріалах справи є всі письмові докази у сукупності, які повністю доводять наявність викладених в позовній заяві обставин та спростовують заперечення відповідача, тому висновки суду не відповідають обставинам справи, насправді не спростовують висновків місцевого суду, не містять правових підстав щодо скасування рішення суду, ухвалення нового рішення відповідно до ст. 309 ЦПК України.

Стосовно доводів представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7, що корпус №3 пансіонату «Паркове» не передано на баланс, обслуговування чи в управління ТОВ «Науково-дослідний інститут натуропатії і фітотерапії», а тому він не міг надавати позивачу вказані послуги, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки ТОВ «Науково-дослідний інститут натуропатії і фітотерапії» згідно із договорами є виконавцем житлово-комунальних послуг, а ОСОБА_6 - споживачем.

З огляду на викладене колегія суддів вважає суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував дійсні обставини справи, відповідно до вимог матеріального закону і з дотриманням норм процесуального закону ухвалив законне і обґрунтоване рішення суду.

На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 308, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: