ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.06.2006 Справа № А38/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів:ШвецьВ.В., Чимбар Л.О.
при секретарі Гайдук Ю.А.
за участю представників сторін :
від позивача: Шиковая С.М, довіреність №49 від 20.06.06; Козіцина Г.І., довіреність №21 від 21.02.06; Занін В.В., довіреність №37 від 09.03.06; Ішкова С.М., довіреність №49 від 20.06.06
від відповідача : Обертович М.Г., довіреність №1483710/10 від 26.08.05;
розглянувши апеляційну скаргу науково-виробничої фірми "Технологія" товариства з обмеженою відповідальністю, м.Дніпропетровськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.06р. у справі № А38/17
за позовом науково-виробничої фірми "Технологія" товариства з обмеженою відповідальністю, м.Дніпропетровськ
до державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська
про визнання недійсними податкових-повідомлень
ВСТАНОВИВ:
- постановою господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2006р. у справі №А38/17 науково-виробничій фірмі “Технологія” товариства з обмеженою відповідальністю (далі- НВФ “Технологія” ТОВ) відмовлено в позові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі (далі- №0000212302/0 від 14.01.03р.;
- приймаючи постанову, господарський суд виходив з відсутності доказів включення автомобіля Нива 2121 №07-94 ХІА до складу основних фондів, з ненадання доказів його використання товариством ні при проведенні перевірки, ні при судовому розгляді справи та з відсутності будь-якої цивільно-правової угоди про передачу автомобіля в рахунок взаємозаліків;
- не погодившись з постановою суду, НВФ “Технологія” ТОВ подала апеляційну скаргу, в якій просить цю постанову скасувати та направити матеріали справи на судово-економічну експертизу;
- у поданій скарзі йдеться про порушення господарським судом норм матеріального права;
- при цьому скаржник посилається на те, що право товариства на податковий кредит підтверджено відповідною податковою накладною, на те, що відсутність на момент перевірки реєстрації автомобіля Нива пов’язана з несправністю транспортного засобу, при цьому зазначений факт підтверджений актами проведення річного технічного огляду в серпні 2001р. і в червні 2002р.;
- одночасно скаржником заявлено клопотання про призначення судово-економічної експертизи;
- відповідач вважає постанову господарського суду обґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.01.03р. ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення №0000212302/0, яким визначено податкове зобов’язання товариства по податку на додану вартість в розмірі 1 230 грн ( 984 грн. основного боргу, 246 грн. штрафних санкцій).
Зазначене повідомлення-рішення прийнято на підставі акту від 29.12.02р. №00111 складеного за результатами документальної перевірки НВФ „Технологія” ТОВ з питання дотримання вимог законодавства України про оподаткування за період з 01.01.2000р. по 30.09.2002р.
Даною перевіркою встановлено порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. №168/97-ВР, яке полягає у включенні товариством до складу податкового кредиту у травні 2001р. податку на додану вартість у розмірі 983,83грн. (984грн) згідно податкової накладної №16 від 24.05.2001р.та накладної №16 від 24.05.2001р., яка виписана ПОСП “Зоря” в рахунок взаємозаліку. Згідно зазначених накладних, в рахунок взаємозаліків ПОСП ”Заря” передало позивачу автомобіль Нива 2121 №07-94 ХІА загальною вартістю 5903 грн.( в т.ч. податок на додану вартість –983,83 грн.). При цьому документи, що підтверджують перехід права власності на автомобіль відсутні.
В обґрунтування посилань на наявність виявленого порушення перевіряючими покладені положення Правил державної реєстрації і обліку автомобілів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.98 №1388, відповідно до яких власники транспортних засобів у термін 10 днів після придбання повинні внести зміни у реєстраційні документи (технічний паспорт). Строк реєстрації може бути змінено у винятковому випадку (хвороба, відрядження).
Згідно з актом перевірки станом на 01.10.2002 рік зміни у реєстраційні документи не внесені, а тому вартість автомобіля не підлягає амортизації.
Одночасно слід зазначити, що відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції, яка діяла на момент виявленого порушення) об’єктом оподаткування є операції платників податків з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.
При цьому згідно п.1.4 ст.4 названого Закону під терміном “продаж товарів” слід розуміти будь-які операції, що здійснюються відповідно до договорів купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання.
Отже з наведених норм випливає, що необхідною умовою для наявності права платника податку на визначення будь-якої господарської операції з продажу товарів як об’єкта оподаткування є передача прав власності на такі товари.
Продаж автомобілів здійснюється за Правилами державної реєстрації і обліку автомобілів, які затверджені постановою Кабінету міністрів України від 07.09.98р. №1388 “Про затвердження державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок, моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок” (далі-Правила).
Пунктом 3 Правил регламентовано, що державна реєстрація транспортних засобів здійснюється органами Державтоінспекції МВС з метою контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів встановленим в Україні вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням вимог законодавства, що визначає порядок сплати податків, внесення інших обов’язкових платежів, використання транспортних засобів в умовах воєнного та надзвичайного стану, а також для забезпечення їх обліку та попередження протиправних дій щодо них.
Відповідно до п.2 Правил вони є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх.
Пунктом 7 Правил регламентовано, що власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Експлуатація транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах ДАІ забороняється.
Згідно п.8 Правил, правомірність придбання транспортних засобів, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб’єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.
Щодо досліджуваної справи, то документи, які підтверджують перехід права власності на автомобіль в установленому порядку товариством не надані та в матеріалах справи відсутні..
Відповідно до п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених ( нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів ( робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного використання.
Оскільки на момент проведення перевірки та розгляду справи господарським судом товариством не було надано доказів внесення змін у реєстраційні документи автомобіля Нива 2121 №07-94 та у зв’язку з цим доказів включення останнього до складу основних фондів та використання його для власних потреб, визначення податковою інспекцією податкового зобов’язання товариства по податку на додану вартість є обґрунтованим та правомірним.
З огляду на викладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Тому постанову місцевого господарського суду слід залишити без змін.
Наданий скаржником акт від 25.05.2001р. про введення в експлуатацію основних фондів не може бути предметом дослідження апеляційним судом згідно із ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки причини ненадання такого акту до суду першої інстанції ним не наведені.
Клопотання скаржника про призначення по справі судово-економічної експертизи задоволенню не підлягає тому, що матеріали справи є достатніми для вирішення справи по суті і таке вирішення не потребує спеціальних знань.
У зв’язку зі складністю справи у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
- постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.06р. у справі № А38/17 залишити без змін; апеляційну скаргу без задоволення;
- ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя В.В.Швець
Суддя Л.О.Чимбар
Дата виготовлення у повному обсязі 03.07.06р.